Криміналістика - Волобуєв А.Ф. - 3. Техніко-криміналістичні прийоми, методи, засоби збирання об'єктів криміналістичного зброєзнавства

Об'єкти криміналістичного зброєзнавства збирають у перебігу проведення окремих слідчих дій (огляд місця події, обшук, відтворення обстановки і обставин події тощо.).

Прийоми виявлення об'єктів криміналістичного зброєзнавства: візуальний (як неозброєним оком, так і за допомогою освітлювальних і збільшувальних приладів); інструментальний (технічний) для пошуку замаскованих об'єктів: металошукач, міношукач; за допомогою біодетектора - собаки.

Прийоми фіксації (закріплення): опис у протоколі (ст. 85 КПК України); фото -, відеозйомка; виготовлення схем, замальовок.

Прийоми вилучення: вилучення об'єктів повністю; вилучення окремих предметів зі слідами пострілу; часток із додаткових слідів за допомогою липких стрічок; вилучення зразків (вибухових речовин).

Прийоми забезпечення схоронності - упакування (опечатування, пояснювальний напис, посвідчений підписом слідчого і понятих). Кожен об'єкт повинен бути упакований в окрему упаковку, обов'язковою є вимога, щоб на ньому не були знищені сліди або не утворилися нові. Зокрема, на дульний зріз зброї надівається ковпачок або тампон, зброю розбирають і окремо запаковують у м'яке упакування її частини (магазин, затвор), кулі, дріб.

Під час роботи з означеними об'єктами необхідно дотримуватися заходів безпеки. Узявши зброю в руки, необхідно, передусім, переконатися, чи не заряджена вона, якщо заряджена - розрядити, не забуваючи при цьому про можливість випадкового пострілу. Розбирати зброю на місці події не варто.

Огляд об'єктів зброєзнавства має свої особливості. Під час підготовки до огляду необхідно визначити якісний і кількісний склад технічних засобів, що можуть бути застосовані в певному місці для виявлення, фіксації та вилучення слідів злочину (що є об'єктами зброєзнавства), їх попереднього дослідження, фіксації перебігу й результатів слідчої дії. На цьому етапі недостатньо загальних знань слідчого і тому доцільно звернутися до певних спеціаліста. При цьому важливе значення має досвід означеного спеціаліста, рівень його професійної майстерності, знання можливостей криміналістичної науки, спеціальної літератури, уміння визначати місця перебування слідів злочинця (Е. О. Разумов, Н. П. Молибога).

Зокрема, безпосередньо на місці події, але до початку проведення огляду слідчий спільно зі спеціалістом визначають межі території огляду. Для визначення меж огляду місця події за фактом кримінального вибуху слідчому доцільно проконсультуватися зі спеціалістом-вибухотехніком, який, оцінивши силу заряду, спрямованість дії ударної хвилі й інші фактори, може окреслити зону пошуку речових доказів, що дозволить раціонально використовувати наявні сили і засоби (В. П. Бахін, М. А. Михайлов).

На місці здійснення пострілу можна знайти зброю або окремі її частини, кулю, дріб, картеч, гільзи, пижі, прокладки, додаткові сліди тощо. Нарізну (бойову) зброю злочинці залишають рідко на місці події. Значно частіше можна знайти гладкоствольні мисливські рушниці, особливо у випадку вчинення побутових вбивств або спричинення тілесних ушкоджень. Під час огляду револьвера слід зазначити наявність у каморі бойових патронів, патронів із осічкою, стріляних гільз" указавши, яка саме з камор звернена до ствола.

Також на окремих деталях зброї можуть бути залишені сліди пальців рук, які мають бути збережені й ретельно досліджені. Обов'язково, необхідно зафіксувати й зберегти для дослідження сліди крові, волосся, мозку або інших речовин, виявлені на зброї.

Зброя і сліди її дії не ізольовані від решти слідів, що необхідно враховувати в процесі їх пошуку. Залежно від специфіки вчиненого злочину варіюється окреслене коло об'єктів. Зокрема, під час огляду місця події за фактом використання вогнепальної зброї об'єктами пошуку є кулі, гільзи й інші частини патрона (пижі та прокладки), основні й додаткові сліди пострілу, вогнепальна зброя та її частини. Складність пошуку зазначених об'єктів полягає в необхідності моделювати (установлювати) місце, звідки було зроблено постріл, його напрямок, можливу зброю, траєкторію польоту снаряда тощо.

