Міжнародне право - Тимченко Л.Д. - 14.2. Основні принципи міжнародного повітряного права

Принцип виключного й повного суверенітету держав над їхнім повітряним простором закріплений у нормах міжнародного права, наприклад, у Чиказькій конвенції 1944 р. і національному законодавстві держав, зокрема, у Повітряному кодексі України 1993 р. Так, у ст. 1 Чиказької конвенції встановлено: "Договірні Держави визнають, що кожна держава має повний і виключний суверенітет у повітряному просторі над її територією". Аналогічне положення закріплене й у ст. 1 Повітряного кодексу України.

Суть принципу суверенітету над повітряним простором полягає в тому, що держави самостійно визначають правовий режим свого повітряного простору. Відповідно до Чиказької конвенції 1944 р. закони і правила держави щодо допуску на її" територію або вибуття з її території повітряних суден, задіяних у міжнародній аеронавігації, або експлуатації й навігації таких повітряних суден під час їх перебування у межах її території застосовуються до повітряних суден всіх договірних держав без розрізнення їхньої національності. Іншими словами, іноземне повітряне судно, що здійснює міжнародний політ, при перебуванні у межах території іншої держави підпорядковується її юрисдикції.

Основою правового режиму повітряного простору держав є дозвільний порядок польотів іноземних повітряних суден над їх сухопутною й водною територіями. Міжнародні польоти над державною територією здійснюються на підставі міжнародного договору або спеціального дозволу на здійснення разового польоту або серії польотів. При цьому такі польоти виконуються тільки встановленими повітряними коридорами, з посадкою в аеропортах, відкритих для іноземних повітряних суден.

Принцип свободи польотів у міжнародному повітряному просторі. Сучасне міжнародне право відносить до простору того виду повітряний простір над відкритим морем і Антарктикою, тобто над міжнародною територією спільного користування.

Оскільки суверенітет жодної держави не поширюється на міжнародний повітряний простір, повітряні судна, що перебувають у ньому, підпорядковуються юрисдикції держави реєстрації судна. Разом з тим, реалізуючи свободу польотів у міжнародному повітряному просторі, повітряні судна не звільнені від дотримання міжнародних правил і вимог, закріплених у міжнародних договорах або регламентах ІКАО. Так, за положеннями Чиказької конвенції 1944 р. над відкритим морем чинними є правила польотів, встановлені цією Конвенцією (додаток 2). Всі держави зобов'язані дотримуватися цих правил і вживати заходи для того, щоб їх чітко дотримувалися їх повітряні судна під час польотів над відкритим морем.

Принцип забезпечення безпеки міжнародної цивільної авіації містить у собі два аспекти: 1) заходи щодо забезпечення технічної безпеки літальних апаратів, аеропортів, допоміжних служб і повітряних трас; 2) боротьбу з актами незаконного втручання в діяльність цивільної авіації.

Авіаційна техніка - джерело підвищеної небезпеки, тому технічні вимоги до неї повинні бути твердими й однаковими. Одним із головних завдань прийняття Чиказької конвенції 1944 р. і створення ІКАО було забезпечення впорядкованого й безпечного розвитку міжнародної цивільної авіації. Однакові вимоги до техніки безпеки аеронавігації містяться в самій Конвенції 1944 р. і у 18 додатках до неї. У зв'язку з постійним прогресом науки й техніки такі вимоги повинні постійно вдосконалюватися. Це завдання покладено на ІКАО. Держави-учасниці в рамках ІКАО в міру необхідності розробляють міжнародні регламенти (правила, стандарти, рекомендації і т. ін.), що стосуються питань безпеки й ефективності аеронавігації.

Велику небезпеку для нормального функціонування цивільної авіації становлять акти захоплення або іншого незаконного втручання в її діяльність, що особливо часто траплялось в 60- 70-х роках. У зв'язку з цим був розроблений новий окремий додаток 17 до Чиказької конвенції "Безпека. Захист цивільної авіації від актів незаконного втручання". Крім того, було прийнято спеціальні конвенції про міжнародне співробітництво у боротьбі з незаконними актами, спрямованими проти безпеки цивільної авіації (докладніше див. розділ 14.5).