Конституційне право України - Шаптала Н.К. - Основною формою роботи КСУ є його засідання

До розгляду в КСУ приймаються конституційні подання та звернення, які

відповідають законодавчим вимогам, зокрема Конституції України і Закону України "Про Конституційний Суд України" (статті 38,39,42).

Зазначені клопотання надходять до КСУ поштою або безпосередньо до Секретаріату КСУ. їх реєстрацію здійснює Служба документального забезпечення Секретаріату КСУ, зазначаючи дату надходження. Неналежно оформлені клопотання Секретаріат КСУ повертає авторам, про що вказується у письмовому повідомленні.

Конституційні подання і звернення, які відповідають встановленим вимогам, з пропозиціями доповідаються керівникові Секретаріату КСУ або його заступникові - керівникові Управління правової експертизи і за їх рішенням передаються в Управління правової експертиза Секретаріату КСУ для підготовки попереднього висновку про наявність підстав для відкриття конституційного провадження у справі або відмови у відкритті провадження. Підготовка висновку здійснюється протягом 15 календарних днів.

Конституційні подання і звернення, які можуть бути прийняті до розгляду КСУ, керівник Секретаріату КСУ разом із попередніми висновками подає для ознайомлення Голові КСУ, який направляє їх у відповідну колегію суддів КСУ. Розподіл конституційних подань і звернень між суддями - суддями-доповідачами проводиться рівномірно, з урахуванням їх спеціалізації. Кандидатура судді-доповідача затверджується на засіданні колегії суддів КСУ.

Суддя-доповідач у справі вивчає порушені в конституційному поданні чи зверненні питання і готує матеріали на розгляд колегії суддів КСУ. Суддя-доповідач дає доручення у справі керівникам відповідних структурних підрозділів Секретаріату КСУ, направляє конституційні подання чи звернення Управлінню правової експертизи Секретаріату КСУ для підготовки науково-експертного висновку, залучає відповідних спеціалістів для консультацій, проведення перевірок, дослідження документів та ін.

Суддя-доповідач має вивчити матеріали справи упродовж не більше двох місяців з дня затвердження кандидатури судді-доповідача на засіданні колегії суддів КСУ, проте цей строк може бути продовжений. Протягом зазначеного строку суддя-доповідач у справі повинен передати на засідання колегії суддів КСУ проект ухвали про відкриття конституційного провадження у справі або про відмову у відкритті провадження.

За результатами розгляду конституційних подань чи звернень на засіданні колегії суддів виноситься процесуальна ухвала про відкриття конституційного провадження у справі або про відмову у його відкритті. Засідання колегії суддів є повноважним за умови участі в ньому не менше чотирьох суддів колегії суддів.

За результатами аналізу матеріалів справи суддя-доповідач готує пропозиції до проекту рішення, висновку КСУ у справі. Відповідно до процесуальної ухвали колегії суддів КСУ та засідання КСУ Голова КСУ вносить справу на розгляд пленарного засідання в межах строків, визначених ст. 57 Закону України "Про Конституційний Суд України", а саме: "Строк провадження у справах за конституційними поданнями та конституційними зверненнями не повинен перевищувати трьох місяців. У разі провадження за конституційним поданням, яке визнано Конституційним Судом України невідкладним, строк розгляду такого подання не повинен перевищувати одного місяця".

Строки конституційного провадження починають обчислюватися з дня прийняття процесуальної ухвали про відкриття конституційного провадження у справі.

Після визнання КСУ дослідження матеріалів справи завершеним головуючий на пленарному засіданні оголошує про перехід до закритої частини пленарного засідання. На закриту частину пленарного засідання вноситься проект рішення, висновку у справі, підготовлений суддею-доповідачем. Кожний суддя КСУ, який бере участь у розгляді справи, має право подати власний проект рішення, висновку у справі або перелік питань, які визначають суть рішення, висновку, після чого він може наділятися повноваженнями судді-доповідача.

Після обговорення суті справи судді вносять пропозиції, поправки до проекту рішення, висновку у справі. Тривалість та кількість виступів суддів КСУ на закритій частині пленарного засідання не обмежується.

На голосування в цілому ставиться проект рішення, висновку у справі, підготовлений з урахуванням пропозицій та поправок, які одержали найбільшу кількість голосів суддів. Голосування проводиться поіменно шляхом опитування суддів КСУ, які не мають права утримуватися від голосування. Рішення, висновок КСУ підписують не пізніше семи днів від дня прийняття рішення, надання висновку у справі судді КСУ, які голосували "за" і "проти" прийняття рішення, надання висновку. Підписання суддею КСУ прийнятого рішення, наданого висновку КСУ за його участю с обов'язковим. За результатами засідання складається протокол. Суддя КСУ має право, незалежно від того, голосував він "за" чи "проти" прийняття рішення або надання висновку, викласти у письмовій формі свою окрему думку у справі у семиденний строк від дня голосування.

Рішення, висновки КСУ офіційно оголошує головуючий на пленарному засіданні КСУ, на якому можуть бути присутні суб'єкти конституційних клопотань, акредитовані представники ЗМІ та ін.

