Криміналістика - Волобуєв А.Ф. - 4. Поняття, завдання очної ставки, її тактика

Очна ставка - це одночасний допит двох раніше допитаних осіб, у показаннях яких є суперечності.

Порядок провадження та фіксації результатів очної ставки регламентується ст.ст. 172,173,304 КПК України. Відповідно до ст. 172 КПК України слідчий вправі провести цю дію, хоча практично право перетворилося в обов'язок, особливо за наявності справді істотних суперечностей у показаннях допитаних осіб. Очна ставка може бути проведена між будь-якими учасниками процесу (за винятком експерта) в будь-якому поєднанні (між свідком і підозрюваним, між двома свідками тощо).

Мета очної ставки - усунення суперечностей у показаннях, отримання об'єктивно істинних, достовірних свідчень про певні обставини. Також слідчий упевнюється в правдивості показань однієї з допитуваних осіб (зазвичай, тієї, якій він довіряє, виходячи із матеріалів справи).

Виділяють певні умови проведення очної ставки.

1) очній ставці завжди передує допит, на якому виявляється суть протиріч;

2) суперечності в показаннях допитаних осіб повинні носити істотний характер, тобто принциповий, який змінює оцінку ситуації;

3) слідчий повинен обмежити обсяг "витоку" інформації (практика свідчить, що обвинувачені часто клопочуть про провадження очної ставки, щоб обмінятися інформацією зі співучасниками або пригрозити потерпілим (свідкам);

4) слідчий не повинен демонструвати, що він віддає перевагу показанням одного допитуваного перед іншим (слідчий може й помилятися в оцінці правдивості показань одного з учасників очної ставки);

5) психологічний контакт доречно формувати з кожним з учасників очної ставки, але попередньо, під час допиту, що передує очній ставці;

6) до очної ставки доцільно провести додатковий допит з використанням усіх видів прийомів з метою усунення суперечливих моментів.

Уся діяльність з організації та проведення очної ставки поділяється на три етапи (певною мірою умовно).

1. Підготовчий етап (або підготовка): слід обрати момент проведення ОС - для цього необхідно впевнитись, що одна з осіб говорить правду, інколи слід враховувати елемент раптовості; визначити предмет ОС, з'ясувати розбіжності, інколи потрібно сформувати питання, підготовити докази, які будуть пред'являтись, можна скласти план, який може містити як підготовчі заходи, так і тактику проведення самої очної ставки; визначити взаємостосунки допитуваних; визначити ступінь тактичного ризику при проведенні очної ставки (які негативні наслідки можуть настати); визначити предмет очної ставки - тобто обставини, стосовно яких і маються суперечності; визначити запитання: їх формулювання, послідовність.

2. Робочий етап - власне очна ставка: попередження про кримінальну відповідальність - ст. ст. 384, 385 КК України; ставиться запитання: "Чи знайомі учасники один з одним? "; ставиться запитання стосовно предмета очної ставки спочатку тій особі, якій слідчий довіряє; потім - ставиться запитання про те, чи підтверджує інша особа ці показання, що з цього приводу вона може пояснити; можуть бути пред'явлені докази; слід також використовувати суперечності, але в межах розбіжностей показань; надається можливість особам задавати питання одна одній - в межах очної ставки.

3. Заключний етап - фіксація показань. Основним засобом фіксації результатів очної ставки є протокол, який може розділятися навпіл. Спочатку у протоколі зазначаються анкетні данні, потім показання першої особи - в одній графі, показання другої особи -У Другій графі. Потім слідчий фіксує у протоколі відповіді цих осіб на відповідні запитання. Допитані особи мають право вимагати доповнення протоколу та внесення до нього поправок. Ці доповнення та поправки обов'язково заносяться до протоколу. Протокол мають підписати допитані особи та слідчий. Рекомендується, щоб допитані особи ставили свій підпис після кожної своєї відповіді на запитання.