Громадські об’єднання в Україні - Бесчастний В.М. - 3.2. Організації роботодавців

Сучасне законодавство зарубіжних країн докладно регламен­тує різні аспекти бізнесу, включаючи активність різноманітних громадських асоціацій підприємців (союзів підприємців, робо­тодавців, лобістських асоціацій і т. ін.). Забезпечуючи охорону права власності та приватної господарської ініціативи, законо­давець також прагне врегулювати статус громадських об'єднань, що сприяють реалізації цього права.

У Законі України "Про організації роботодавців" визнача­ються правові, соціальні, економічні, організаційні засади створення та функціонування організацій роботодавців, форми та напрями їх діяльності, а також принципи взаємодії з органа­ми державної влади та органами місцевого самоврядування, професійними спілками, їх об'єднаннями, іншими об'єднаннями громадян.

Закон спрямований на зростання ролі організацій роботодав­ців та їх об'єднань у соціально-трудових відносинах та на реалі­зацію економічної політики у державі, вдосконалення системи соціального партнерства.

Роботодавці мають право на свободу об'єднання в організації для здійснення і захисту своїх прав та задоволення соціальних, економічних та інших законних інтересів на основі вільного волевиявлення без будь-якого попереднього дозволу, вступу до таких організацій на умовах і в порядку, визначених їх стату­тами, участі в організаціях роботодавців, а також вільного ви­ходу з них на умовах і в порядку, визначених законодавством та їх статутами, міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Для виконання статутних завдань організації роботодавців мають право на добровільних засадах створювати або вступати до об'єднань організацій роботодавців і вільно виходити з них.

Дія цього Закону поширюється на організації роботодавців та їх об'єднання усіх рівнів, а також на утворені ними органи. Питання діяльності організацій роботодавців та їх об'єднань регулюється Законом України "Про об'єднання громадян".

У повній назві організації роботодавців чи об'єднання органі­зацій роботодавців має бути слово "роботодавець" або похідні від нього слова.

Визначення "організація роботодавців", "об'єднання органі­зацій роботодавців" та похідні від них можуть використовувати лише ті організації та їх об'єднання, які створені і діють від­повідно до цього Закону.

Організації роботодавців та їх об'єднання створюються і діють з метою представництва та захисту законних інтересів роботодавців у економічній, соціально-трудовій та інших сфе­рах, у тому числі в їх відносинах з іншими сторонами соціаль­ного партнерства.

Основними завданнями організацій роботодавців та їх об'єднань є:

– співпраця з органами державної влади, органами влади Автономної Республіки Крим та органами місцевого самовря­дування, професійними спілками, їх об'єднаннями та іншими організаціями найманих працівників;

– забезпечення представництва та захист законних інтере­сів і прав роботодавців у відносинах з органами державної вла­ди, органами влади Автономної Республіки Крим та органами місцевого самоврядування, професійними спілками, їх об'єднан­нями та іншими організаціями найманих працівників, іншими об'єднаннями громадян;

– участь у формуванні та реалізації соціально-економічної політики держави;

– участь у проведенні колективних переговорів та укладан­ні генеральної, регіональних і галузевих угод, забезпечення виконання своїх зобов'язань за укладеними угодами;

– координація діяльності роботодавців у виконанні зобо­в'язань за генеральною, регіональними чи галузевими угодами;

– контроль за виконанням іншими сторонами соціального партнерства зобов'язань за генеральною, регіональними та га­лузевими угодами;

– сприяння максимальному дотриманню інтересів робото­давців під час вирішення колективних трудових спорів (кон­фліктів);

– сприяння розв'язанню колективних трудових спорів, запобігання страйкам як засобу вирішення цих конфліктів;

– збалансування попиту і пропозиції робочої сили, запобі­гання масовому безробіттю шляхом сприяння створенню нових робочих місць, забезпечення раціональної структури зайнятості населення;

– удосконалення системи підготовки, перепідготовки і під­вищення кваліфікації кадрів, поширення професійних знань та досвіду;

– забезпечення скоординованості дій роботодавців, їх ор­ганізацій та об'єднань щодо виконання науково-технічних і соціальних програм, спрямованих на збільшення обсягів вироб­ництва продукції і послуг, підвищення їх конкурентоспромож­ності;

– врегулювання та поліпшення умов праці;

– розвиток співробітництва з іноземними і міжнародними організаціями роботодавців та їх об'єднаннями.

Організації роботодавців та їх об'єднання створюються і ді­ють на таких основних принципах:

– законності;

– добровільності вступу та свободі виходу;

– рівноправності членів;

– самоврядування;

– гласності;

– відповідальності за виконання взятих зобов'язань.

Відповідно до цих принципів:

– ніхто не може бути примушений до вступу в будь-які організації роботодавців або їх об'єднання чи обмежений у пра­вах за належність або неналежність до них;

– кожний член організації роботодавців, організація робо­тодавців, яка є членом об'єднання організацій роботодавців (член об'єднання), має право у будь-який час вийти з організації роботодавців чи їх об'єднання в порядку та на умовах, визначе­них статутом;

– кожний член організації роботодавців, член об'єднання організацій роботодавців має рівні права у вирішенні будь-яких питань діяльності організації роботодавців, об'єднання неза­лежно від статусу, майнового стану, результатів фінансово-гос­подарської діяльності та інших ознак.

