Міжнародне право - Тимченко Л.Д. - 9.12. Міжнародні неурядові організації

Для сучасних міжнародних відносин характерні динамізм і демократичність. Свідчення цьому - зростання кількості і ролі міжнародних неурядових організацій. На початку XXI ст. у світі налічувалося більш ніж 40 тис. МНУО.

Дотепер тривають дискусії щодо визначення поняття МНУО. Деякі фахівці намагаються віднести їх до різновиду транснаціональних корпорацій. Широке міжнародне визнання отримало визначення МНУО, зафіксоване в резолюції ЕКОСОР № 1296 від 23 травня 1968 р., де сказано, що такою організацією вважається "будь-яка міжнародна організація, не заснована на підставі міжурядової угоди". Як відправна точка для розуміння розглянутої проблеми це визначення підходить, однак викликає багато питань: чи будуть вважатися МНУО міжнародні комерційні утворення, чи варто вважати МНУО міжнародні злочинні синдикати і т. ін.?

Європейська конвенція про визнання прав юридичної особи МНУО, прийнята РЄ в 1986 р., виокремлює три ознаки МНУО: а) некомерційний характер діяльності; б) створення відповідно до внутрішнього акта будь-якої держави; в) здійснення діяльності у двох і більше державах.

На підставі викладеного можна дати таке визначення: міжнародна неурядова організація - це організація некомерційного характеру, створена не на основі міжурядової угоди, однак відповідно до нормативного акта держави-місцеперебування для здійснення діяльності у двох і більше державах відповідно до основних принципів і норм міжнародного права. Фактично МНУО становить об'єднання національних громадських організацій двох і більше держав для досягнення спільних цілей у міжнародному масштабі. Урядові структури також можуть брати участь у діяльності МНУО, але вони не відіграють у них домінуючої ролі.

З метою підвищення ефективності роботи багато міжурядових організацій, як універсальних, так і регіональних, активно співпрацюють із МНУО. Наприклад, у РЄ і ОАД є спеціальний механізм співробітництва з МНУО. Існують певні організаційні форми взаємодії з МНУО і у ЄС.

Однак найбільш розвинені зв'язки з МНУО має ООН та її спеціалізовані установи. Відповідно до ст. 71 Статуту ООН ЕКОСОР уповноважена "проводити належні заходи для консультації з неурядовими організаціями, зацікавленими в питаннях, що входять до її компетенції. Такі заходи можуть бути погоджені з міжнародними організаціями, за необхідності - з національними організаціями після консультації із зацікавленим членом Організації". Ця стаття створила правову основу для вироблення механізмів співробітництва ООН із МНУО.

Практика ООН виробила критерії визначення тих МНУО, яким може бути наданий консультативний статус в ЕКОСОР. Насамперед сфера діяльності МНУО має збігатися зі сферами компетенції ЕКОСОР, визначеними в ст. 62 Статуту ООН. Іншою необхідною умовою одержання консультативного статусу є відповідність діяльності МНУО цілям і принципам ООН, а також надання ООН допомоги у виконуваній роботі й поширення інформації про діяльність ООН. Крім того, сама МНУО повинна мати представницький характер і сталу міжнародну репутацію, представляючи певну частину населення.

У1946 р. у рамках ЕКОСОР був заснований допоміжний орган - Комітет з неурядових організацій, що складається з 19 представників держав - членів ООН. Комітет розглядає прохання МНУО про надання їм консультативного статусу при ЕКОСОР і надає відповідні рекомендації Раді. ЕКОСОР приймає рішення відповідно до положень резолюції № 1296 "Заходи щодо консультацій з неурядовими організаціями". У цьому документі встановлені дві категорії консультативного статусу: І - загальний консультативний статус, II - спеціальний консультативний статус. ЕКОСОР також веде список МНУО, які підтримують відносини з Радою.

