Бухгалтерський і податковий облік автотранспорту та перевезень - Базилюк А.В. - 8.2.2. Договір на страхування пасажира

Розглянемо вплив договірних відносин та методику фінансового обліку на прикладі пасажирських автоперевезень. На ринку автопослуг використовуються різні за змістом та формою договори. Єдиної типової форми договору не існує. У будь-якому випадку вони регулюють відносини між автостанцією та перевізником. Основною формою договірних відносин на перевезення пасажирів є Договір на продаж квитків і надання автостанційних послуг (договір на надання послуг).

8.2.1. Договір на перевезення пасажирів між автостанцією та перевізником

Відповідно до п. 13 Правил 141, пасажирський перевізник укладає з власником автовокзалу, автостанції (далі - АС) договір на продаж квитків і надання обов'язкових послуг. У договірній практиці договір на продаж квитків і надання автостанційних послуг має різні назви. Наприклад, "Договір на забезпечення перевезень пасажирів і багажу", "Договір доручення на перевезення пасажирів і багажу", "Договір про автостанційні послуги" (Додаток 1).

На сьогодні автовокзали (автостанції) в Україні перебувають, як правило, у власності обласних підприємств з перевезення пасажирів, які успадкували назву з радянських часів, - "Облавтотранс". Наприклад, у Житомирській області таке підприємство має назву "Житомироблавтотранс", у Сумський області - "Сумиоблавтотранс" і т.ін. Такі підприємства здебільшого були приватизовані в 90-х роках і зараз сьогодні мають статус приватних господарств у формі товариств з обмеженою відповідальністю (ТзОВ) або акціонерних компаній (АК).

За ст. 42 закону про автомобільний транспорт умовою укладання зазначеного договору є наявність у Перевізника (АТП) договору із замовником (організатором) перевезень - з місцевими органами влади чи обласними автоуправліннями. Тобто такий договір є додатковим для АТП, яке здійснює перевезення.

Необхідні додатки до договору на послуги (перевезення):

1. Розклад руху автобуса (автомобіля).

2. Вартість перевезення на маршрутах (усього коп/км, у т.ч. тариф, ПДВ, страховий збір).

3. Таблиця граничної вартості проїзду пасажирів в автобусах (окремо для приміських, міжміських, міжобласних перевезень).

4. Паспорт маршруту.

5. Схема маршруту.

У розділі договору "Порядок розрахунків" передбачається винагорода на користь автостанції за продаж квитків як складової частини послуги з перевезення пасажирів. З юридичної точки зору і договір на перевезення, і договір доручення на перевезення є формами договору доручення - різновидами посередницького договору. От з цього й повинна виходити бухгалтерія АС "Облавтотрансу" при визнанні власних доходів і складанні бухгалтерських проводок на доходи, витрати та їхнє відображення у формах фінансової, податкової і статистичної звітності. Це впливає, зокрема і на порядок розрахунку бази оподаткування учасників перевезень.

Для Перевізника (АТП) форма та зміст договору також має значення, оскільки впливає на методику визнання доходів та витрат в обліку. В одному варіанті доходом АТП є виторг від продажу квитків у межах тарифу на перевезення, в другому - в повній сумі виторгу за продаж квитків. В останньому випадку послуги автостанції для аТп є видом витрат, що відображаються на витратних рахунках фінансового й податкового обліку АТП.

Оскільки законодавством встановлено обов'язкове страхування життя і здоров'я пасажирів від нещасних випадків на транспорті, Перевізник зобов'язаний укласти договір на страхування від нещасних випадків на транспорті зі страховою компанією.

Виходячи з умов договору на перевезення, бухгалтерам АС і АТП важливо знати і відповідно достовірно відображати в обліку доходів такі моменти:

1) за яким документом оприбутковують готівку від продажу квитків. Основним первинним документом є відомча форма "Відомість продажу квитків" (ф. № 20-АСС) (Додаток 5). На підставі цієї відомості гроші видаються представникові Перевізника з каси АС або перераховуються на банківський рахунок Перевізника. Крім того, прихід грошей до каси АС оформлюють прибутковим касовим ордером (ф.№ КО-1);

2) який розмір і порядок сплати комісійної винагороди на користь АС. Як правило, розмір винагороди встановлюється в межах 8-12% суми валових надходжень від реалізації квитків на проїзд (без вартості провозу багажу). У договорі повинно бути зазначено, як відобразяться ці кошти: перевізник перераховує їх на банківський рахунок АС ("Облавтотранс") чи вони утримуються із загального виторгу від продажу квитків під час кожного перерахування коштів Перевізникові і лишаються на АС;

3) у якому розмірі і порядку перераховуються суми страхових платежів. Як правило, згідно з договором доручення, їх утримує і перераховує на користь страхової компанії "Облавтотранс" (власник автостанції) в розмірі 2% вартості проїзду за мінусом 10 % комісійної винагороди за посередницькі послуги зі збору страхових платежів;

4) який розмір доходу від продажу багажних квитків. На

практиці застосовують варіант "50 на 50%", тобто ці доходи поділяються навпіл між Ас і Перевізником;

5) у якому порядку застосовуються штрафні санкції, яким документом вони оформлюються. На практиці штрафи накладають на АТП найчастіше за невчасну подачу автобуса на посадку. На АС штраф може бути накладений, наприклад, за відсутність диспетчерського зв'язку або невчасне відправлення автобуса в рейс тощо.

6) як часто звіряються взаєморозрахунки між АС і Перевізником і яким документом це оформлюється. Звіряння розрахунків є важливою складовою відносин між АС і Перевізником. Як правило, такий факт оформлюється актом звірення. Один раз на квартал або рік.

8.2.2. Договір на страхування пасажира

Сторонами договору на страхування пасажира виступають "Принципал" (страхова компанія) і "Агент" (перевізник). Важливі умови договору на обов'язкове страхування від нещасних випадків на транспорті:

- на які маршрути поширюється договір. Як правило, на всі затверджені маршрути міжобласного, міжміського в межах однієї області і приміських сполучень;

- розмір страхового платежу з пасажира (крім тих, хто має право на безоплатний проїзд) - у розмірі 2% вартості тарифу без суми ПДВ. Відповідна сума внеску утримується з виторгу від продажу квитків і не надходить на рахунок АТП, оскільки перераховується на користь страхової компанії.

- розміри страхових сум. Наприклад, вони можуть становити 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Ці платежі не надходять в АТП, не використовуються ним і, відповідно, не відображаються в його обліку.

За законодавством, усі розрахунки із застрахованими пасажирами проводить страхова компанія ("Принципал"). Для пасажирів важливим є положення договору про те, що страховик не несе зобов'язань за страховими випадками з пасажирами, які придбали квиток не через каси АС (у водія або їздять без квитків).

8.2.3. Договір на перевезення між перевізником та пасажиром

Договір між фізичною особою - пасажиром і Перевізником у класичному варіанті, як правило, не складається. Письмовим підтвердженням укладеного договору, відповідно до ст. 52 Закону про автомобільний транспорт, є квиток на проїзд (проїзний документ), квитанція. Істотними умовами такого договору є: найменування та місцезнаходження перевізника; вид автотранспортного засобу; маршрут проходження; вартість перевезення; час відправлення і прибуття до пункту призначення.