Організації роботодавців та їх об'єднання розв'язують проб­леми стосовно діяльності організації, об'єднання на підставі власних статутів згідно із законодавством України.

Організації роботодавців та їх об'єднання зобов'язані забез­печувати повне та своєчасне інформування своїх членів з питань їх діяльності, на прохання ознайомлювати з усіма матеріалами, що стосуються діяльності організації, об'єднання.

Гарантії діяльності організацій роботодавців та їх об'єд­нань:

1. Держава забезпечує додержання прав і законних інтере­сів організацій роботодавців та їх об'єднань, створених у поряд­ку, встановленому законом.

2. Держава визнає, створені відповідно до закону, органі­зації роботодавців та їх об'єднання повноважними представни­ками інтересів їх членів у межах повноважень, закріплених статутами.

3. Організації роботодавців та їх об'єднання у своїй діяль­ності незалежні від органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим та органів місцевого самовряду­вання, професійних спілок, їх об'єднань, інших організацій найманих працівників, політичних партій та інших об'єднань громадян, їм не підзвітні і не підконтрольні, крім випадків, пе­редбачених законом.

4. Забороняється будь-яке втручання у статутну діяльність організацій роботодавців та їх об'єднань з боку органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим та органів міс­цевого самоврядування, професійних спілок, їх об'єднань та ін.

5. Забороняється будь-яке втручання у статутну діяльність організацій найманих працівників, політичних партій та інших об'єднань громадян, крім випадків, передбачених законом.

6. Держава не несе відповідальності за зобов'язаннями ор­ганізацій роботодавців та їх об'єднань. Організації роботодавців та їх об'єднання не несуть відповідальності за зобов'язаннями держави, крім випадків, передбачених законом.

Статус організацій роботодавців та їх об'єднань

Організації роботодавців створюються і діють за територі­альною або галузевою ознакою і мають статус місцевих, облас­них, республіканських (Автономної Республіки Крим), міжна­родних.

Об'єднання організацій роботодавців створюються і діють за територіальною або галузевою ознакою і мають статус місцевих, обласних, республіканських, всеукраїнських.

Статус місцевих мають організації роботодавців, діяльність яких поширюється на територію відповідної адміністративно-територіальної одиниці та які на момент державної реєстрації об'єднують не менше десяти роботодавців цієї адміністративно-територіальної одиниці або двох і більше роботодавців певної галузі в межах цієї адміністративно-територіальної одиниці.

Статус місцевих мають об'єднання організацій роботодавців, які на час державної реєстрації об'єднують дві і більше органі­зації роботодавців відповідної адміністративно-територіальної одиниці або дві і більше організації роботодавців певної галузі відповідної адміністративно-територіальної одиниці.

Статус обласних, Київської та Севастопольської міських мають організації роботодавців, діяльність яких поширюється на територію відповідної області, міст Києва та Севастополя, і які на період державної реєстрації об'єднують не менше десяти роботодавців більшості районів і міст обласного підпорядкуван­ня цієї області, районів у містах Києві та Севастополі або двох і більше роботодавців певної галузі з тих районів і міст обласного підпорядкування цієї області, районів у містах Києві та Севас­тополі, де сконцентровані підприємства цієї галузі.

Статус обласних, Київської та Севастопольської міських мають об'єднання організацій роботодавців, які на час дер­жавної реєстрації об'єднують дві і більше обласні організації роботодавців відповідної області, міські у містах Києві та Севас­тополі або дві і більше обласні організації роботодавців певної галузі відповідної області, міські у містах Києві та Севасто­полі.

Статус республіканських мають організації роботодавців, які на час державної реєстрації об'єднують не менше десяти робо­тодавців більшості адміністративно-територіальних одиниць Автономної Республіки Крим або двох і більше роботодавців певної галузі з тих адміністративно-територіальних одиниць Автономної Республіки Крим, де сконцентровані підприємства цієї галузі.

Статус республіканських також мають об'єднання організа­цій роботодавців, які на час державної реєстрації об'єднують дві і більше республіканські організації роботодавців більшості адміністративно-територіальних одиниць Автономної Респуб­ліки Крим або дві і більше республіканські організації робото­давців певної галузі більшості з тих адміністративно-терито­ріальних одиниць Автономної Республіки Крим, де сконцент­ровані підприємства цієї галузі.

Статус всеукраїнських об'єднань організацій роботодавців мають об'єднання, які на час державної реєстрації об'єднують обласні організації роботодавців більшості областей України та Автономної Республіки Крим, обласні організації роботодавців певної галузі тих областей, де сконцентровані підприємства цієї галузі.

З метою координації роботи всеукраїнських об'єднань органі­зацій роботодавців та представництва інтересів роботодавців у формуванні та реалізації соціально-економічної політики, роз­витку соціального партнерства тощо вони можуть утворювати інші об'єднання і делегувати їм відповідні права й обов'язки.

Статус міжнародних мають організації та об'єднання органі­зацій роботодавців, діяльність яких поширюється на територію України і хоча б однієї іншої держави.

Всеукраїнські об'єднання організацій роботодавців мають право без спеціального дозволу використовувати у своїй назві слово "Україна" та похідні від нього слова.