Криміналістика - Волобуєв А.Ф. - 5. Техніко-криміналістична (технічна) експертиза документів

Одне із основних питань техніко-криміналістичного дослідження документів - вивчення способів матеріального підроблення документів, ознак, що вказують на них, розробка відповідних засобів, прийомів і методів для встановлення зазначених обставив.

Слід відзначити, що нині застосовуються різноманітні технологічні, поліграфічні, хімічні та інші методи захисту документів від підроблення. Наразі досить складно підробити, насамперед повністю, деякі документи, що посвідчують особу, надають право на здійснення певної діяльності, про освіту тощо, виготовлені поліграфічним способом із застосуванням сучасної технології* Більшою мірою можливе повне підроблення документів, що виготовляються на чистих аркушах паперу (довідки, свідоцтва, посвідчення). Якщо неможливе повне підроблення, то застосовується часткове. Незважаючи на наявність складних захисних елементів, повністю підроблюється національна, іноземна валюта.

Способи матеріального підроблення документів

1. Способи повної підробки документів (бланків та їх реквізитів ).

1.1. Типографський (або поліграфічний) (за допомогою друкарських верстатів). Основні ознаки: утискування (вдавлення) штрихів у папір і стовщення шару фарби на кінцях штрихів, викривлення розмірів і начертання шрифту порівняно зі справжнім бланком, дзеркальне зображення окремих літер, наявність орфографічних помилок тощо.

1.2. Друк за допомогою гумових шрифтів. Основні ознаки: шрифт різних гарнітур і серій, нерівномірність відстані між рядками, нерівність ліній, блідість шрифту, орфографічні помилки тощо.

1.3. Фотомеханічний (фотографічний). Основні ознаки: наявність на папері бланка фотографічного шару, липкість лицьової сторони паперу в разі зволоження, незбіг масштабу зображення із зображенням справжнього документа, ознаки ретушування тощо.

1.4. Копіювання з використанням різних копірів (засоби малої поліграфії, світлокопіювання, електрографія). Основні ознаки: нерівні та нечіткі краї (кінці) штрихів елементів літер, нерівномірне чи поверхневе нанесення шару барвника в штрихах, відсутність окремих елементів у знаках, забруднення фону зображення тощо.

1.5. Виготовлення за допомогою комп'ютерної техніки. Ознаки: нечіткість штрихів, зменшена або збільшена яскравість забарвлення тощо.

1.6. Малювання всіх реквізитів документа з наслідуванням друкарського шрифту (нині зустрічається порівняно рідко). Основні ознаки: нестандартність літер та інших знаків, нерівність лінії рядка, нерівномірність відстаней між літерами і словами, наявність слідів попередньої підготовки до малювання (проколів від ніжок циркуля, залишки олівцевих штрихів, слідів копіювального паперу), наявність граматичних помилок, логічних суперечностей тощо.

2. Способи підроблення частин документів.

2.1. Способи підроблення відбитків печаток і штампів.

2.1.1. Малювання відбитку безпосередньо на документі. Основні ознаки: невідповідність графічного малюнку, розміру літер і цифр типографському шрифту, їх спрощеність, наявність скорописних варіантів окремих літер, несиметричне розміщення тексту, нерівність ліній тощо.

2.1.2. Копіювання справжнього відбитку на документ. Основні ознаки: зворотне зображення, нечіткість, невідповідність тощо.

2.1.3. Нанесення відбитків за допомогою плоских кліше. Основні ознаки: вологе копіювання, розмитість відбитка, нечіткість штрихів, ліній.

2.1.4. Нанесення відбитків за допомогою саморобних рельєфних кліше. Основні ознаки: спрощений малюнок літер, знаків, нерівність ліній, рамки, округлість, нестандартність шрифту, нерівномірність товщини штрихів, неправильне зображення герба, інших емблем.

2.2. Способи технічного підроблення підпису.

2.2.1. Копіювання з використанням копіювального паперу, інших матеріалів, що мають копіювальні властивості. Основні ознаки: залишки копіювального паперу, більша інтенсивність забарвлення, наявність фарбника копіювального паперу під фарбником штрихів, що застосовувався для обведення тощо.

2.2.2. Перемальовування на просвіт. Ознаки: нерівномірність штрихів, злами тощо.

2.2.3. Відтворення рельєфних штрихів підпису з наступним обведенням їх. Основні ознаки: сліди попередньої підготовки, нечіткість штрихів, більш інтенсивне забарвлення, потовщення штрихів тощо.

2.2.4. Копіювання справжнього підпису на проміжне кліше і відтворення на документі (вологе копіювання). Основні ознаки: розпливи, нечіткість зображення тощо.

