Криміналістика - Волобуєв А.Ф. - 3. Тактика підготовки і провадження виїмки

Виїмка має багато спільних рис з обшуком. Як і обшук, ця слідча дія спрямована на вилучення у громадянина, а також із різних підприємств, установ і організацій предметів і документів, що мають значення для кримінальної справи. Однак на відміну від обшуку виїмка проводиться завжди у відношенні конкретних, визначених предметів і документів тау випадках, коли точно відомо, де і в кого вони знаходяться. При виїмці немає необхідності проводити пошукові дії, а отже, меншою мірою в порівнянні з обшуком зачіпаються інтереси громадян при її проведенні.

Проведення виїмки умовно можна поділити три етапи: підготовчий, робочий і заключний.

Під час підготовки до виїмки необхідно отримати точний опис групових та індивідуальних ознак предметів або документів, які підлягають вилученню, а також отримати необхідну інформацію про місце їх зберігання, бажано більш конкретну. Потім слідчий повинен скласти постанову про провадження виїмки.

Якщо виїмка буде проводитися в малолюдному місці, слід заздалегідь забезпечити присутність понятих. Для фіксації результатів виїмки потрібно передбачити можливість використання технічних засобів фото-і відеозйомки. Необхідно на цьому етапі вирішити питання про участь у виїмці необхідних спеціалістів. Якщо передбачається вилучити велику кількість предметів або документів, то слід подбати про транспорт і вантажника.

Робочий етап виїмки.

Ефективність виїмки, як і обшуку, визначається насамперед її раптовістю. Це відноситься до всіх випадків виїмки. Виїмка об'єктів повинна проводитися якомога швидше після виникнення необхідності у проведенні цієї слідчої дії, так як власник може навмисно приховати, знищити предмети і документи, які цікавлять слідство, або продати чи передати іншій особі, викинути за непотрібністю тощо.

Вимога про видачу об'єкта має бути виражена у конкретній формі з пред'явленням постанови про виїмку. Якщо власник відмовився добровільно видати потрібний об'єкт, потрібно спробувати переконати його зробити це добровільно, пояснивши, що в іншому випадку вилучення буде примусовим. Іноді слідчий не знає місця, де знаходиться предмет або річ, а господар помилково вважає, що у нього даного предмета немає (наприклад, батьки не знають, що син приніс до будинку викрадену річ). У цій ситуації слідчий може запропонувати господареві приміщення в його присутності оглянути передбачувані місця зберігання. У разі відмови господаря слід винести постанову про проведення обшуку і провести його, повідомивши про це прокурору протягом доби.

Вилученню можуть бути піддані не тільки об'єкти, які зазначені у постанові про провадження виїмки, але й інші предмети, що мають значення для розслідування справи. У подібних випадках прямо на місці виїмки виноситься додаткова постанова. У всіх випадках обов'язковому вилученню підлягають предмети і документи, заборонені до вільного обігу (наркотичні та сильнодіючі речовини, зброя тощо).

Особливості виїмки предметів.

1. Якщо слідчий має намір вилучити будь-які готові вироби або матеріали йому нерідко доцільно попередньо ознайомитися з ними або їм подібними, отримавши при цьому необхідну консультацію спеціаліста (товарознавця, технолога і т.п.). У цьому випадку не будуть вилучені предмети, що не мають відношення до справи, і не залишаться непоміченими предмети, які можна буде використовувати у процесі доказування у справі.

2. Вилучені предмети підлягають детальному огляду. При відсутності на місці виїмки належних умов і технічних засобів для такого огляду він може бути проведений пізніше як самостійна слідча дія. Це іноді буває доцільно і в тактичних цілях, коли небажано звертати увагу осіб, у яких здійснюється виїмка, на деякі особливості предметів, які вилучаються.

3. У будь-якому випадку при вилученні предметів потрібно звернути увагу на чіткий опис у протоколі їх індивідуальних ознак, а також їх зв'язку з місцем зберігання, особливо якщо таким місцем є тайник.

4. Під час виїмки матеріальних цінностей має бути присутня особа, відповідальна за них, або в крайньому випадку співробітник, якому ця особа підпорядковується.

5. Виїмку проб і зразків готових виробів, напівфабрикатів та сировини для проведення порівняльного дослідження в процесі експертизи бажано здійснювати за участю обізнаної особи (спеціаліста).

6. Серйозну увагу слід приділити правильній упаковці та зберіганню вилучених предметів, особливо тих, на яких передбачається наявність слідів рук або мікрочастинок, що підлягають дослідженню. З цією метою заздалегідь повинні бути виготовлені відповідні пакувальні матеріали (великі листи щільного білого паперу, матерчаті та поліетиленові мішки, картонні коробки, які герметично закриваються, банки, шпагат, засоби опечатування тощо).

Особливості виїмки документів.

1.3 метою уникнення вилучення документів, що не відносяться до справи, виїмці може передувати ознайомлення слідчого з діловодством і бухгалтерською документацією відповідної установи.

2. Для перегляду великої кількості матеріалу з метою виявлення документів, що підлягають виїмці, можуть бути залучені технічні помічники.

3. У випадку, якщо для огляду великої кількості документів потрібні спеціальні технічні засоби і значний час, документи, що вилучаються, можуть бути упаковані, опечатані і оглянуті пізніше, про що тоді складається самостійний протокол огляду.

4. При вилученні документів детально описуються їх стан та реквізити, а також перераховуються наявні закреслення, дописки і виправлення. Вказується кількість сторінок, перша і остання фраза тексту. При великій кількості вилучених документів складається їх опис, що додається до протоколу, а самі документи упаковуються і опечатуються. Виїмка поштово-телеграфної кореспонденції здійснюється з дотриманням умов, передбачених законом (ст. 187 КПК України).

На заключному етапі виїмки відбувається фіксація її перебігу та результатів.