Статус І надається МНУО, тісно пов'язаним з економічним і соціальним життям районів, які вони представляють. Зазвичай сфера діяльності такої організації багато в чому збігається зі сферами компетенції ЕКОСОР. Категорія II надається тим МНУО, діяльність яких пов'язана лише з окремими напрямами роботи ЕКОСОР. У список потрапляють ті організації, які не можуть увійти в жодну із двох категорій, але здатні надати ЕКОСОР допомогу в її діяльності.

МНУО, що мають консультативний статус І і II, мають право представляти в ЕКОСОР письмові заяви з питань, що належать до їх компетенції, з метою поширення інформаційними каналами ООН. МНУО зі статусом І також мають право виступати перед ЕКОСОР. Кількість МНУО зі статусом І та Н до 2003 р. перевищила 3550.

В останні роки значно розширилася сфера контактів МНУО й ООН, що вже не обмежується тільки соціально-економічними питаннями, а й охоплює політичні. Збільшилися також кількість органів ООН і кількість МНУО, що підтримують регулярні зв'язки. Серед останніх є організації, що не мають консультативного статусу. Генеральна Асамблея ООН неодноразово закликала МНУО надати допомогу у виконанні її резолюцій, взяти участь у певних заходах ООН або посприяти вирішенню певного питання.

У системі ООН, напевно, найбільший обсяг співробітництва з МНУО має ЮНЕСКО. У статуті цієї спеціалізованої установи передбачене запрошення МНУО для виконання певних завдань, які стосуються сфери їх діяльності. Це співробітництво може також здійснюватися шляхом участі представників МНУО в роботі дорадчих комітетів, створених Генеральною конференцією ЮНЕСКО. У ЮНЕСКО, як і в ЕКОСОР, існують певні категорії консультативного статусу МНУО (А, В і С).

Деякі МНУО були створені спеціально для сприяння розвитку міжнародного права. Наприклад, Інститут міжнародного права був створений у Генті (Бельгія) в 1873 р. з метою сприяння прогресу міжнародного права і його кодифікації. Ідея створення інституту належить відомому харківському юристові-міжнароднику Д.І. Каченовському (1827-1872). На сесіях інституту в результаті обговорення ухвалюються проекти конвенцій і резолюції. Матеріали сесій та інших документів публікуються у спеціальних збірниках.

Така відома МНУО, як Міжнародний комітет Червоного Хреста (МКЧХ), виявила значну активність у розробленні і прийнятті Женевських конвенцій про захист жертв війни 1949 р. Інша досить авторитетна МНУО - Міжнародна амністія прикладає чимало зусиль у справі дотримання прав людини, особливо в місцях позбавлення волі, збираючи інформацію про порушення прав людини в різних державах і повідомляючи її ООН і міжнародній громадськості. Екологічна МНУО "Грінпіс" активно сприяє забезпеченню екологічної безпеки на нашій планеті. Сфери діяльності МНУО постійно розширюються.

Логічним є питання: чи є МНУО суб'єктами міжнародного права? Однозначної відповіді на це питання юристи-міжнародники не дають. Однак, оскільки МНУО отримують консультативний статус при міжурядових організаціях, а також мають певні права й обов'язки відповідно до міжнародних договорів, наприклад, згідно з Женевськими конвенціями про захист жертв війни 1949 р., Конвенцією проти апартеїду в спорті 1985 р., Європейською хартією місцевого самоврядування 1985 р. тощо, необхідно визнати, що вони беруть участь у міжнародних відносинах, урегульованих нормами міжнародного права. Іншими словами, вони мають міжнародну правосуб'єктність, щоправда, правозастосовного характеру. У міжнародно-правовій літературі така правосуб'єктність іменується функціональною, на відміну від універсальної, властивої державам.

Постійне зростання ролі й активності МНУО на міжнародній арені потребує більш чіткої регламентації статусу й діяльності цих учасників міжнародних відносин, що буде сприяти їх позитивному і стабілізуючому впливу на ці відносини.