Курс адміністративного права України - Коваленко В.В. - 4. Адміністративна відповідальність у сфері фінансового моніторингу

Відповідно до загального визначення адміністративної відповідальності, адміністративна відповідальність за порушення законодавства, яким регулюється сфера фінансового моніторингу, загалом, є реалізацією санкцій, законодавчо передбачених за здійснення адміністративного проступку в зазначеній сфері.

Відповідно до ч. 5 ст. 23 Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму", крім застосування фінансових санкцій за повторне аналогічне протягом одного року порушення суб'єктами первинного фінансового моніторингу вимог цього Закону та/або нормативно-правових актів, що регулюють діяльність у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, суб'єкт державного фінансового моніторингу може обмежити, тимчасово припинити дію чи анулювати ліцензію або інший спеціальний дозвіл на право провадження певних видів діяльності у порядку, встановленому законом.

Відповідно до ч. 6 ст. 63 Закону України "Про банки і банківську діяльність" Національний банк України при здійсненні нагляду за діяльністю банків проводить перевірку банків з питань дотримання ними вимог законодавства, яке регулює відносини у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму, та достатності заходів для запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму.

Статтею 20 Закону визначено підстави відкликання банківської ліцензії. Так, Національний банк України може відкликати банківську ліцензію виключно у таких випадках:

1) якщо було виявлено, що документи, надані для отримання ліцензії, містять недостовірну інформацію;

2) якщо банк не виконав жодної банківської операції протягом року з дня отримання банківської ліцензії;

3) у разі порушення Закону або нормативно-правових актів Національного банку України, що спричинило значну втрату активів і настання неплатоспроможності банку;

4) на підставі висновку тимчасового адміністратора про неможливість приведення банку у правову відповідність з вимогами Закону та нормативно-правових актів Національного банку України;

5) недоцільності виконання плану тимчасової адміністрації щодо реорганізації банку.

Главою 1 Розділу VI Положення про застосування Національним банком України заходів впливу за порушення банківського законодавства, затвердженого постановою НБУ від 28 серпня 2001 р. № 369, передбачено підстави для відкликання банківської ліцензії та ініціювання НБУ процедури ліквідації банку.

Так, Національний банк має право відкликати банківську ліцензію та Ініціювати процедуру ліквідації банку:

- у разі наявності хоча б однієї з підстав, передбачених ст. 20 Закону Національний банк відкликає банківську ліцензію відповідно до п. З ст. 20 у разі недотримання банком нормативу адекватності регулятивного капіталу/платоспроможності, установленого Національним банком, і зниження його значення до рівня нижче ніж 3 відсотки;

- у випадку, визначеному ч. 2 ст. 73 Закону (включаючи втрату банком бази даних, яка містить інформацію про клієнтів, контрагентів або залишки коштів на рахунках, відкритих у ньому, та неможливість відновлення цієї інформації);

- у випадку, визначеному ч. 4 ст. 84 Закону.

Банк може бути ліквідований за рішенням Національного банку (утому числі за заявою кредиторів, пропозицією тимчасового адміністратора банку або відповідного структурного підрозділу Національного банку).

Філія іноземного банку може бути ліквідована в порядку, передбаченому законодавством України, у випадку прийняття такого рішення іноземним банком або за заявою кредиторів, якщо іноземний банк, який відкрив цю філію, не виконав грошових зобов'язань перед кредиторами, або відкликання в іноземного банку банківської ліцензії та його ліквідації (банкрутства).

Національний банк ініціює процедуру ліквідації банку на підставі та в порядку, передбаченому Законом, з урахуванням обґрунтованого висновку відповідного структурного підрозділу Національного банку щодо доцільності відкликання банківської ліцензії та ліквідації банку.

Відповідно до ч. 2 ст. 75 Закону Національний банк України має право призначити тимчасову адміністрацію банку, зокрема у разі порушення законодавства щодо запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів.

Крім застосування фінансових санкцій, за повторне аналогічне протягом одного року порушення нотаріусом вимог Базового Закону та/або нормативно-правових актів, що регулюють діяльність у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, може бути зупинена нотаріальна діяльність приватного нотаріуса.

Статтею 12 Закону "Про нотаріат" передбачено випадки анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю. Так, свідоцтво про право на зайняття нотаріальною діяльністю може бути анульовано Міністерством юстиції України, зокрема у випадку неодноразового порушення нотаріусом чинного законодавства при вчиненні нотаріальних дій або грубого порушення закону, яке завдало шкоди інтересам держави, підприємств, установ, організацій, громадян.

