Справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції у межах компетенції розглядаються органами АМКУ: Комітетом; Постійно діючою адміністративною колегією Комітету; тимчасовою адміністративною колегією Комітету; державним уповноваженим АМКУ; адміністративною колегією територіального відділення АМКУ
Розпорядженням АМКУ від 19 квітня 1994 р. № 5 затверджено Правила розгляду заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції (Правила розгляду справ)1 (у ред. розпоряд. АМКУ від 29.06.1998 р.; назва із змінами, внесеними згідно з розпорядженням АМКУ від 12.02.2002 р.), які визначають підвідомчість справ органам АК України, що розглядають справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції.
Розгляд справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції починається з прийняття розпорядження про початок розгляду справи та закінчується прийняттям рішення у справі.
Органи АМКУ розпочинають розгляд справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції за: 1) заявами суб'єктів господарювання, громадян, об'єднань, установ, організацій про порушення їх прав внаслідок дій чи бездіяльності, визначених як порушення законодавства про захист економічної конкуренції; 2) поданнями органів державної влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю; 3) власною ініціативою органів АМКУ
У разі виявлення ознак порушення законодавства про захист економічної конкуренції, у тому числі наслідків такого порушення, органи АМКУ приймають розпорядження про початок розгляду справи. Розпорядження про початок розгляду справи надсилається відповідачу протягом трьох робочих днів з дня його прийняття. У разі коли відповідача визначено після початку розгляду справи, йому протягом трьох робочих днів надсилається розпорядження про залучення до участі у справі як відповідача разом із розпорядженням про початок розгляду справи. Повідомлення про початок розгляду справи надсилається заявнику та третім особам.
Строк давності притягнення до відповідальності за порушення законодавства про захист економічної конкуренції становить 5 років з дня вчинення порушення, а в разі триваючого порушення - з дня закінчення вчинення порушення (ст. 42 Закону України "Про захист економічної конкуренції").
Строк давності притягнення до відповідальності за: 1) неподання інформації АМКУ, його територіальному відділенню у встановлені органами АМКУ, головою його територіального відділення чи нормативно-правовими актами строки; 2) подання інформації в неповному обсязі АМКУ його територіальному відділенню у встановлені органами АМКУ головою його територіального відділення чи нормативно-правовими актами строки; 3) подання недостовірної інформації АМКУ, його територіальному відділенню; 4) створення перешкод працівникам АМКУ. його територіального відділення у проведенні перевірок, огляду, вилученні чи накладенні арешту на майно, документи, предмети чи інші носії інформації, становить 3 роки з дня вчинення порушення, а в разі триваючого порушення - з дня закінчення вчинення порушення (ст. 42 Закону України "Про захист економічної конкуренції").
Строк давності притягнення до відповідальності за недобросовісну конкуренцію становить 3 роки з дня вчинення порушення, а в разі триваючого порушення - з дня закінчення вчинення порушення (ст. 28' Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції").
У процесі розгляду справи органи АМКУ за поданою суб'єктом господарювання заявою про вжиття заходів для відвернення негативних та непоправних наслідків для суб'єктів господарювання внаслідок порушення законодавства про захист економічної конкуренції можуть прийняти попереднє рішення про: 1) заборону особі (відповідачу), в діях якої вбачаються ознаки порушення, вчиняти певні дії, в тому числі про блокування цінних паперів; 2) обов'язкове вчинення певних дій, якщо невідкладне вчинення цих дій є необхідним виходячи із законних прав та інтересів інших осіб.
Попереднє рішення може бути оскаржене в порядку у п'ятнадцятиденний строк з дня його одержання. Цей строк не може бути поновлено.
За результатами розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органи АМКУ приймають рішення, в тому числі про: 1) визнання вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції; 2) припинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції; 3) зобов'язання органу влади, органу місцевого самоврядування, органу адміністративно-господарського управління та контролю скасувати або змінити прийняте ним рішення чи розірвати угоди, визнані антиконкурентними діями органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю; 4) визнання суб'єкта господарювання таким, що займає монопольне (домінуюче) становище на ринку; 5) примусовий поділ суб'єкта господарювання, що займає монопольне (домінуюче) становище на ринку; 6) накладення штрафу; 7) блокування цінних паперів; 8) усунення наслідків порушень законодавства про захист економічної конкуренції; 9) скасування дозволу на узгоджені дії у разі вчинення дій, заборонених згідно з чинним законодавством; 10) оприлюднення відповідачем за власні кошти офіційної інформації АМКУ чи його територіального відділення стосовно рішення, прийнятого у справі про порушення, в тому числі опублікування рішень у повному обсязі (за вилученням інформації з обмеженим доступом, а також визначеної відповідним державним уповноваженим, головою територіального відділення інформації, розголошення якої може завдати шкоди інтересам інших осіб, які брали участь у справі), у строк і спосіб, визначені цим рішенням або законодавством; 11) закриття провадження у справі.
Чинним законодавством також передбачена кримінальна та адміністративна відповідальність за недобросовісну конкуренцію.
Відповідно до ст. 12 ГПК України справи за заявами органів Антимонопольного комітету України з питань, віднесених законодавчими актами до їх компетенції підвідомчі господарським судам. Так, зокрема, господарськими судами розглядаються справи за позовами органів АМКУ про стягнення із суб'єктів господарювання сум штрафів та пені у зв'язку з порушенням конкурентного законодавства.
Справи зі спорів про оскарження рішень (розпоряджень) органів АМКУ заявником, відповідачем чи третьою особою також підвідомчі господарським судам і підлягають розглядові за правилами ГПК України. Згідно з ч. 1 ст. 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції" заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення органів Антимонопольного комітету України повністю або частково до суду в двомісячний строк з дня одержання рішення. Цей строк є присікальним (він не може бути відновлений).
1. Правові режими в окремих секторах економіки, на ринках окремих товарів та послуг
2. Засоби державного регулювання в галузях господарської діяльності, літакобудування, суднобудування, сільському господарстві тощо
3. Спеціальні (вільні) економічні зони. Зміст спеціальних режимів вільних економічних зон
4. Договори на реалізацію інвестиційного проекту. Адміністрація С(В)БЗ та її компетенція
5. Території пріоритетного розвитку. Особливості правового режиму господарської діяльності
СПЕЦІАЛЬНА ЧАСТИНА
РОЗДІЛ 12. Правове регулювання торговельної діяльності
1. Економіко-правова сутність торгівлі. Господарсько-торговельна діяльність як різновид господарської діяльності
2. Форми господарсько-торговельної діяльності