Криміналістика - Волобуєв А.Ф. - 4. Техніка планування. Форми планів

Планування розслідування - це розумова діяльність слідчого, що визначає завдання розслідування і способи їх вирішення, розстановку сил і засобів.

Техніка планування-це діяльність, яка передбачає складання планів, робочих записів, схем, нотаток тощо (документів планування), за допомогою яких планування як розумовий процес стає робочою програмою розслідування.

Результатом цієї діяльності зазвичай є письмовий план розслідування у конкретній кримінальній справі, на підставі якого складаються й інші види планів. План розслідування у справі розробляє і складає слідчий. Якщо у справі необхідне провадження оперативно-розшукових заходів, то цю частину роботи спільно зі слідчим планує оперативний працівник органу дізнання, який буде працювати у цій справі. Обидві частини об'єднуються у спільний план слідчих і оперативно-розшукових заходів.

За виконання плану розслідування в цілому відповідає слідчий. Однак, за кожну конкретну заплановану дію відповідає особа, зазначена в плані розслідування як виконавець (це, зазвичай, слідчий, оперативний працівник, дільничний інспектор органу дізнання). Всі виконавці повинні бути вчасно ознайомлені з планом розслідування, щоб знати, які дії вони повинні виконати та в який термін. Іноді як виконавців в плані називають ревізорів, спеціалістів та експертів. Тут слід враховувати, що хоча безпосередніми виконавцями названі ці особи, але відповідальність за організацію їх роботи несе слідчий, він і повинен бути зазначений у відповідному пункті плану як головний виконавець.

Єдиної форми плану, як і загальнообов'язкових правил його складання, не існує. У будь-якому випадку план, який є концентрованим виразом розумового процесу планування, виконує певні функції, повинен відповідати його принципам та умовам.

У практиці розслідування злочинів використовуються різні форми планів, які поділяють на такі:

1) основний план - це весь комплекс заходів у справі, що розслідується, модель розкриття і розслідування в цілому (форма основного плану залежить від складності кримінальної справи, що розслідується);

2) допоміжні плани, які є доповненням до основного плану.

У нескладних для розслідування, "очевидних" справах основний план розслідування складається у вигляді перерахування слідчих, процесуальних дій та оперативно-розшукових заходів із зазначенням термінів їх виконання.

У складних справах план складається з трьох частин: вступної, основної та версійної.

У вступній частині вказуються: назва "план розслідування" (вказується номер кримінальної справи, номер статті КК України, за якою порушена кримінальна справа); коротка фабула справи; дані про рух справи; перелік версій, висунутих у даній справі.

В основній частині планують дії, передбачені КПК України, але не пов'язані з перевіркою версій: застосування запобіжного заходу, накладення арешту на майно, ознайомлення потерпілого, обвинуваченого з матеріалами кримінальної справи тощо. У цій же частиш планують дії щодо встановлення та доказування загальноверсійних обставин, які мають значення для всіх висунутих у справі версій. Наприклад, під час розслідування крадіжки це буде встановлення розміру викраденого тощо.

Основна частина складається з п'яти елементів: обставини, які підлягають встановленню; слідчі, оперативно-розшукові, організаційні та інші дії; виконавці цих дій; терміни виконання; примітки.

У версійній частини для кожної окремої версії складається план перевірки, який також складається з п'яти зазначених елементів.

У загальній і версійній частинах плану елементи розташовують послідовно або у вигляді таблиці. Наприклад, "З метою встановлення особи загиблого пред'явити труп для впізнання гр-ці Попрожук С. В. Виконавець - слідчий Блінов О. В. Термін виконання -15.10.2009". Цей текст також можна розмістити у вигляді таблиці.

При послідовному викладенні план складається оперативніше і компактніше, у вигляді ж таблиці він виходить громіздким, але більш наглядним. У будь-якому-варіанті викладення ця форма план називається основним планом розслідування.

Наведемо зразок складання таблиці.

Подібно оформляються плани розслідування епізоду, злочинів, скоєних окремим обвинуваченим, у певному місці (наприклад, структурному підрозділі фірми). У таких випадках стисло викладається фабула цих епізодів, злочинів. Версії можуть наводитися в цих планах, або міститися в загальному плані.

План підписується слідчим, хоча це необов'язково, оскільки в нього постійно вносяться зміни, що продовжується до завершення слідства (це стосується, за деякими винятками, інших планів). Разом з тим, залежно від обсягу нової інформації та інших обставин на певному етапі розслідування може бути складений і оформлений новий план.

Спільний узгоджений план розслідування слідчих дій і оперативно-розшукових заходів, як правило, підписуються слідчим і оперативним працівником, затверджуються начальниками слідчого підрозділу і органу дізнання.

Допоміжні плани є доповненням до основного плану. Вони охоплюють заходи щодо встановлення і доказування окремих обставин скоєного злочину. Наприклад, встановлення мотивів злочину, злочинних зв'язків, отримання окремих доказів тощо. Такими планами є плани тактичних операцій, окремих слідчих дій, план-картка на обвинуваченого, план - "шахматка" тощо.

Оскільки у проведенні тактичної операції беруть участь декілька осіб, то бажано, щоб вони також брали участь у плануванні. Перш за все визначається головна мета тактичної операції (встановлення особи загиблого, затримання підозрюваного, відшкодування матеріального збитку тощо). Після цього встановлюються проміжні цілі, досягнення яких і дозволить досягти кінцевих результатів. Для кожної проміжної мети визначають слідчі, оперативно-розшукові й організаційні дії, за допомогою яких її можна досягти. Вибравши дію, необхідно відразу ж розробити і запланувати тактичні прийоми її проведення, забезпечити підготовку транспортних, технічних і криміналістичних засобів для забезпечення даної дії. У якості виконавців потрібно вказувати осіб, відповідальних за виконання конкретної дії. Велику роль у тактичній операції відіграють строки до виконання тих або інших дій. Тут дуже важлива певна послідовність, оскільки ряд подальших дій можна провести тільки на основі попередніх.

Плануванню підлягають найбільш складні слідчі дії, які пов'язані з великим обсягом роботи або з багатьма учасниками. У даному випадку мається на увазі письмова форма планування. При плануванні слідчої дії передбачається мета, час, місце і учасники. У плані необхідно також передбачити тактику проведення слідчої дії, використання певних криміналістичних засобів.

План-"шахматка" - це допоміжна форма плану, що зазвичай застосовується у справах про розкрадання, які характеризуються багатоепізодністю та великою кількістю обвинувачених. Призначення плану-"шахматки" - дати наглядне уявлення про те, хто, з ким і в яких злочинних епізодах брав участь; який ступінь доведеності вини різних учасників одного й того ж епізоду тощо.

Названі та інші допоміжні плани розслідування, а також різні схеми та графіки можуть складатися слідчим у процесі вивчення матеріалів справи як засіб накопичення, систематизації й аналізу інформації. Спрощеною формою плану можна визнати робочі записи слідчого: перелік слідчих дій та інших заходів, питань, що підлягають з'ясуванню, деяких термінів тощо.