Рішення про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю може бути оскаржено до суду в місячний строк з дня його одержання.

Виходячи із ч. 7 ст. 23 Базового Закону санкції до нотаріусів, передбачені цією статтею, застосовуються Міністерством юстиції України.

З метою унормування механізму застосування санкцій наказом Міністерства юстиції України від 29 вересня 2010 р. № 2340/5 затверджено Порядок розгляду справ про порушення вимог законодавства, що регулює діяльність у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, та застосування санкцій.

Рішення про накладення штрафу за вчинене порушення приймається Комісією Мін'юсту (управління юстиції) протягом 30 днів після порушення провадження у справі.

Постанова про застосування штрафу або про закриття провадження у справі вручається нотаріусу або надсилається за його місцезнаходженням рекомендованим листом з повідомленням про вручення не пізніше п'яти робочих днів з дня її винесення.

Поряд із встановленою відповідальність за порушення вимог Базового Закону у сфері протидії відмиванню коштів, за порушення вимог Закону "Про адвокатуру", інших актів законодавства України, що регулюють діяльність адвокатури, Присяги адвоката України рішенням дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії до адвоката можуть бути застосовані такі дисциплінарні стягнення (ст. 16 Закону "Про адвокатуру"):

попередження;

зупинення дії свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю на строк до одного року;

анулювання свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю.

Рішення про накладення дисциплінарного стягнення може бути оскаржено до Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури або в судовому порядку.

Статтею 21 Закону "Про аудиторську діяльність" за неналежне виконання своїх зобов'язань аудитор (аудиторська фірма) несе майнову та іншу цивільно-правову відповідальність відповідно до договору та закону.

За неналежне виконання професійних обов'язків до аудитора (аудиторської фірми) можуть бути застосовані Аудиторською палатою України стягнення у вигляді попередження, зупинення чинності сертифіката на строк до одного року або анулювання сертифіката, виключення з Реєстру (ст. 22 Закону).

Водночас наказом Міністерства фінансів України 11 березня 2011 р. № 339 визначено процедуру розгляду Міністерством фінансів України справ та застосування санкцій за порушення суб'єктами господарювання, які проводять лотереї та азартні ігри, у тому числі казино, електронними (віртуальними) казино, суб'єктами господарювання, які здійснюють торгівлю за готівку дорогоцінними металами і дорогоцінним камінням та виробами з них, якщо сума фінансової операції дорівнює чи перевищує суму, визначену ч. 1ст. 15 Закону, аудиторами, аудиторськими фірмами, фізичними особами- підприємцями, які надають послуги з бухгалтерського обліку, вимог Базового Закону та/або нормативно-правових актів, що регулюють діяльність у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом.

Проступки в сфері фінансового моніторингу можуть мати загальний характер і вчинятися у будь-якій сфері. Наприклад, адміністративні корупційні правопорушення (гл. 13-а КУпАП), порушення права на інформацію (ст. 2123 КУпАП), здійснення незаконного доступу до інформації в інформаційних (автоматизованих) системах, незаконне виготовлення чи розповсюдження копій баз даних інформаційних (автоматизованих) систем (ст. 2126 КУпАП), порушення законодавства про державну таємницю (ст. 2122 КУпАП), порушення законодавства про ліцензування певних видів господарської діяльності (ст. 16612 КУпАП).

У той самий час у КУпАП визначено перелік протиправних діянь, які стосуються саме сфери фінансового моніторингу. Так, згідно зі ст. 1669 "Порушення законодавства щодо запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму", порушення вимог щодо ідентифікації та вивчення фінансової діяльності особи, яка здійснює фінансову операцію; неподання, несвоєчасне подання або подання недостовірної інформації про фінансові операції, що підлягають фінансовому моніторингу, спеціально уповноваженому центральному органу виконавчої влади із спеціальним статусом з питань фінансового моніторингу; ненадання, несвоєчасне надання додаткової інформації з приводу фінансових операцій, що стали об'єктом фінансового моніторингу, на запит спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади із спеціальним статусом з питань фінансового моніторингу; порушення вимог щодо зберігання документів, що стосуються ідентифікації та вивчення фінансової діяльності осіб, які здійснюють фінансові операції, та проведених ними фінансових операцій; неповідомлення спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади із спеціальним статусом з питань фінансового моніторингу про зупинення проведення фінансової операції, якщо її учасником або вигодоодержувачем є особа, яку включено до переліку осіб, пов'язаних із здійсненням терористичної діяльності або стосовно яких застосовані міжнародні санкції, тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб суб'єктів первинного фінансового моніторингу, громадян-суб'єктів підприємницької діяльності від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Ненадання, несвоєчасне надання або надання недостовірної інформації, пов'язаної з аналізом фінансових операцій, що стали об'єктом фінансового моніторингу, довідок та копій документів (у тому числі тих, що становлять банківську або комерційну таємницю) на запит спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади із спеціальним статусом з питань фінансового моніторингу тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ, організацій, громадян-суб'єктів підприємницької діяльності, які не є суб'єктами первинного фінансового моніторингу, від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Розголошення в будь-якому вигляді інформації, що відповідно до закону є об'єктом обміну між суб'єктом первинного фінансового моніторингу та спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади із спеціальним статусом з питань фінансового моніторингу, або факту її подання (одержання) особою, якій ця інформація стала відома у зв'язку з її професійною або службовою діяльністю, тягне за собою накладення штрафу від трьохсот до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян1.