Слід також зазначити, що прогнозований інформаційно-доказовий потенціал об'єктів зумовлює особливості їх вилучення. А саме:

- у разі вилучення вогнепальної зброї (її частин), крім заходів безпеки, необхідно вжити заходів щодо збереження на зброї запахової, біологічної та дактилоскопічної інформації, яка характеризує особу злочинця; наприклад, під час огляду автомобіля було виявлено бойовий пістолет, водій і пасажир заперечували приналежність їм зазначеної зброї; під час первинного дослідження слідів пальців рук на зовнішніх поверхнях пістолета не виявили; після консультаційної допомоги спеціаліста-баліста було проведено додаткові дослідження, в результаті яких на магазині пістолета, все ж було виявлено сліди пальців рук пасажира автомобіля;

- у разі вилучення частин патрона необхідно уникнути нанесення подряпин (зайвих трас), які можуть перешкодити встановленню зброї;

- у разі прогнозування наявності на місці події пижів і прокладок особливу увагу слід приділити виготовленим власноруч; наприклад, під час огляду пижів, виявлених на місці події, було установлено, що вони виготовлені з паперу, на якому зберігся уривчастий рукописний текст; спеціалісти (лікарі, біологи) визнали, що зміст записів на пижах і обривках паперу стосується до галузі мікробіології та, найвірніше, є фрагментом конспекту лекцій; у результаті вдалося встановити власницю конспекту, яка навчалася в медучилищі, а через неї злочинця. Отже, участь спеціалістів у огляді місця події, насамперед, спрямована на професійне і якісне виявлення й вилучення речових доказів для збереження повного спектра інформаційно-доказового потенціалу джерел інформації про злочинну подію і особу злочинця та забезпечення його реалізації під час попереднього й експертного дослідження.

Відсутність видимого і зрозумілого причиново-наслідкового зв'язку між об'єктом, виявленим на місці події, та розслідуваною подією не завжди беззастережно свідчить про відсутність такого. На місці події не буває "зайвих об'єктів"; усі об'єкти, що утворюють матеріальну картину місця події, об'єктивно відбивають подію, що сталася, але в більшості випадків "побачити" й "розкрити" їхній інформаційно-доказовий потенціал здатен лише спеціаліст, який, керуючись спеціальними знаннями (в основі яких дослідження відображення (властивість матерії), через призму властивостей слідоутворюючих і слідосприймаючих об'єктів) може встановити інформаційно-доказовий потенціал об'єктів (слідів) на місці події, їх відносність до розслідуваної події.

Таким чином, діяльність слідчого і спеціалістів під час збирання об'єктів, що мають доказове значення має бути спрямована на моделювання дій злочинця (звідки прийшов, що робив, куди пішов), результати якого дозволять: 1) установити межі місця події; 2) скласти план (алгоритм) пошукових дій, визначивши, що і де необхідно шукати; 3) для розкриття злочину за "гарячими слідами", враховуючи інші фактори (особливості об'єктів (слідів), погодні умови та ін.) установити об'єкти (сліди), які необхідно відшукати або оглянути в першу чергу; 4) скорегувати набір технічних засобів, необхідних для пошуку джерел інформації про злочинну подію; 5) визначити необхідність залучення інших спеціалістів.

У результаті огляду в протоколі проведення слідчої дії мають міститися такі відомості:

1) положення зброї на місці виявлення;

2) вид, марка і номер зброї, а також номери окремих її частин;

3) стан зброї, колір металу та інших матеріалів; 4) положення затвора (переднє або заднє крайнє положення); 5) положення курка (на бойовому або запобіжному взводі, в спущеному стані); в) положення магазина (чи досланий він до місця); 7) кількість патронів у магазині; 8) наявність бойового патрона або стріляної гільзи в патроннику; 9) наявність або відсутність запаху порохових газів із каналу ствола; 10) наявність нагару на стінках каналу ствола; 11) характерні індивідуальні ознаки, властиві цьому екземпляру зброї.

Повна і точна фіксація матеріальної картини місця події сприяє встановленню обставин злочинної події. Наприклад, підозрюваний, який стріляв у водія, заявив, що водій зненацька загальмував, і вів (підозрюваний) вдарився об передню частину салону, в результаті чого мимоволі стався постріл. У протоколі огляду місця події зазначено: автобус зупинений на узбіччі дороги й поставлений на ручне гальмо, відсутні сліди різкого гальмування, двигун вимкнений, рукоятку перемикання швидкостей установлено на першу передачу, передні двері автобуса відчинені. Отже, після зупинення автобуса водій виконав чотири операції, які, за висновками судово-медичної експертизи, не могли бути здійснені після заподіяння водієві смертельного поранення.

Однак формальний підхід до фіксації результатів слідчої дії, наприклад відносно виявлення слідів злочинної події, негативно позначається на можливості їх використання під час розслідування за кримінальною справою. Розглядаючи зазначену проблему, О. О. Бкеархопуло зазначив, що, залучаючи спеціаліста до фіксації речових доказів під час огляду місця події, слідчий може уникнути поширеного казусу, коли один і той же об'єкт по-різному описано в протоколі слідчої дії, в довідці спеціаліста щодо попереднього дослідження цього об'єкта та у висновку експерта щодо експертного дослідження зазначеного об'єкта.

