Господарське право - Задихайло Д.В. - 3. Антиконкурентні узгоджені дії суб'єктів господарювання

Одним із найпоширеніших видів правопорушень, що спотворює конкуренцію, є антиконкурентні узгоджені дії.

Під узгодженими діями чинне законодавство розглядає укладення суб'єктами господарювання угод у будь-якій формі, прийняття об'єднаннями рішень у будь-якій формі, створення суб'єкта господарювання, об'єднання, метою чи наслідком створення якого є координація конкурентної поведінки між суб'єктами господарювання, що створили зазначений суб'єкт господарювання, об'єднання, або між ними та новоствореним суб'єктом господарювання, або вступ до такого об'єднання, а також будь-яка інша погоджена конкурентна поведінка (діяльність, бездіяльність) суб'єктів господарювання.

Згідно зі ст. 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції" антиконкурентними узгодженими діями є узгоджені дії, які призвели чи можуть призвести до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції.

Антиконкурентними узгодженими діями, зокрема, визнаються узгоджені дії, які стосуються: 1) встановлення цін чи інших умов придбання або реалізації товарів; 2) обмеження виробництва, ринків товарів, техніко-технологічного розвитку, інвестицій або встановлення контролю над ними; 3) розподілу ринків чи джерел постачання за територіальним принципом, асортиментом товарів, обсягом їх реалізації чи придбання, за колом продавців, покупців або споживачів чи за іншими ознаками; 4) спотворення результатів торгів, аукціонів, конкурсів, тендерів; 5) усунення з ринку або обмеження доступу на ринок (вихід з ринку) інших суб'єктів господарювання, покупців, продавців; 6) застосування різних умов до рівнозначних угод з іншими суб'єктами господарювання, що ставить останніх у невигідне становище в конкуренції; 7) укладення угод за умови прийняття іншими суб'єктами господарювання додаткових зобов'язань, які за своїм змістом або згідно з торговими та іншими чесними звичаями в підприємницькій діяльності не стосуються предмета цих угод; 8) суттєвого обмеження конкурентоспроможності інших суб'єктів господарювання на ринку без об'єктивно виправданих на те причин.

Антиконкурентними узгодженими діями вважається також вчинення суб'єктами господарювання схожих дій (бездіяльності) на ринку товару, які призвели чи можуть призвести до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції у разі, якщо аналіз ситуації на ринку товару спростовує наявність об'єктивних причин для вчинення таких дій (бездіяльності).

Досягнуті між суб'єктами господарювання неправомірні (антиконкурентні) угоди можуть мати як формальний, так і неформальний характер (так звані джентльменські угоди, які не набули договірних форм і не є юридично зобов'язуючими).

Існує чотири групи антиконкурентних узгоджених дій: горизонтальні, вертикальні, конгломератні та змішані.

До горизонтальних узгоджених дій належать формальні та неформальні угоди між юридично незалежними суб'єктами господарювання, що перебувають у конкурентних стосунках (найбільш поширеними у цій групі є узгоджені дії про спеціалізацію, які передбачають зосередження зусиль та ресурсів їх окремих учасників на виробництві (реалізації) певних товарів); до вертикальних - формальні та неформальні угоди між суб'єктами господарювання, що не є конкурентами (провадять свою господарську діяльність на різних рівнях відповідного ринкового сегменту), але пов'язані між собою єдиним виробничим ланцюжком (добування сировини - виробництво товару - його реалізація - післяпродажне обслуговування). Найбільш поширеними є такі види вертикальних угод: а) договори про виключну реалізацію (за якими продавець зобов'язується продавати свій товар тільки одному або обмеженому колу покупців); б) договори про єдиний товарний знак (за якими покупець зобов'язується придбавати товари, що вилущені тільки під товарним знаком продавця); в) договори про єдині перепродажні ціни (за якими покупець зобов'язується перепродавати товари не нижче і не вище ціни, що встановлена їх первісним продавцем); г) угоди про поділ ринку (за якими покупець обмежується у виробі джерел закупівлі чи перепродажу товарів)1.

Конгломератні узгоджені дії пов'язані з укладенням суб'єктами господарювання угод у будь-якій формі, прийняття об'єднаннями рішень у будь-якій формі, будь-яка інша погоджена конкурентна поведінка (діяльність, бездіяльність) суб'єктів господарювання, створення суб'єкта господарювання, об'єднання, метою чи наслідком створення якого є координація конкурентної поведінки між суб'єктами господарювання, що створили зазначений суб'єкт господарювання, об'єднання, або між ними та новоствореним суб'єктом господарювання, або вступ до такого об'єднання, коли суб'єкти господарювання, до складу яких входять учасники узгоджених дій, не конкурують і за існуючих умов не можуть конкурувати між собою на одному ринку товарів і при цьому не перебувають або не можуть перебувати у відносинах купівліпродажу на відповідних товарних ринках (продавець-покупець, постачальник-споживач).

Змішані узгоджені дії полягають в укладенні суб'єктами господарювання угод у будь-якій формі, прийняття об'єднаннями рішень у будь-якій формі, будь-яка інша погоджена конкурентна поведінка (діяльність, бездіяльність) суб'єктів господарювання, створення суб'єкта господарювання, об'єднання, метою чи наслідком створення якого є координація конкурентної поведінки між суб'єктами господарювання, що створили зазначений суб'єкт господарювання, об'єднання, або між ними та новоствореним суб'єктом господарювання, або вступ до такого об'єднання, коли частина суб'єктів господарювання, до складу яких входять учасники узгоджених дій, конкурують або можуть конкурувати між собою на одному ринку товарів і при цьому перебувають або можуть перебувати у відносинах купівлі-продажу на відповідних товарних ринках (продавець-покупець, постачальник-споживач), а інша частина не конкурують і за існуючих умов не можуть конкурувати між собою на одному ринку товарів і при цьому не перебувають або не можуть перебувати у відносинах купівлі-продажу на відповідних товарних ринках (продавець-покупець, постачальник-споживач).

