Курс адміністративного права України - Коваленко В.В. - Аксіологічний аспект

Принциповим методологічним значенням для проведення реформи адміністративного права було вироблення доктринальних основ щодо предмета цієї реформи.

Предмет реформи адміністративного права не зводився до вирішення питань удосконалення чинного адміністративного законодавства шляхом його зміни, доповнення, оновлення і систематизації. Це, безперечно, дуже необхідна і важлива робота. Але нею предмет реформи адміністративного права аж ніяк не міг бути обмежений.

Насправді, цей предмет складався, як мінімум, із трьох взаємопов'язаних елементів.

Перший - це сукупність актів адміністративного законодавства як зовнішня форма галузі адміністративного права.

Другий - власне галузь адміністративного права з властивим саме їй предметом і методом регулювання як внутрішньоструктурний феномен у системі українського права.

Третій елемент - це наука адміністративного права, яка відображається в однойменній навчальній дисципліні.

Отже, лише єдністю перелічених елементів і слід визначати предмет реформи адміністративного права.

Основоположним у реформі адміністративного права було визначення її предмета.

Цей висновок зумовлювався тим, що:

по-перше, сама Концепція даної реформи була продуктом, передусім, науково-теоретичного осмислення адміністративно-правової практики;

по-друге, саме в науці адміністративного права мали бути відображені й визначені об'єктивні закономірності функціонування і тенденції розвитку даної галузі права; по-третє, саме оновлені наукові засади мали бути покладені в основу сучасного адміністративного законотворення і правозастосування.

Реформа адміністративного права була викликана об'єктивною потребою у створенні нової доктрини українського адміністративного права. У даному разі під доктриною розуміється не вся наукова матерія, а переважно сукупність основоположних, визначальних наукових ідей і положень адміністративно-правової теорії.

Може виникнути природне запитання: чому необхідно було створення саме нової доктрини? Хіба не можна пристосувати якісь застарілі положення попередньої наукової моделі до сучасних потреб і вимог нової держави і суспільства?

Певна річ, можна адаптувати до сучасних умов окремі традиційні теоретичні конструкції адміністративно-правової науки. Але на теоретико-методологічному рівні, особливо її радянська ідеологія, а також зміст вимагали принципового перегляду й оновлення. І саме через те, що ця наука за своїми ключовими, або інакше - доктринальними, параметрами не відповідала належним чином новим політико-демократичним і соціально-економічним орієнтирам історичного розвитку нашої країни1.

Ось чому дана Концепція на державному рівні була вкрай важливою, в ній були визначені вирішальні параметри такої доктрини, що в подальшому створили своєрідний концептуальний каркас щодо реформування фундаментальної науки. Разом з тим, як нами вже наголошувалося, вони не знайшли підтримки у законодавця.

Які ж доктринальні моменти були в цій Концепції задекларовані?

Аксіологічний аспект

По-перше, пов'язаний із визначенням суспільної цінності того чи іншого явища. Оцінка суспільної цінності адміністративного права потребувала суттєвого оновлення, оскільки даний аспект набував особливого значення саме для адміністративного права.

По-друге, полягає в необхідності принципово нового погляду на суспільне призначення адміністративного права в умовах побудови демократичної, соціальної, правової держави.