Криміналістика - Волобуєв А.Ф. - 4. Почеркознавча і авторознавча експертизи.

Почеркознавча експертиза - найстаріший та найбільш поширений вид криміналістичної експертизи.

Головним завданням почеркознавчої експертизи є ідентифікація виконавця рукописного тексту, обмежених за обсягом рукописних записів (буквених та цифрових) і підпису. Цією експертизою вирішуються і деякі неідентифікаційні завдання (встановлення факту виконання рукопису в незвичних умовах або в незвичайному стані виконавця, навмисно зміненим почерком, з наслідуванням (імітацією) почерку іншої особи, визначення статі виконавця, а також належності його до певної групи за віком тощо).

Почеркознавча експертиза вирішує різні види завдань: ідентифікаційні, діагностичні, класифікаційні та ситуаційні (ситуалогічні).

Ідентифікаційні завдання пов'язані із встановленням конкретного виконавця тексту (підпису) у рукопису або вирішенням питання про виконання однією особою різних текстів, окремих фрагментів тексту, підписів, тексту і підпису тощо.

Діагностичні завдання дають можливість отримати відомості про зовнішню обстановку письма та внутрішній стан того, хто писав. Це обумовлено такою властивістю почерку, як здатність реагувати на різні психофізіологічні фактори. У виключних випадках - при значній різниці у часі між написанням документа і його дослідженням можна встановити також час виконання документа.

Класифікаційні завдання передбачають встановлення за почерком властивостей особи (виконавця тексту рукопису), характерних для певних груп осіб, які пишуть. Проведення таких досліджень пов'язане з необхідністю отримання відомостей про виконавця записів у разі відсутності певної підозрюваної особи з метою висування та перевірки розшукових версій, а також для звуження можливих виконавців документа.

Ситуаційні (ситуалогічні) завдання допомагають встановити механізм злочинної події (скоєння підроблення рукописного документа) та умов, за яких вона відбувалася.

Почеркознавча експертиза при розслідуванні злочинів може допомогти слідчому при вирішенні різних питань профілактичного характеру: питань, що стосуються недотримання чинних правил оформлення документів і встановлених правил виготовлення бланків документів; недоліків проведення огляду документів посадовими особами, внаслідок чого документи були прийняті з явними ознаками підроблення чи грубим порушенням встановленої форми; недотримання правил обліку та збереження бланків документів та архівних документів тощо.

Орієнтовний перелік питань, які вирішу є почеркознавча експертиза.

1. Чи виконано рукописний текст (рукописні записи) певною особою?

2. Чи виконані декілька рукописних текстів (рукописних записів) однією особою?

3. Чи виконано рукописний текст навмисно зміненим почерком?

4. Чи виконано рукописний текст у незвичних умовах під впливом збиваючих факторів (природних, штучних)?

5. Чи перебувала особа, яка виконала рукописний текст, у незвичайному стані?

6. Чи володіє особа, яка виконала рукопис, навичками написання спеціальними шрифтами?

7. Особою якої статі виконано рукописний текст?

8. До якої групи за віком належить виконавець рукописного тексту?

9. Чи виконано підпис тією особою, від імені якої він зазначений, або іншою особою?

У виняткових випадках, коли оригінали досліджуваних документів не можуть бути представленими експертові, експертиза може проводитись за фотознімками та іншими копіями документа, приєднаними до справи у встановленому законом порядку. Про проведення експертизи за такими матеріалами має бути вказано у постанові (ухвалі) про її призначення. Почеркознавчі дослідження за копіями об'єктів дослідження можуть бути проведені лише після вирішення експертами в галузі технічного дослідження документів питання про відсутність монтажу. У таких випадках можуть вирішуватися такі питання: чи виконано певною особою рукописний текст (рукописні записи) у документах, електрофотографічні копії яких надані на дослідження; чи виконано підпис, зображення якого міститься в електрофотографічній копії документа, тією особою, від імені якої він зазначений?