2.3. Способи зміни змісту документів.

2.3.1. Підчищання - механічне видалення лезом, гумкою або іншим предметом фрагментів тексту, знаків, їх елементів, відбитків печатки, підпису тощо. Основні ознаки: розволокнення паперу, захисних ліній; втрата глянцю, зменшення товщини паперу, пошкодження друкарського лініювання, літер тексту, лінії захисної сітки тощо.

2.3.2. Травлення - знищення запису повністю чи частково шляхом використання хімічних реактивів (кислота, окислювачі). Основні ознаки: порушення проклейки паперу, розпливи матеріалів письма у штрихах нових записів у місцях травлення, зміна забарвлення паперу у місцях травлення, ушкодження паперу тощо.

2.3.3. Змивання - видалення фарбника штрихів записів з поверхні документа за допомогою розчинників (синтетичних мийних та інших засобів побутової хімії - менш дієвих ніж під час травлення). Основні ознаки: втрата глянцю паперу, зміна барви паперу, втрата еластичності паперу, зміна кольору захисної сітки або її знебарвлення тощо.

2.3.4. Дописка - внесення нових літер, цифр, слів, фраз на вільні місця або домальовування. Ознаки: різниця у кольорі, зменшення проміжків між літерами, рядками; велика стислість виконання тощо.

2.3.5. Додрукування за допомогою друкарської машинки. Ознаки: нерівномірність розміщення; різний колір стрічки тощо.

2.3.6. Заміна сторінок документа. Ознаки: відмінність у нумерації сторінок, які знаходяться далі, серії, номерів документів (паспорта), ступені забруднення, різниця в розмірах, кольорі сторінок, наявність зайвих проколів від скріпок, сліди перероблення нумерації сторінок шляхом підмальовування, підклеювання тощо.

2.4. Заміна фотокарток у документах, що посвідчують особу. Основні ознаки: розбіжність частин відбитка печатки на фотографії та на документі, ознаки монтажу фотокартки з двох частин, наявність на зворотному боці фотографії волокон і шматочків паперу з іншого документа, іншого клею тощо.

Для потреб слідчої та судової практики нерідко необхідно провести техніко-криміналістичне дослідження машинописних документів, що використовуються під час скоєння злочинів або містять певну інформацію про них і учасників. Поширення набули документи (власне кажучи, наразі домінують), виготовлені на знакодрукуючих пристроях, що є частинами електронно-обчислювальних машин, персональних комп'ютерів, зокрема принтерах.

Друкарські машини поділяють на класи: механічні та електричні; типи: канцелярські, портативні, дорожні та спеціальні; моделі: Оптіма, Ятрань, Україна тощо.

Друкарські машини характеризуються загальними та окремими ознаками, що використовуються для пошуку, а в подальшому для ідентифікації друкарської машини під час експертного дослідження.

Загальні ознаки зумовлені конструкцією та технологією виробництва друкарської машини і шрифту. До них належать:

1) крок головного механізму або крок рядком - відстань, на яку переміщується каретки при натисканні на одну клавішу або педаль; коливається в межах між 2,4-3,0 мм;

2) міжрядковий інтервал - відстань, що вимірюється між вершинами однієї й тієї літери у двох рядках (одинарний, полуторний, подвійний, потрійний);

3) марка (тип) шрифту - це конфігурація і розмір знаків (висота великих і рядкових, ширина двоштрихових і трьоштрихових знаків); за висотою шрифт дрібний - до 2,1 мм, середній - до 2,25 мм і великий - понад 2,25 мм;

4) тип клавіатури - кількість знаків та їх розміщення на панелі клавіатури (84, 88, 92 знаки); він визначається за наявності відбитків усіх знаків; за всіх обставин звертається увага на знаки, які може містити лише найповніша клавіатура, а в інших типах і моделях вони відсутні (ь, е).

Окремі ознаки - особливості друкуючого механізму і шрифту, обумовлені конструкцією і дефектами заводського та експлуатаційного походження.

Окремі ознаки друкуючого механізму: зміщення окремих знаків по вертикалі або по горизонталі (зміна нахилу), зміна інтервалів, нерівномірність інтенсивності забарвлення знака, непаралельність вершин рядкових і великих (заголовних) літер, непаралельність рядків тощо.

Окремі ознаки шрифту: викривлення штрихів, брак засічок знаків, нерівномірність друкування, деформація знаків, недрукування окремих елементів знаків, викривлення овальних елементів шрифту, наявність кутастості, зламів прямих ліній, повторне відтворення відбитків тощо.