Криміналістичне значення трасологічних слідів полягає у їх інформаційно-доказовому потенціалі, що сприяє встановленню окремих складових механізму злочину під час розслідування у справі.
У процесі реалізації інформаційно-доказового потенціалу джерел інформації про злочин, значну групу її засобів складають трасо логічні експертизи. Сліди та результати їх трасологічних досліджень мають велике значення для розкриття, розслідування злочинів, установлення істини в справі. Це сприяє встановленню всіх обставин, які підлягають доказуванню в справі, передбачені ст. 64 і 23 КПК України.
Ключовою складовою механізму злочину є особа, яка його вчинила. Безпосередніми носіями інформації про злочинця є його сліди, залишені на місці події. Ще A.A. Квачиєвський зазначав, що одними з найкращих покажчиків на певну особу є сліди її перебування на місці злочину: сліди ніг, рук, пальців, чобіт, башмаків, різних дрібних речей, що належать цій особі. Сучасні криміналісти до таких слідів відносять: сліди рук; сліди ніг, сліди взуття; сліди зубів; сліди інших ділянок тіла (губів, вух, чола); сліди одягу (у тому числі рукавичок); сліди крові; сліди сперми; сліди виділень людини; волосся; запахові сліди.
Сліди-відображення це важливі джерела інформації про особу, що вчинила злочин і вони мають важливе криміналістичне значення. Уже в процесі попереднього дослідження таких слідів є можливість встановити дані про зовнішні ознаки зазначеної особи, використовуючи, наприклад, метод кореляційного зв'язку між розмірними характеристиками частин тіла людини та її статтю, віком і зростом. Сліди рук, ніг, взуття, зубів, сліди частин тіла людини, сліди застосування знарядь і інструментів дозволяють з певною часткою імовірності зробити висновок про умови побуту, професію, захворювання людини, що їх залишила тощо.
Зупинимося на функціональних ознаках, які характеризують моторно-речові особливості індивіда. Запропонована В. П. Бахіним і Ю. П. Машошиним криміналістична категорія - функціональний портрет людини - це система ознак, що відбивають особливості динамічної моделі людини.
Слід зазначити, що динаміка особи, особливості її функціональних властивостей, виявляється в процесі встановлення взаємозв'язку моторних і психічних ознак. Виділяють три групи моторних ознак: локомоційні, комунікаційні й предметні. Так, локомоційні ознаки індивіда виявляються в його ході (кульгавість, використання тростини і т. п.) і відображаються у доріжці слідів ніг (взуття). Комунікаційні ознаки, наприклад, якщо злочинець лівша, відображаються у слідах рук, слідах застосування знарядь та інструментів, в особливостях почерку, яким виконано письмові документи тощо. Прикладом предметної ознаки, що вказує на професійно-трудові навички злочинця, може бути такий випадок: розчленовуючи труп убитої коханки, патологоанатом залишив на одному з внутрішніх органів позначку, яку зазвичай ставив у морзі під час дослідження трупів, щоб удруге не оглядати те саме (В.П. Бахін, A.A. Кириченко).
Особливої уваги заслуговує відображення у слідах на місці події манери паління. Великий інформаційний потенціал міститься у недопалку сигарети, на якому залишилися сліди прикусу зубів на фільтрі. Дослідження зазначеного об'єкта дозволяє діагностувати манеру паління; за способом утримання сигарети в роті - по відображенню ікла (тип зуба) - встановити з якого боку рота людина тримає сигарету; тривалість тримання сигарети в роті тощо (Н.П. Майлис).
Таким чином, вивчення функціональних ознак особи дозволяє виділити стійку групову ознаку, що характеризує особу злочинця (наприклад, лівша), а у обмеженому колі підозрюваних така ознака може бути умовно індивідуалізуючою. Отже, дослідження поряд із соматичними ознаками й динаміки особи забезпечує системний підхід до вивчення притаманних людині властивостей і ознак, який забезпечує ефективність процесу встановлення особи злочинця.
Для дослідження експертам-трасологам нерідко направляють нетрадиційні об'єкти (сліди зубів, нігті людини і т, ін.). Зокрема, інформаційно-доказовий потенціал слідів зубів, у ракурсі збору інформації про особу, що скоїла злочин, ілюструється наступним прикладом: під час огляду місця події був вилучений шматок сиру зі слідами зубів. Експерт за цими слідами встановив, що на верхньому правому різці є металева коронка, а між передніми верхніми зубами - діастема, проміжок, який дорівнював 2 мм (Н. П. Майлис). Отже, індивідуальність зубного апарата, що відобразилася у слідах на різних носіях (харчових продуктах, сигаретах, шкірі людини та ін.), дозволяє одержати інформацію про особу злочинця, діагностувати її антропологічні ознаки і певні звички.
Нетрадиційною або рідкісною складовою матеріальної картини місця події є нігті людини та їхні сліди. Криміналістичне дослідження виявлених фрагментів нігтьових пластинок, а також слідів нігтів людини дозволяє ідентифікувати конкретну особу і одержати відомості про механізм і динаміку події (С. Ненашев). Цікавим є приклад щодо можливостей експертного дослідження нігтів людини: проведені трасологічні дослідження дозволили зробити висновок про те, що вилучений з тіла убитого уламок нігтя складав раніше одне ціле з нігтем середнього пальця лівої руки підозрюваного М. (Н. П. Майлис).
Отже, складові матеріальної картини місця події, - апріорі об'єкти-носії інформації про злочинну подію й особу, що скоїла злочин, однак реалізація інформаційно-доказового потенціалу такої інформації найчастіше неможливе без проведення відповідних експертних досліджень.
1. Поняття і наукові засади криміналістичного зброєзнавства, криміналістичної балістики; завдання криміналістичного зброєзнавства
2. Поняття і стисла характеристика об'єктів криміналістичного зброєзнавства
3. Техніко-криміналістичні прийоми, методи, засоби збирання об'єктів криміналістичного зброєзнавства
4. Дослідження об'єктів криміналістичного зброєзнавства; питання, які вирішуються; підготовка і оформлення матеріалів для експертиз
5. Значення результатів дослідження об'єктів криміналістичного зброєзнавства для розкриття і розслідування злочинів
Глава 7. Криміналістичне документознавство
1. Поняття криміналістичного документознавства, його видів. Поняття документа. Класифікація документів, види їх підроблення
2. Огляд документів і криміналістичні правила поводження з документами - речовими доказами
3. Наукові засади криміналістичного почеркознавства і авторознавства