Родовим об'єктом правопорушення є встановлений з метою запобігання залученню до легального сектору економіки доходів, одержаних злочинним шляхом, і виконання Україною взятих на себе міжнародно-правових обов'язків щодо протидії фінансуванню тероризму порядок здійснення підприємницької та іншої господарської діяльності. Таким чином, за ознаками родового об'єкта ці правопорушення належать до сфери фінансів і підприємницької діяльності. Додатковими об'єктами можуть виступати нормальне функціонування фінансово-кредитної системи в цілому та Спеціально уповноваженого органу зокрема, відносини у сфері службової і професійної діяльності тощо.

Суб'єкт порушення законодавства щодо запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму завжди є спеціальним. Окрім загальних ознак, йому властива ознака службового становища, а в контексті ч. З ст. 1669

Кодексу України про адміністративні правопорушення - й професійного становища.

1. Суб'єкт первинного фінансового моніторингу відповідно до законодавства зобов'язаний на підставі поданих офіційних документів або засвідчених в установленому порядку їх копій здійснювати ідентифікацію клієнтів, які проводять фінансові операції. При цьому особливості здійснення ідентифікації (спрощеної ідентифікації) та вивчення фінансової діяльності суб'єктами первинного фінансового моніторингу залежно від специфіки їх діяльності встановлюється органами, які відповідно до Базового Закону виконують функції регулювання і нагляду за цими суб'єктами первинного фінансового моніторингу. Така ідентифікація здійснюється до/або під час встановлення ділових відносин, укладення правочинів, але до проведення фінансової операції, відкриття рахунку. Легально порядок проведення ідентифікації клієнтів, які проводять фінансові операції, та вивчення їх фінансової діяльності визначений у ст. 9 Базового Закону. Водночас суб'єкт первинного фінансового моніторингу зобов'язаний зберігати документи щодо ідентифікації осіб, які провели фінансову операцію, що згідно з Базовим Законом підлягає фінансовому моніторингу, а також усі документи, що стосуються ділових відносин з клієнтом, не менше п'яти років після завершення ділових відносин, а всі необхідні дані про операції - не менше п'яти років після завершення операції (при цьому строки зберігання документів можуть бути продовжені відповідним суб'єктом державного фінансового моніторингу у порядку, встановленому законодавством).

Згідно з п. 6 ч. 2 ст. 6 Базового Закону суб'єкт первинного фінансового моніторингу зобов'язаний повідомляти Спеціально уповноважений орган про: а) фінансові операції, що підлягають обов'язковому фінансовому моніторингу, - протягом трьох робочих днів з дня їх реєстрації або спроби їх проведення; б) фінансові операції, що підлягають внутрішньому фінансовому моніторингу, якщо є достатні підстави підозрювати, що вони пов'язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, - у день виникнення підозр, але не пізніше ніж через десять робочих днів з дня реєстрації таких операцій або спроби їх проведення; в) виявлені фінансові операції, стосовно яких є достатні підстави підозрювати, що вони пов'язані, стосуються або призначені для фінансування тероризму, - в день їх виявлення або спроби їх проведення, а також інформувати про це визначені законом правоохоронні органи.

