Курс адміністративного процесу - Кузьменко О.В. - Види скарг

За формою надходження: поштою; на особистому прийомі; через уповноважену особу; через органи влади; через засоби масової інформації; від інших органів, установ, організацій.

За ознакою надходження: первинна; повторна; дублетна; неодноразова; масова.

За статтю авторів скарг (звернень): чоловіча; жіноча. За суб'єктом: індивідуальна; колективна; анонімна.

За типом: телеграма; лист; усна.

За категоріями авторів скарг (звернень): учасник війни; дитина війни; інвалід Великої Вітчизняної війни; інвалід війни; учасник бойових дій; ветеран праці; інвалід І групи; інвалід II групи; інвалід III групи; дитина-інвалід; одинока мати; мати-героїня; багатодітна сім'я; особа, яка постраждала від Чорнобильської катастрофи; учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС; Герой України; Герой Радянського Союзу; Герой Соціалістичної Праці; дитина; інші категорії.

За соціальним станом авторів скарг (звернень): пенсіонер; робітник; селянин; працівник бюджетної сфери; державний службовець; військовослужбовець; підприємець; безробітний; учень, студент; служитель релігійної організації; особа, позбавлена волі; особа, воля якої обмежена; інші.

За результатами розгляду: вирішено позитивно; відмовлено у задоволенні; дано роз'яснення.

За формою скарги можна класифікувати на: адміністративну скаргу; позовну заяву.

Скарга та адміністративний позов - це специфічні форми звернення фізичних та юридичних осіб, через які вони висловлюють власне незадоволення діями або бездіяльністю, рішеннями публічних органів управління та їх посадових осіб. Адміністративний позов (позовна заява) багато в чому схожий з адміністративної скаргою, але схожість ця зовнішня. В адміністративній скарзі позовний елемент перебуває у латентній формі. Подача адміністративної скарги не робить громадянина стороною, не обумовлює його особистої участі в адміністративному процесі. "Скаржник, - як справедливо зазначав М. Д. Загряцков, - не має ознаки сторони у спорі про право, він залишається особою, яка просить"¹. Таке становище у правових відносинах має характер вертикалі. Громадянин чекає рішення за своєю скаргою "зверху". Подання позову до адміністративного суду тягне виникнення оригінальних управлінських відносин: вони є правоохоронними і водночас - горизонтальними, у них суб'єкти (громадянин-позивач і посадова особа - відповідач) протистоять один одному як рівні сторони. Позивач не очікує "милості" згори, а отримує рішення незалежного та об'єктивного органу. Фізична чи юридична особа, невдоволена діями (бездіяльністю) або рішеннями публічної адміністрації, бере особисту участь у процесі як сторона. Право адміністративного позову є правом громадянина на судовий захист у випадках порушення його суб'єктивного права в галузі публічного управління.

Треба зупинитися на термінах "скарга" та "оскарження", оскільки в теоретичній літературі та на практиці ці терміни часто вживають як синонімічні.

Вперше непорозуміння щодо цих термінів спричинив законодавець, який у Конституції СРСР 1977 року використав вираз не "право на скаргу", а "право на оскарження".

Поняття скарги було визначено вище, а оскарження - це встановлений нормами права послідовний порядок дій щодо подання скарги до публічної адміністрації (суду) та її посадових осіб (суддів), які уповноважені вирішувати адміністративно-правовий спір (у межах встановленої компетенції) з метою охорони суб'єктивних прав та інтересів, які порушені або можуть бути порушенні рішеннями, діями чи бездіяльністю владного суб'єкта адміністративно-правових відносин.

Тобто оскарження - це діяльність щодо реалізації публічної скарги. Порядок реалізації скарги залежить від того, до якого органу (посадової особи) звертається особа. Відповідно, звернення особи до публічного органу управління регламентується законодавством про звернення громадян, іншими нормативно-правовими актами галузевого напрямку, які визначають процедури розгляду позитивних справ управлінського та сервісного характеру.

Звернення суб'єкта до адміністративного суду з позовною заявою тягне адміністративно-процесуальний розгляд першого до вимог судового процесу.

Таким чином, розгляд і вирішення скарг фізичних та юридичних осіб здійснюється публічною адміністрацією у певному, регламентованому правовими нормами, порядку - в окремому адміністративно-процедурному провадженні.