Курс адміністративного процесу - Кузьменко О.В. - 12.1. Поняття та особливості адміністративно-правового заохочення

12.1. Поняття та особливості адміністративно-правового заохочення

Адміністративно-правове заохочення - це закріплений у нормі права засіб правового впливу через інтереси та свідомість на поведінку особи, що спрямований на спонукання її до суспільно корисного і соціально активного правомірного діяння, яке мав свідомо-вольовий характер, і застосовується з метою отримання додаткових якісних результатів від соціально корисної діяльності для задоволення загальних потреб та інтересів соціуму.

Адміністративно-правове заохочення має такі ознаки:

а) спрямовано на формування правомірної поведінки суб'єкта;

б) стимулює до суспільно корисної та суспільно активної діяльності;

в) свідомо-вольовий характер отримання додаткових результатів від суспільно корисної діяльності;

г) винагородження суспільно корисної і соціально активної правомірної діяльності;

д) задоволення публічних та власних інтересів; забезпечення мотивації правомірної поведінки;

е) оприлюднення додаткових якісних результатів від суспільно корисної діяльності;

є) результативність засобу впливу на поведінку особи з боку суб'єктів, які заохочують.

Адміністративно-правове заохочення передбачає добровільність, тобто суб'єкт, діючи відповідно до заохочуваної поведінки, робить це із своєї волі, без тиску ззовні. Водночас, вибір такої поведінки підтримується обіцянкою надати особі певні додаткові блага.

Метою адміністративно-правового заохочення є об'єктивне формування правомірної поведінки суб'єкта, який заохочується, у результаті чого досягаються додаткові якісні результати від соціально корисної діяльності для задоволення загальної та перспективної мети.

Основною підставою адміністративно-правових заохочень є заслуга. Заслуга є реальною мірою справедливості, ці категорії співвідносяться як загальне і частина, при цьому ширшим родовим поняттям є "справедливість", "заслуга" - це видове поняття.

Заслуга - ир нормативно встановлений рівень суспільно корисної поведінки, що має юридично значущий характер і становить основу змісту заохочення.

Адміністративно-правове заохочення виражається у формі конкретної нагороди, оскільки заохочення є різновидом схвалення. Якщо схвалення розглядати як родове поняття (ширше), то заохочення є видовим. Для останнього необхідні лише певні форми схвалення - юридичні - з відповідними кількісними та якісними характеристиками (мірою) залежно від ступеня заслуг.

До того ж заохочення є видом юридичних стимулів. Від інших видів позитивного стимулювання заохочення відрізняється, насамперед, тим, що воно завжди застосовується за здійснення суспільно корисних дій, тобто якісно та сумлінно виконаних дій.

Отже, стимулювання можна поділити на два види відповідно до часу виконання дій: на спонукання та заохочення. Спонукання - це породження у кого-небудь бажання робити що-небудь (змушувати, схиляти, приохочувати до якоїсь дії, певного вчинку); а заохочення - це схвалення якоїсь вчиненої дії певними засобами (винесення подяки, нагородження, обдаровування тощо).

Адміністративно-правове заохочення має взаємовигідний характер як для суб'єкта, так і для суспільства й держави. Заохочення враховує різні інтереси і гармонізує їх. Воно є одним з небагатьох юридичних засобів регулювання, що активно й ненав'язливо "працює" на відповідний інтерес (публічний чи приватний)¹.

12.2. Стадії заохочувального провадження

Заохочувальне провадження - це послідовний порядок дій публічної адміністрації щодо застосування до особи, яка сумлінно викопала покладений па неї обов'язок, заходів заохочення, що реалізуються через відповідну адміністративну справу для отримання додаткових якісних результатів від соціально корисної діяльності.

Цей вид провадження належить до групи адміністративно-процедурних проваджень на підставі змісту та призначення відповідної діяльності, що врегульована належними процесуальними нормами.