Подання суб'єктом первинного фінансового моніторингу інформації про фінансову операцію, що підлягає обов'язковому фінансовому моніторингу, здійснюється протягом трьох робочих днів з дня ЇЇ реєстрації. Рішення про подання або неподання Спеціально уповноваженому органу інформації про фінансову операцію, що підлягає внутрішньому фінансовому моніторингу, приймає відповідальний працівник суб'єкта первинного фінансового моніторингу (філії, іншого відокремленого підрозділу суб'єкта первинного фінансового моніторингу) відповідно до внутрішніх процедур, передбачених правилами внутрішнього фінансового моніторингу. В разі прийняття рішення про подання Спеціально уповноваженому органу інформації про фінансову операцію така інформація подається не пізніше десяти робочих днів з дня її реєстрації.

При цьому подання інформації суб'єктом первинного фінансового моніторингу Спеціально уповноваженому органу в установленому порядку не є порушенням професійної таємниці, таємниці страхування, банківської або комерційної таємниці. Суб'єкт первинного фінансового моніторингу, його посадові особи та інші працівники не несуть дисциплінарної, адміністративної, цивільно-правової та кримінальної відповідальності за подання Спеціально уповноваженому органу інформації про фінансову операцію, якщо вони діяли в межах Базового Закону, навіть якщо такими діями завдано шкоди юридичним або фізичним особам, та за інші дії, пов'язані з виконанням Базового Закону.

Крім того, суб'єкт первинного фінансового моніторингу зобов'язаний:

- надавати на запит Спеціально уповноваженого органу додаткову інформацію з приводу фінансових операцій, які стали об'єктом фінансового моніторингу, копії первинних документів, на підставі яких були проведені такі операції та пов'язані з ними фінансові операції, відомості про їх учасників, а також іншу інформацію, зокрема ту, що становить банківську або комерційну таємницю, таємницю страхування, копії документів, необхідні для виконання покладених на Спеціально уповноважений орган завдань, протягом п'яти робочих днів з дати надходження запиту (п. 9 ч. 2 ст. 6 Базового Закону);

- надавати на запит Спеціально уповноваженого органу інформацію (у тому числі копії документів), необхідну для виконання ним запиту, що надійшов від уповноваженого органу іноземної держави, зокрема ту, що становить банківську або комерційну таємницю, протягом п'яти робочих днів з дати надходження запиту (п. 10 ч. 2 ст. 6 Базового Закону);

- надавати на запит Спеціально уповноваженого органу інформацію щодо відстеження (моніторингу) фінансових операцій клієнта, операції якого стали об'єктом фінансового моніторингу. Порядок надання такої інформації встановлюється Спеціально уповноваженим органом за погодженням з відповідними суб'єктами державного фінансового моніторингу (п. 11 ч. 2 ст. 6 Базового Закону).

У разі якщо суб'єкт первинного фінансового моніторингу, який проводить фінансові операції, має достатні підстави підозрювати, що такі фінансові операції пов'язані, стосуються або призначені для фінансування терористичної діяльності, терористичних актів чи терористичних організацій та організацій або осіб, до яких застосовані міжнародні санкції, він зобов'язаний невідкладно повідомити в день виникнення підозр про такі фінансові операції Спеціально уповноважений орган та правоохоронні органи, визначені законом. Частина 1 ст. 17 Базового Закону також надає право суб'єкту первинного фінансового моніторингу зупинити проведення фінансової операції у разі, якщо така операція підлягає обов'язковому або внутрішньому фінансового моніторингу (статті 15 і 16 Базового Закону), та зобов'язує зупинити проведення фінансової операції, якщо її учасником або вигодоодержувачем за нею є особа, яку включено до переліку осіб, пов'язаних із здійсненням терористичної діяльності або щодо яких застосовані міжнародні санкції, і в той самий день повідомити про це Спеціально уповноважений орган.

Об'єктивна сторона правопорушення може виявлятися як у бездіяльності (наприклад, неподання інформації про фінансові операції, що підлягають фінансовому моніторингу, Спеціально уповноваженому органу), так і в діях (наприклад, при укладенні правочинів без відповідної ідентифікації клієнта). Суб'єктивна сторона правопорушення завжди характеризується умисними діями.

Суб'єктами відповідальності є посадові особи суб'єктів первинного фінансового моніторингу, громадян-суб'єктів підприємницької діяльності.

