Криміналістика - Волобуєв А.Ф. - 5. Криміналістична фотопортрета експертиза

Види ідентифікації людини за ознаками зовнішності: 1) ідентифікація людини шляхом пред'явлення її для впізнання (живі особи, труп або його частини, фотозображення); 2) ідентифікація людини шляхом безпосереднього зіставлення зовнішності з фото - або ізопортретом; 3) ідентифікація людини шляхом безпосереднього зіставлення її зовнішності зі "словесним портретом"; 4) ідентифікація людини шляхом зіставлення "словесного портрета" з фотозображенням; 5) відновлення особи загиблого за черепом (скульптурна реконструкція портрета); 6) експертне ототожнення людини за фотознімками.

Вагоме значення для ідентифікації живої особи, невпізнаного трупа в певних випадках має криміналістична фотопортретна експертиза.

Можливості фотопортретної експертизи базуються на загальних положеннях теорії криміналістичної ідентифікації, даних анатомії та морфології людини, антропології, судової фотографії, судової медицини, а також математики і кібернетики. Фотопортретна експертиза належить до найбільш складних видів криміналістичних експертиз, тому її проводять, як правило, за допомогою комплексу методів: порівняльних, вимірювальних, графічних, математичних та кібернетичних. Означені методи забезпечують всесторонній аналіз не тільки якісних, але й кількісних характеристик ознак зовнішності осіб, ідентифікація яких сприяє встановленню істини у справі.

Фотопортрет ну експертизу призначають у ситуаціях, коли органи розслідування або суд не мають можливості іншим шляхом достовірно встановити особу під час розшуку безвісно зниклих або злочинців, огляду і дослідження невпізнаного трупа; визначити факт належності документів, що посвідчують особу, їх власникові та інші обставини, які мають істотне значення для розслідування.

Об'єкти дослідження: 1) досліджуванні фотознімки живих осіб, трупів та їх репродукції; 2) фотознімки-зразки, зібрані, виготовлені спеціально для дослідження, тобто, умовні, вільні та експериментальні зразки.

Вимоги до фотознімків-зразків: достовірність; достатня кількість; порівнюваність - на наданих фотознімках людина повинна бути зображена в такій же позі, за такого ж освітлення, в такому ж ракурсі, як і на досліджуваному знімку. Особливо це стосується спеціально виготовлених фотознімків. Потрібно шукати фотознімки, близькі до досліджуваного за часом, віком зображеної особи. Бажано надсилати якомога більше фотознімків для порівняння, а також негативи.

У перебігу ідентифікації особи за знімками, надрукованими в поліграфічних виданнях, необхідно перевірити, чи не збереглись оригінали фотознімків у редакції чи інших місцях, та надати їх для експертного дослідження. Це пов'язано, зокрема, з тим, що при поліграфічному друкуванні фотознімків окремі дрібні деталі обличчя можуть не передаватись або, навпаки, виникають дефекти друку, які можуть сприйматись як особливі ознаки.

Типовими питання, які вирішує портретно-криміналістична експертиза є такі: одна чи різні особи зображені на фотографіях, на фотознімку і рентгенознімку; одному чи різним людям належать частини голови, обличчя, тіла, які зображені на представлених фотознімках; чи в одному і тому самому одягу сфотографовані особи на представлених фотознімках; чи не належав череп, представлений на дослідження людині, яка зображена на фотознімках; в одному чи різному віці сфотографована людина на представлених знімках, який знімок є більш раннім; чи одна й та сама особа чи різні особи представлені на відеокадрах тощо.

Експертне дослідження полягає у виявленні і порівнянні зовнішніх прикмет з використанням спеціальних методів зіставлення, суміщення, накладення зображень, координатних сіток, лінійних і кутових вимірів. Використовують такі технічні прийоми: виміряють відстані між однойменними анатомотопографічними точками, вивчають різномірні співвідношення, проводять графічні побудови. Експерти використовують звичайно 12-14 антропометричних точок обличчя в положенні фас і профіль (наприклад, точки, які відповідають зовнішнім і внутрішнім кутам очей та губ, зіниці, кінчик носа, точка перенісся і основи носа та ін.).

Вдосконаленню методів фотопортретної ідентифікації сприяє математичне оброблення зображень голови й обличчя людини. Для цього обирають основні антропометричні точки, наприклад внутрішні й зовнішні кути очей (такі точки стабільні, а тому є відправними щодо різних геометричних побудов, вимірювань, розрахунків, зокрема для визначення відносних розмірів частин обличчя на порівнюваних зображеннях). Взаємне положення антропометричних точок встановлюють вимірюванням, а відстані між ними перетворюють в порівнювані математичні моделі.

Статистичні критерії значущості різних ознак зовнішності, достатності збігу їх певних комплексів для розв'язання питання про тотожність базуються на частоті їх зустрічаємості та математичних розрахунках з використанням теорії вірогідності. Такі дані поміщено у спеціальну таблицю ідентифікаційної значущості якісних ознак зовнішності. Відповідно, для категоричного висновку про тотожність особи, відображеної на порівнюваних фотознімках, сумарна значущість співпадаючих ознак зовнішності повинна складати 6-8 одиниць.

Під час дослідження фотознімків невпізнаних трупів, у яких м'які тканини обличчя піддались руйнації, додатково можуть бути надані рентгенівські фотознімки черепа або власне череп. У таких випадках для ідентифікації невпізнаного трупа призначається комплексна медико-криміналістична експертиза, яка досліджує як фотознімки, так і рентгенограми, череп та інші кісткові залишки (особливо зубний апарат).