У заохочувальних провадженнях можна виокремити такі стадії:

- публічне оцінювання матеріалів про заохочення та порушення клопотання про заохочення;

- оформлення та узгодження подання про заохочення;

- підтвердження подання про заохочення та прийняття попереднього рішення про застосування заохочення;

- прийняття підсумкового рішення компетентною посадовою особою та видання відповідного правового акта;

- виконання рішення про заохочення - практична реалізація заохочення:

перша стадія - публічне оцінювання матеріалів про заохочення та порушення клопотання про заохочення - включає такі етапи:

- оцінювання результатів суспільно корисної діяльності;

- підготовка документів, що підтверджують суспільно значущу активність;

- вибір заохочення індивідуального чи колективного суб'єкта заслуженої поведінки;

- оформлення відповідного подання про заохочення;

друга стадія - оформлення та узгодження подання про заохочення - передбачає такі етапи:

- погодження подання про заохочення з відповідними посадовими особами (зокрема, у трудовому колективі - на профспілкових зборах) щодо виду заохочення;

- аналіз відповідності досконалого вчинку певному виду заохочення;

- підготовка необхідних заохочувальних матеріалів;

- оформлення заохочувальних документів, що мають відповідати передбаченим стандартам;

представлення інших документів, що прямо або побічно стосуються кандидата на заохочення;

третя стадія - підтвердження подання про заохочення та прийняття попереднього рішення про застосування заохочення - включає такі етапи:

- обговорення подання про заохочення;

- підтвердження підстав заохочення;

- правова регламентація конкретного виду заохочення;

- визначення кваліфікаційних вимог щодо цього заохочення, повноваження посадових осіб на порушення заохочувального провадження;

- визначення порядку проходження заохочувального подання;

четверта стадія - прийняття підсумкового рішення компетентною посадовою особою та видання відповідного правового документа - передбачає такі етапи:

- вирішальне узгодження виду заохочення з посадовими особами або уповноваженими на те особами;

- проведення консультаційних та інших організаційних заходів, які пов'язані з подальшим поданням про заохочення;

- оформлення подання про заохочення;

п'ята стадія - виконання рішення про заохочення та практична реалізація заохочення - характеризується такими етапами:

- опрацювання подання про заохочення компетентними на це органами;

- передача висновку (наказу) про підтвердження (узгодження) подання компетентними органами на місцях;

- видання відповідного наказу про застосування заохочення індивідуальних чи колективних суб'єктів та призначення заохочення;

- складання документа (протоколу вручення державних нагород) про вручення нагороди та його підписання;

- урочисте вручення заохочувальних відзнак і підтверджуючих документів;

- внесення даних про вручення нагород до облікових карток нагородженого.

Охарактеризуємо заохочувальне провадження за вищепереліченими стадіями та етапами.

На стадії публічного оцінювання матеріалів про заохочення та порушення клопотання про заохочення проводиться збір даних, що можуть підтвердити доцільність нагородження даної особи чи колективу, та оцінюються всі її (особи), його (колективу) суспільно корисні дії. Після цього проводиться ретельна підготовка всіх необхідних для заохочення документів, що підтверджують суспільно корисну діяльність та суспільнозначущу активність. Якщо виявлено недоцільні та неправдиві відомості про особу або справжність відомостей не доведено, таку особу не представляють до нагородження.

На стадії оформлення та узгодження подання про заохочення проводиться опрацювання всіх матеріалів справи про заохочення, посадовими особами за місцем роботи оформляється індивідуальне подання про заохочення. Далі здійснюється погодження подання про заохочення, що проводиться гласно, на профспілкових зборах трудового колективу, в якому працює особа, котру представляють до нагородження. Трудовий колектив визначає доцільність нагородження та проводить аналіз відповідності досконалого вчинку певному виду заохочення: за бездоганну роботу, бездоганну службу, за видатні заслуги тощо. Далі проводиться підготовка необхідних заохочувальних матеріалів та оформлення заохочувальних документів відповідно до встановлених стандартів. Здійснюється збір інших документів (характеристика, довідки, стисла біографічна довідка про особу, представлену до нагородження, тощо), які прямо або побічно стосуються кандидата на заохочення. Підтверджуються підстави заохочення, зазначається конкретна підстава нагородження тощо. Далі підтверджується подання про заохочення та приймається попереднє рішення про застосування заохочення.