Формами звернення до КСУ є конституційне подання та конституційне звернення.

Конституційне подання - це письмове клопотання до КСУ про визнання правового акта (його окремих положень) неконституційним, про визначення відповідності проекту закону про внесення змін до Конституції України вимогам статей 157, 158 Основного Закону України, конституційності міжнародного договору або про необхідність офіційного тлумачення Конституції та законів України.

Конституційним поданням є також звернення Верховної Ради України про дачу висновку щодо додержання конституційної процедури розслідування і розгляду справи про усунення Президента України з поста в порядку імпічменту, порушення Верховною Радою АРК Конституції або законів України.

Суб'єктами права на конституційне подання з питань прийняття рішень КСУ є Президент України, не менш як 45 народних депутатів України (підпис депутата не відкликається), Верховний Суд України, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, а також Верховна Рада АРК.

Конституційне звернення - це письмове клопотання до КСУ про необхідність офіційного тлумачення Конституції і законів України з метою забезпечення реалізації чи захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина, а також прав юридичної особи.

Суб'єктами права на конституційне звернення з питань дачі висновків КСУ щодо офіційного тлумачення Конституції та законів України є громадяни України, іноземці, особи без громадянства та юридичні особи.

У науці конституційного права України неодноразово висловлювалися думки щодо необхідності запровадження такого інституту звернення до КСУ, як конституційна скарга, що дозволить посилити захист людини в контексті можливостей індивідуального доступу до конституційної юстиції. Зміст конституційної скарги вбачається в тому, що права і свободи людини і громадянина поновлюються на основі рішення Конституційного Суду.

Основною формою роботи КСУ є його засідання

Засідання КСУ є повноважними, якщо на них присутні не менше одинадцяти суддів. На засіданнях КСУ розглядає питання щодо відкриття (відмови) провадження у справі. Пленарне засідання є повноважним, якщо на ньому присутні не менше дванадцяти суддів КСУ (ч. З ст. 51 Закону України "Про Конституційний Суд України").

На пленарних засіданнях КСУ розглядає справи, провадження в яких відкрито за конституційними поданнями і зверненнями. Рішення КСУ на його засіданнях приймається, якщо за це рішення проголосувало більше половини суддів КСУ, які брали участь у засіданні.

Повноваження КСУ (ст. 150 Конституції України):

1) вирішення питань про відповідність Конституції України (конституційність): законів та інших правових актів Верховної Ради України; актів Президента України; актів Кабінету Міністрів України; правових актів Верховної Ради АРК;

2) офіційне тлумачення Конституції і законів України.

Правові акти КСУ - рішення і висновки

Так, за зверненням Президента України або Кабінету Міністрів України КСУ дає висновки про відповідність Конституції України чинних міжнародних договорів України або тих міжнародних договорів, що вносяться до Верховної Ради України для надання згоди на їх обов'язковість. За зверненням Верховної Ради України КСУ дає висновок щодо додержання конституційної процедури розгляду і розслідування справи про усунення Президента України з поста в порядку імпічменту. Закони та інші правові акти за рішенням КСУ визнаються неконституційними повністю чи в окремій частині, якщо вони не відповідають Конституції України або якщо була порушена встановлена Конституцією України процедура їх розгляду, ухвалення або набрання ними чинності. Такі закони або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення КСУ рішення про їх неконституційність.

Визнання нормативно-правового акта або окремих його положень неконституційними є підставою для скасування інших нормативно-правових актів, які відтворюють Його, або містять такі ж положення, або конкретизують їх. Таким чином, як зауважує вітчизняний учений В.П. Тихий, рішення КСУ, якими визначені неконституційними правові акти, мають силу нормативно-правового акта. Натомість рішення КСУ про нормативне тлумачення - це інтерпретаційний акт органу конституційної юрисдикції, який містить норми-роз'яснення, проте не є нормативно-правовим актом .

Гарантії діяльності суддів КСУ

Суддя КСУ є недоторканним. Він не може бути затриманий чи заарештований без згоди Верховної Ради України до винесення обвинувального вироку судом. Суддя КСУ не несе юридичної відповідальності за результати голосування, висловлювання у КСУ та в його колегіях, за винятком відповідальності за образу чи наклеп при розгляді справ, прийнятті рішень та дачі висновків КСУ.

Правові акти КСУ - рішення і висновки
Гарантії діяльності суддів КСУ
12.5. Правовий статус Вищої ради юстиції
12.6. Конституційні основи організації та діяльності прокуратури
Розділ 13. Територіальний устрій України
13.1. Поняття та ознаки територіального устрою України
13.2. Конституційні засади і система територіального устрою України
13.3. Конституційно-правовий статус Автономної Республіки Крим
Форми роботи Верховної Ради АРК
Структура Верховної Ради АРК
© Westudents.com.ua Всі права захищені.
Бібліотека українських підручників 2010 - 2020
Всі матеріалі представлені лише для ознайомлення і не несуть ніякої комерційної цінностію
Электронна пошта: site7smile@yandex.ru