2. Спеціально уповноважений орган має право одержувати безоплатно в установленому порядку від органів виконавчої влади, правоохоронних органів, Національного банку України, органів місцевого самоврядування, суб'єктів господарювання, підприємств, установ та організацій інформацію (довідки, копії документів), у тому числі таку інформацію, що становить банківську або комерційну таємницю, необхідну для виконання покладених на нього завдань (п. 2 ч. 1 ст. 20 Базового Закону). Отже, суб'єкти господарювання, підприємства, установи, організації незалежно від форми власності, що не є суб'єктами первинного фінансового моніторингу, зобов'язані надавати на запит Спеціально уповноваженого органу інформацію, пов'язану з аналізом фінансових операцій, що стали об'єктом фінансового моніторингу, довідки та копії документів (у тому числі тих, що становлять банківську або комерційну таємницю), необхідні для виконання цим органом покладених на нього завдань у сфері боротьби з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму.

Обсяг та порядок надання такої інформації (крім інформації щодо конкретних осіб) визначаються Кабінетом Міністрів України. Посадові особи та інші працівники суб'єктів господарювання, підприємств, установ, організацій та органів державної влади не несуть дисциплінарної, адміністративної, цивільно-правової та кримінальної відповідальності за надання Спеціально уповноваженому органу інформації згідно з вимогами Базового Закону.

Об'єктивна сторона правопорушення в першому випадку виявляється в бездіяльності посадових осіб підприємств, установ, організацій, громадян-суб'єктів підприємницької діяльності, які не є суб'єктами первинного фінансового моніторингу, на адресу яких направлені відповідні запити Спеціально уповноваженого органу. У другому випадку створення перешкод для діяльності Спеціально уповноваженого органу є активною діяльністю, пов'язаною зі створенням певних умов, що ускладнюють, утруднюють або унеможливлюють виконання посадовими особами Спеціально уповноваженого органу покладених на них завдань щодо запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму.

Суб'єктивна сторона правопорушення, що коментується, характеризується умисними діями у формі прямого умислу, при цьому винна особа свідомо не виконує або виконує неналежним чином відповідний запит, тобто свідомо не вчиняє або вчиняє дії, що перешкоджають діяльності Спеціально уповноваженого органу.

Суб'єктами відповідальності є посадові особи підприємств, установ, організацій, громадян-суб'єктів підприємницької діяльності, які не є суб'єктами первинного фінансового моніторингу.

3. Предмет правопорушення - певним чином матеріалізована інформація, що відповідно до закону є об'єктом обміну між суб'єктом первинного фінансового моніторингу та Спеціально уповноваженим органом, або про факт її подання (одержання).

На суб'єкта первинного фінансового моніторингу покладений обов'язок із вжиття заходів щодо запобігання розголошенню (зокрема особам, стосовно фінансових операцій яких проводиться перевірка) інформації, що подається Спеціально уповноваженому органу, та іншої інформації з питань фінансового моніторингу, в тому числі про факт подання такої інформації або отримання запиту від Спеціально уповноваженого органу (п. 14 ч. 2 ст. 6 Базового Закону). Працівникам суб'єкта первинного фінансового моніторингу, які подали Спеціально уповноваженому органу інформацію про фінансову операцію, забороняється повідомляти про це осіб, які брали (беруть) участь у її проведенні, та будь-яких третіх осіб.

Разом з тим Спеціально уповноважений орган забезпечує захист та зберігання інформації, одержаної згідно з вимогами Базового Закону. Спеціально уповноваженому органу заборонено розкривати та/або передавати будь-кому одержану від суб'єктів первинного фінансового моніторингу інформацію, крім випадків, передбачених статтями 18,20 і 22 Базового Закону. Інформація, що зберігається у Спеціально уповноваженому органі та одержана від суб'єктів первинного фінансового моніторингу, має обмежений доступ.

Розголошення у будь-який спосіб працівниками Спеціально уповноваженого органу інформації, одержаної від суб'єктів первинного фінансового моніторингу згідно з вимогами Базового Закону, тягне за собою відповідальність відповідно до цього закону (ч. 13 ст. 12).

Об'єктивна сторона правопорушення передбачає вчинення активних дій, що виявляються в розголошенні інформації або факту її подання (одержання), або в окремих випадках бездіяльність (наприклад, необережне зберігання відповідних документів, що створило умови для ознайомлення з ними сторонніх осіб). Суб'єктивна сторона правопорушення може характеризуватися як прямим, так і непрямим умислом.

Суб'єктами відповідальності є посадові особи суб'єктів первинного фінансового моніторингу, громадян-суб'єктів підприємницької діяльності, Спеціально уповноваженого органу, яким стали відомі інформація, що є об'єктом обміну між суб'єктом первинного фінансового моніторингу та Спеціально уповноваженим органом, або факт її подання (одержання) відповідною особою.