Для проведення досліджень слідчий (суддя) повинен надати експертові порівняльні зразки (вільні, умовно-вільні та експериментальні) почерку (цифрових записів, підпису) особи, яка підлягає ідентифікації.

Вільними зразками є рукописні тексти, рукописні записи (буквені та цифрові), підписи, достовірно виконані певною особою до порушення кримінальної (відкриття цивільної чи господарської) справи і не пов'язані з її обставинами.

Умовно-вільними є зразки почерку, виконані певною особою до виникнення справи, але пов'язані з обставинами цієї справи, або виконані після виникнення справи, але не в зв'язку з її обставинами.

Експериментальні зразки почерку - це такі, що виконані за завданням слідчого (судді) у зв'язку з призначенням даної експертизи.

Як вільні, так і експериментальні зразки буквеного або цифрового письма бажано надавати не менше ніж на 15 аркушах. Чим коротший досліджуваний текст (запис), тим більша потреба у вільних зразках. Вільні зразки підпису надаються по змозі не менше ніж на 15 документах, експериментальні - у кількості не менше 5-8 аркушів.

Основним завданням авторознавчої експертизи є ідентифікація автора тексту. За допомогою цієї експертизи вирішуються ідентифікаційні завдання (щодо ототожнення особи автора тексту), а також неідентифікаційні завдання (діагностичні) про умови складання тексту, факт викривлення ознак письмової мови тощо, класифікаційні завдання про місце формування мовленнєвих навичок, рідну мову, освіту автора документа.

Орієнтовний перелік питань, які вирішує авторознавча експертиза.

1. Чи є певна особа автором наданого на дослідження тексту?

2. Чи є певна особа автором декількох різних текстів?

3. Чи є автор та виконавець тексту однією або різними особами?

4. Чи складений даний текст кількома авторами?

5. Які риси соціально-демографічного портрету автора можна встановити за даним текстом?

6. Яка є основна мова спілкування (рідною мовою) певної особи - автора даного тексту?

7. Чи спостерігаються в даному тексті ознаки, які можуть свідчити про незвичний психофізіологічний стан автора?

8. Чи створений текст документа під диктовку або шляхом переписування?

9. Чи створений текст документа з навмисним перекручуванням письмової мови?

Авторознавчою експертизою можуть вирішуватися також інші питання.

Вирішення питань, поставлених перед авторознавчою експертизою, можливе, як правило, лише за наявності відносно великого тексту (не менше 500 слів). Готуючи матеріали для проведення авторознавчої експертизи з метою встановлення авторства, слідчий (суддя) повинен зібрати порівняльні зразки (вільні, умовно-вільні й експериментальні) письмової мови особи, яка підлягає ідентифікації.

Вільні зразки повинні відповідати досліджуваному тексту за мовою, на якій його складено, і по змозі - за часом виконання; за характером документа, виходячи з його призначення і сфери обігу та за іншими суттєвими обставинами, які могли впливати на формування ознак. Вільні зразки письмової мови повинні надаватися не менш як на 25 аркушах.

Умовно-вільні зразки надаються як доповнення до вільних, експериментальних, якщо останні не вдалося зібрати в достатньому обсязі.

Експериментальні зразки повинні виконуватись мовою документа, що досліджується. Під час відбирання експериментальних зразків спочатку особі, яка підлягає ідентифікації, пропонують написати текст на вільно обрану нею тему, аналогічну за своїм функціональним призначенням (скарга, особистий лист, службовий лист тощо). Після цього відбираються зразки, аналогічні досліджуваному тексту за своїм функціональним призначенням та за темою тексту. Наприклад, пропонують написати скаргу на дії службової особи. Мінімальний обсяг кожного зразка - 500 слів. Якщо текст зразка виявився меншим за мінімальний, слід відібрати зразки на інші близькі теми. Загальний обсяг експериментальних зразків повинен складати 25-30 сторінок тексту.