Антиконкурентні узгоджені дії призводять до порушення загальних засад господарювання При цьому найбільш злоякісних форм набувають антиконкурентні узгоджені дії транснаціональних компаній, національних монопольних утворень, франшизіарів, монопольних власників інноваційних продуктів (що перетворює їх на виробників унікальної продукції), суб'єктів господарювання, які використовують у виробничому процесі особливо коштовні, стратегічні або обмежені ресурси.

Вчинення антиконкурентних узгоджених дій забороняється і тягне за собою відповідальність згідно із законом. За українським законодавством особа, що вчинила антиконкурентні узгоджені дії, але раніше за інших учасників цих дій добровільно повідомила про це Антимонопольний комітет України (далі - АМКУ) чи його територіальне відділення та надала інформацію, яка має суттєве значення для прийняття рішення у справі, звільняється від відповідальності за вчинення антиконкурентних узгоджених дій.

Органи АМКУ на підставі вмотивованого клопотання в інтересах розслідування справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції забезпечують конфіденційність інформації про особу.

Не може бути звільнена від відповідальності особа, визначена у цій частині, якщо вона: 1) не вжила ефективних заходів стосовно припинення нею антиконкурентних узгоджених дій після повідомлення про них АМКУ; 2) була ініціатором чи забезпечувала керівництво анти-конкурентними узгодженими діями; 3) не надала всіх доказів або інформації стосовно вчинення нею порушення, про які їй було відомо та які вона могла безперешкодно отримати.

Не вважаються анти конкурентними та не потребують дозволу органів АМКУ узгоджені дії суб'єктів господарювання, що відповідають:

- Типовим вимогам до узгоджених дій суб'єктів господарювання для загального звільнення від попереднього одержання дозволу органів Антимонопольного комітету України на узгоджені дії суб'єктів господарювання, затвердженим розпорядженням АМКУ від 12 лютого 2002р.№27-р;

- Типовим вимогам до узгоджених дій суб'єктів господарювання про спеціалізацію виробництва, дотримання яких дозволяє здійснювати ці узгоджені дії без дозволу органів Антимонопольного комітету України, затвердженим розпорядженням АМКУ від 11 грудня 2008 р. № 880-р.

Узгоджені дії, які не відповідають вищеозначеним вимогам, можуть бути дозволені відповідними органами АМКУ, якщо їх учасники доведуть, що ці дії сприяють: вдосконаленню виробництва, придбанню або реалізації товару; техніко-технологічному, економічному розвитку; розвитку малих або середніх підприємців; оптимізації експорту чи імпорту товарів; розробленню та застосуванню уніфікованих технічних умов або стандартів на товари; раціоналізації виробництва.

Узгоджені дії не можуть бути дозволені органами АМКУ, якщо конкуренція суттєво обмежується на всьому ринку чи в значній його частині.

Порядок розгляду справ про надання дозволу на узгоджені дії встановлено розділом IV Закону України "Про захист економічної конкуренції" та Положенням про порядок подання заяв до АМКУ про надання дозволу на узгоджені дії суб'єктів господарювання, затвердженим розпорядженням АМКУ від 12 лютого 2002 р. № 26-р.

Кабінет Міністрів України може дозволити узгоджені дії, на які АМКУ не було надано дозволу, якщо учасники узгоджених дій доведуть, що позитивний ефект для суспільних інтересів переважає негативні наслідки обмеження конкуренції. Порядок надання Кабінетом Міністрів України дозволу на узгоджені дії, концентрацію суб'єктів господарювання1, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2002 р. №219. Для отримання такого дозволу суб'єктам господарювання необхідно подати до Мінекономрозвитку України заяву та копію рішення АМКУ про заборону відповідних узгоджених дій. У 10-денний термін Мінекономрозвитку України утворює комісію з питань оцінки позитивних і негативних наслідків узгоджених дій (з числа незалежних експертів), яке у 20-денний термін готує проект рішення Кабінету Міністрів України та подає його до відповідного секретаріату Кабінету Міністрів України (наказом Мінекономіки України від 24 квітня 2003 р. № 106 затверджено Положення про комісію з питань оцінки позитивних і негативних наслідків узгоджених дій, концентрації суб'єктів господарювання.

4. Антиконкурентні дії органів влади та місцевого самоврядування
5. Монопольне (домінуюче) становище суб'єктів господарювання та зловживання ним
6. Поняття економічної концентрації та контроль за її здійсненням
7. Поняття природних монополій та суміжних ринків. Державне регулювання їх діяльності
8. Правовий статус та повноваження Антимонопольного комітету України
9. Розгляд справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції
РОЗДІЛ 11. Спеціальні правові режими господарювання
1. Правові режими в окремих секторах економіки, на ринках окремих товарів та послуг
2. Засоби державного регулювання в галузях господарської діяльності, літакобудування, суднобудування, сільському господарстві тощо
3. Спеціальні (вільні) економічні зони. Зміст спеціальних режимів вільних економічних зон
© Westudents.com.ua Всі права захищені.
Бібліотека українських підручників 2010 - 2020
Всі матеріалі представлені лише для ознайомлення і не несуть ніякої комерційної цінностію
Электронна пошта: site7smile@yandex.ru