На стадії прийняття підсумкового рішення компетентною посадовою особою та видання відповідного правового документа здійснюється насамперед узгодження подання про заохочення з працівниками державних і муніципальних органів і ухвалення попереднього рішення про заохочення. Наприклад, у поданнях на кандидатів на нагородження відомчими нагородами необхідно відображати їх досягнення й особистий внесок у діяльність організацій та установ відповідно до Положення про відомчі відзнаки¹, чітко аргументувати заслуги конкретними фактами та справами, обов'язково зазначати дату й номери наказів про попередні нагородження і заохочення, у поданнях щодо державних нагород розкривати характер і ступінь заслуг перед державою за останні три роки роботи. Матеріали до нагородження державними та відомчими нагородами оформляють відповідно до Положення про відомчі заохочувальні відзнаки та Закону України "Про державні нагороди України"² тощо.

На стадії виконання рішення про заохочення та практичної реалізації заохочення спільне подання про відзначення державними нагородами працівників вносять Президентові України Верховна Рада України, КМУ, міністерства та інші центральні органи виконавчої влади, Комісія державних нагород та геральдики при Президентові України, а також Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим тощо.

Подання про відзначення державними нагородами керівників відповідних міністерств, інших центральних органів виконавчої влади вносить КМУ; іноземців та осіб без громадянства, які працюють у різних галузях, - Міністерство закордонних справ України.

Подання про відзначення державними нагородами в різних галузях, що вносяться: Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим і Представництвом Президента України в Автономній Республіці Крим (за спільним поданням), обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями, - мають бути попередньо письмово погоджені з відповідними центральними органами виконавчої влади; міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади - попередньо письмово погоджені з Радою міністрів Автономної Республіки Крим, відповідними обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями. Органи, яким надано право вносити подання про відзначення державними нагородами, надсилають на ім'я Президента України подання і нагородний лист установленого зразка, затверджений Комісією державних нагород та геральдики при Президентові України.

Подання про відзначення працівників державними нагородами з нагоди державного, професійного свята, ювілею особи або ювілею підприємства, установи, організації, області, району, міста, селища, села вносяться не пізніш як за місяць до відповідної дати.

У разі представлення до відзначення державними нагородами з нагоди ювілею підприємства, установи, організації, області, району, міста, селища, села до подання додаються також архівна довідка, що підтверджує дату ювілею, та документ, у якому зазначається дата святкування відповідного заходу.

У нагородному листі зазначаються конкретні заслуги особи, що стали підставою для порушення клопотання про відзначення її державною нагородою, та проставляється печатка підприємства, установи, організації за місцем роботи особи.

Особу, яку відзначено державною нагородою, може бути представлено до наступного нагородження не раніше ніж через три роки після попереднього нагородження, за винятком представлення до нагородження за виявлені особисті мужність і героїзм.

Документи про представлення до відзначення державними нагородами України попередньо опрацьовуються в Комісії державних нагород та геральдики.

У разі внесення зазначених документів із порушенням вимог, передбачених Указом Президента України "Про порядок представлення до нагородження та вручення державних нагород України"¹, їх повертають органу, що вносив подання.

Особі, удостоєній державної нагороди, вручаються державна нагорода і документ, що посвідчує нагородження.

Вручення державних нагород і документів про нагородження провадиться в обстановці урочистості й широкої гласності. Перед врученням оголошується указ Президента України про нагородження.

Державні нагороди та документи про нагородження вручає Президент України або, за його дорученням, Голова Верховної Ради України, Перший заступник і заступник Голови Верховної Ради України, Прем'єр-міністр України та інші керівні посадовці КМУ.

Відповідальність за організацію та своєчасне вручення державних нагород і документів про нагородження покладається на орган, якому доручено провести вручення.

Про вручення державних нагород і документів про нагородження складається за встановленою формою Протокол вручення державних нагород України, який підписується особою, яка їх вручила, та скріплюється печаткою органу, що здійснював вручення.

Протокол надсилається до Управління державних нагород та геральдики не пізніш як через тиждень після вручення державних нагород.

Контроль за своєчасним врученням державних нагород і документів про нагородження здійснюється на підставі протоколів вручення державних нагород. Відомості про вручення заносяться до облікових карток нагороджених, що зберігаються в картотеці Управління державних нагород та геральдики. В обліковій картці нагородженого робиться відмітка "вручено" та зазначається дата вручення.