Не потребує додаткової аргументації також доцільність залучення до огляду декількох спеціалістів, зокрема судово-медичного спеціаліста і спеціаліста-криміналіста, котрі допоможуть слідчому побачити місце події через призму декількох галузей спеціальних знань, що забезпечить повноту і всебічність знання слідчого. Наприклад, уночі до чергової частини надійшло повідомлення про напад невідомих злочинців на Е. і А., в результаті якого Е. було вбито з вогнепальної зброї, А. поранений у стопу правої ноги. Спеціаліст судовий медик, що робив огляд трупа Е., установив, що її було вбито пострілом іззаду. Вхідний кульовий отвір виявили ледь нижче попереку, а вихідний в області шлунка. Кульовий канал спрямований від вхідного отвору до вихідного вгору. Під час огляду ноги і взуття А. було встановлено, що куля ввійшла згори в п'ятку правої ноги і, спричинивши рвану поверхневу рану, вийшла назовні з внутрішнього боку стопи. Лінія візування польоту кулі свідчила, що той, хто стріляв у А., перебував на даху будинку, або ж рану нанесено самим А. Вранці під час повторного огляду місця події недалеко в кущах був виявлений пістолет системи "Парабелум" і в 2,5 м від місця убивства Е. стріляна гільза від патрона до пістолета цієї системи. Отже дані, встановлені судово-медичним експертом (напрямок кульового каналу) і об'єкти, виявлені на місці події, дозволили реконструювати обставини вчиненого злочину та викрити злочинця.

Особливої уваги потребує питання збирання об'єктів криміналістичної вибухотехніки. Головним завданням детального огляду є фіксація місцеперебування, положення, індивідуальних ознак, стану об'єктів (слідів) на момент їх виявлення і вилучення, щоб у подальшому під час експертних досліджень отримати об'єктивні результати. Фіксація здійснюється, окрім протоколу і схем, за допомогою вузлової та детальної фото - і відеозйомки.

В процесі дослідження місць вибухів (переважним чином для вчинення злочинів використовують вибухові пристрої із зарядами до 10 кг вибухової речовини в тротиловому еквіваленті) доцільно відразу виділити чотири зони локалізації слідів: 1) центр (епіцентр) вибуху або місця закладки вибухового пристрою - площа радіусом до 2 м; 2) ближня - до 5-10 м; 3) середня - до 10-50 м; 4) дальня - понад 50 м.

В центральній зоні сконцентровані всі ознаки бризантної та термічної дії вибуху і зазвичай залишаються лише найдрібніші фрагменти вибухового пристрою - металеві, пластмасові, скляні осколки, обривки паперу, картону, тканини, шкіри, окремі фрагменти деталей годинникових механізмів, електронних схем, батарей, частини пружин, ударників, тумблерів, обривки проводів, ізоляційної стрічки. На предметах обстановки і фрагментах вибухового пристрою є наявні відкладення кіптяви, що містить тверді продукти вибуху і частки вибухової речовини.

Для ближньої зони характерно таке: на предметах обстановки виявляють і фіксують ознаки бризантної, термічної та фугасної дії вибуху, сліди розлітання фрагментів вибухового пристрою та їх залишки з частками вибухової речовини або твердими продуктами вибуху, що не прореагували (осколки корпусу, фрагменти і деформовані елементи запобіжно-виконавчого механізму, залишки камуфляжу). В цій зоні рекомендовано повністю зібрати всі пилоподібні нашарування, взяти зразки ґрунту, рослинності, роздробленого асфальту, бетону тощо, зробити соскоби, змиви з предметів (за можливості вилучити їх хоча би частково). Необхідно пам'ятати, що, окрім кожного такого зразка, необхідно брати контрольні зразки, робити зішкрібання або змиви із не забруднених слідами вибухової речовини об'єктів.

У середній зоні на предметах обстановки зосереджені ознаки фугасної та сейсмічної дії: вибивання дверей і вікон, випадання стін, підняття і зрушення перекриттів, зрив елементів дахів, тріщини в стінах будівель, відламування віток, зривання листя з дерев тощо. В таких місцях найчастіше, знаходять залишки м'якої оболонки вибухового пристрою, обривки проводів, вогнепровідного шнура, ізоляційної стрічки. У цій зоні спочатку рекомендовано здійснити ретельний візуальний пошук предметів з ознаками вибухової дії, після чого узяти контрольні проби і зразки.

У дальній зоні на предметах обстановки виявляють ознаки фугасної дії вибуху. Фугасна дія на цих відстанях втрачає свою інтенсивність, розповсюдження повітряної ударної хвилі супроводжується лише вибиванням скла, а із залишків вибухового пристрою можна виявити середні й великі деталі та осколки (наприклад, осколки металевого корпусу тощо).