Криміналістика - Волобуєв А.Ф. - 2. Основні прийоми побудови і перевірки слідчих версій

Процес побудови і перевірки версій складається із декількох етапів (певною мірою умовних). Відповідно до етапів визначаються прийоми побудови і перевірки версій, які базуються на логічних методах: аналізі, синтезі, дедукції, індукції, аналогії.

Діяльність слідчого (експерта, судді) при побудові версій складається з таких етапів:

1) отримання вихідної інформації;

2) її логічної обробки;

3) формулювання версій.

Отримання вихідної інформації.

Версія буде достатньо обґрунтованою, коли вона спирається на конкретні фактичні дані. Кількість версій залежить від обсягу та достовірності наявних відомостей. Підчас розслідування, як правило, є дані, що допускають кілька можливих відповідей на це питання. Чим повніше наявні відомості, тим менше версій. Тому цілком природним є прагнення слідчого вже на початковому етапі мати максимум інформації про події. Фактичні дані для висунення слідчої версії можуть бути отримані з будь-яких джерел. Версія - це категорія криміналістична, а не процесуальна, тому будь-яких процесуальних вимог до обсягу і характеру фактичної бази версії не має. Версія як розумовий процес може бути заснована на будь-якій інформації, зокрема, отриманої з таких джерел: протоколів слідчих дій; документів, що містять результати оперативно-розшукової роботи; інших джерел (листів і заяв громадян, перевірок контрольно-ревізійних органів тощо).

Логічна обробка наявних даних

Включає аналіз отриманої інформації та приведення встановлених фактів в систему (синтез). При логічному аналізі предмет роздумів розчленовується на складові частини або виділяються його ознаки для окремого вивчення як частин цілого. Синтез полягає у поєднанні окремих елементів досліджуваного об'єкта в єдине ціле.

Незважаючи на те, що за своєю суттю аналіз та синтез є операціями протилежного характеру, під час побудови слідчої версії вони взаємно доповнюють один одного, допомагаючи слідчому накопичувати потрібну інформацію, систематизувати й оцінювати її.

При цьому послідовно вирішуються наступні основні питання:

1) чи є об'єктивними наявні відомості і чи можна їх використовувати для побудови слідчих версій;

2) чи наявний взаємозв'язок між виявленими фактами і злочином, що розслідується;

3) чи немає серед встановлених фактів таких, які зобов'язують слідчого припинити подальше провадження у справі.

Формування версій.

У результаті логічної обробки вихідної інформації слідчий доходить висновку, що подія стала результатом навмисних або необережних дій, вчинених тією або іншою особою за допомогою певних засобів тощо. Чітке формулювання цих припущень і завершує побудову версій.

Максимальна кількість версій, що висуваються під час розслідування щодо тієї або іншої обставини злочину, не обмежена. Однак, щоб уникнути необґрунтованої перевантаженості розслідування версіями, необхідно дотримуватись певних правил побудови версій. Останні мають бути: а) реальними (хоча й є припущенням), базуватися на певних фактах, відповідати реаліям; б) конкретними, сформульованими стверджувально, наприклад, мала місце крадіжка; вчинив злочин такий-то громадянин; в) не суперечити загальновідомим фактам, науковим даним, логічним законам побудови умовиводів; г) бути логічно витриманими (обґрунтованими), внутрішньо не суперечливими; д) висуватися компетентною особою (в даному випадку слідчим), яка має право і зобов'язана їх перевірити. Версії е робочим інструментом слідчого і не фіксуються в процесуальних документах, а відображаються в письмових планах розслідування.

Версії висуваються, насамперед, у зв'язку з недостатністю чи суперечливістю наявної інформації. Але й у випадку достатнього обсягу інформації необхідно, крім основної, яка сама собою розуміється, висувати контрверсію з метою забезпечення об'єктивності розслідування. Тому мінімальна кількість версій має бути не менше двох.

Особливості побудови окремих слідчих версій.

Нерідко одночасно з загальними у кримінальній справі висувається ряд окремих слідчих версій, перевірка яких дозволяє більш повно і всебічно досліджувати всі його обставини. За своїм обсягом окремі версії можуть бути різними: стосуватися якогось однієї обставини розслідуваної події або охоплювати декілька взаємозалежних. Сюди можна віднести конкретний зміст дій злочинця; зміст суспільно небезпечних наслідків, які настали; час і місце, спосіб та засоби злочину; характер і ступінь вини кожного співучасника тощо.

Для отримання достовірних даних, що дозволяють висунути обґрунтовані версії про винних, надзвичайно важливі своєчасність та кваліфіковане впровадження невідкладних слідчих дій та оперативно-розшукових заходів. При цьому необхідно враховувати характер об'єкта посягання, спосіб, час і місце скоєння злочину, вид використаних знарядь тощо.

Під час побудови версії щодо суб'єкта злочину коло осіб спочатку окреслюється у загальному вигляді, а потім із надходженням нових фактичних даних він постійно звужується, доки не настане можливість припустити винність конкретного суб'єкта. Одночасно конкретизуються форма і ступінь вини, встановлюється мета та мотиви скоєння злочину.

Перевірка версій - це дослідження припущень, які містяться в них, на підставі об'єктивних даних про конкретні обставини і факти. Перевірка повинна забезпечувати встановлення істини у справі, що розслідується, тому вона проводиться на підставі доказів, отриманих у передбаченому законом порядку. Процес перевірки йде шляхом як відсіювання помилкових версій, так і отримання доказів, які підтверджують версію, яка відповідає дійсності.

Висновок про помилковість будь-якої з висунутих версій може ґрунтуватися і на процесуальних, і на перевірених оперативних даних. Для висновку про достовірність слідчої версії необхідно отримання достатньої сукупності процесуальних доказів, які виключали б інше пояснення обставин справи. Ця сукупність доказів повинна містити об'єктивну і всебічну характеристику всіх обставин, які підлягають встановленню у кримінальній справі, що розслідується.

Під час розслідування часто постає питання: яку із висунутих версій необхідно перевіряти першою? За загальним правилом, якщо серед висунутих версій є більш ймовірні і менш ймовірні версії, будуть перевірятися в першу чергу найбільш ймовірні. Якщо ж за ступенем ймовірності всі версії приблизно однакові, то вони перевіряються паралельно. Однак у першу чергу здійснюються ті слідчі дії та оперативно - розшукові заходи, результати яких можна використовувати для перевірки відразу декількох версій.

Перевірка версій визнається завершеною лише в тому випадку, коли зібрана сукупність доказів, яка вичерпним чином встановлює всі передбачені законом обставини і виключає будь-які інші пояснення злочинного діяння.

Таким чином, можна виділити певні правила перевірки версій. Вони перевіряються: а) за можливості, паралельно, всі без винятку (хоча за певних обставин на практиці може надаватися перевага одній версії; з іншого боку іноді малоймовірна версія підтверджується); б) проведенням слідчих дій, організаційних (скажімо, документальна перевірка), оперативно-розшукових заходів; в) до тих пір, поки не буде доведена одна версія стосовно події в цілому чи певної однієї обставини, а всі інші спростовані, але лише доказами (а не іншою інформацією). Унаслідок перевірки всі версії можуть бути спростовані, а отримані докази та непроцесуальна інформація стати підґрунтям, вихідним матеріалом для побудови нових версій.