У міжнародному космічному праві одним із пріоритетних є принцип співробітництва держав у дослідженні та використанні космічного простору. З метою підвищення ефективності космічної діяльності держави об'єднують свої зусилля в рамках міжнародних організацій.
У 1964 р. на основі Угоди про тимчасові умови створення глобальної комерційної системи супутників зв'язку була створена Міжнародна організація зв'язку через штучні супутники Землі (ІНТЕЛСАТ). Постійні угоди про ІНТЕЛСАТ було підписано в 1971 р. Головна мета ІНТЕЛСАТ - створення та експлуатація на комерційній основі глобальної системи супутникового зв'язку. Нині членами організації є більше 150 держав. Місцезнаходження штаб-квартири ІНТЕЛСАТ - Вашингтон (США). Україна є членом ІНТЕЛСАТ.
У 1971 р. була створена міжурядова організація "Інтерсупутник" відповідно до Угоди про створення міжнародної системи і організації космічного зв'язку. Завдання "Інтерсупутника" - співпраця і координація зусиль щодо проектування, створення, експлуатації та розвитку системи зв'язку через штучні супутники Землі. Членами "Інтерсупутника" є 25 держав. Україна вступила в "Інтерсупутник" у 1997 р. Штаб-квартира організації розташована в Москві (РФ).
Ключовим напрямом діяльності "Інтерсупутника" є надання в оренду операторам зв'язку, мовним компаніям і корпоративним клієнтам супутникової місткості, а також надання комплексних послуг у галузі створення та експлуатації мереж супутникового зв'язку через дочірнє підприємство "Інтерсупутник Холдинг", яке було створене в грудні 2005 р. і є головною компанією міжнародної групи операторів, що надають комплексні послуги безпровідного зв'язку.
У 1975 р. було засновано Європейське космічне агентство (ЄКА) шляхом злиття Європейської організації космічних досліджень і Європейської організації зі створення ракет-носіїв. ЄКА об'єднує 18 держав. У деяких проектах також беруть участь Канада й Угорщина. Мета Агентства - забезпечення та розвиток співробітництва європейських держав у сфері космічних досліджень, космічної технології та їх застосування в космосі суто з мирною метою. Штаб-квартира ЄКА розташована в Парижі (Франція).
Міжнародна організація морського супутникового зв'язку (ШМАРСАТ) була створена в 1979 р. на основі конвенції, підписаної в 1976 р. Метою ШМАРСАТ є забезпечення "космічного сегмента" (супутники і наземні установки, які обслуговують їх), необхідного для поліпшення морського зв'язку (див. підрозд. 13.14).
Специфічною формою багатобічної співпраці східноєвропейських і деяких інших держав була програма "Інтеркосмос", розроблена на основі Угоди про співпрацю щодо дослідження і використання космічного простору з мирною метою 1976 р. Головне місце в механізмі співробітництва за програмою "Інтеркосмос" посідали робочі групи з таких напрямів: вивчення фізичних властивостей космічного простору, космічна метеорологія, космічна біологія і медицина, космічний зв'язок, вивчення природного середовища за допомогою космічних засобів. Після розпаду соціалістичної співдружності співпраця за програмою активно не здійснюється.
У рамках СНД діє Угода про спільну діяльність із дослідження і використання космічного простору 1991 р., в якій бере участь 10 держав. Республіка Грузія приєдналася до Угоди 21 жовтня 1994 р. Ця діяльність здійснюється на основі міждержавних програм, реалізація яких координується Міждержавною радою з космосу. Військово-космічні програми виконуються під керівництвом Об'єднаних стратегічних збройних сил. Фінансування здійснюється за рахунок пайових внесків держав-учасниць. Україна не бере участі в Угоді 1991 р.
11 лютого 2001 р. між Кабінетом Міністрів України і Урядом Російської Федерації підписано Угоду про переміщення товарів у рамках співробітництва в освоєнні космічного простору і створенні та експлуатації ракетно-космічної і ракетної техніки1.
Певні напрямки космічної діяльності координуються спеціалізованими установами ООН (ВМО, МСБ, ЮНЕСКО та ін.), а також регіональними міжурядовими організаціями - Арабською організацією супутникового зв'язку (АРАБСАТ), Європейською організацією супутникової метеорології (ЄВМЕТСАТ), Європейською організацією супутникового зв'язку (ЄВТЕЛСАТ) та ін.
Питаннями співробітництва у дослідженні та використанні космічного простору займаються і неурядові організації, найавторитетніші серед яких - Комітет із дослідження космічного простору (КОСПАР) і Міжнародна астронавтична федерація (МАФ). Ініціатива створення КОСПАР належить Міжнародній раді наукових союзів. Комітет було утворено в 1958 р. з метою сприяння прогресу в міжнародному масштабі в усіх галузях наукових досліджень, пов'язаних із використанням космічної техніки. КОСПАР об'єднує у своїх лавах академії наук, національні наукові установи і міжнародні наукові союзи, що входять до МСНС. До нього увійшли національні організації близько 40 країн світу, а також 13 міжнародних союзів.
У 1950 р. астронавтичні товариства деяких західноєвропейських держав і Аргентини ухвалили рішення створити міжнародну неурядову організацію з проблем космічних польотів. Так з'явилася МАФ, основною метою якої є сприяння розвитку астронавтики і поширення інформації про неї; сприяння зростанню інтересу до астронавтики; забезпечення суспільної підтримки розвитку всіх напрямів астронавтики; скликання щорічних астронавтичних конгресів. Членами МАФ є національні астронавтичні товариства різних країн; навчальні заклади, що готують фахівців з космосу або здійснюють космічні дослідження; міжнародні організації. Нині до МАФ входить 199 членів. МАФ у 1960 р. заснувала Міжнародну академію астронавтики (МАА) і Міжнародний інститут космічного права (МІКП). З часом вони стали самостійними організаціями, що активно співпрацюють із МАФ. У зв'язку з тим, що космічна діяльність набула загальносвітового характеру.
16.1. Поняття міжнародного екологічного права
16.2. Предмет і об'єкт міжнародного екологічного права
16.3. Джерела міжнародного екологічного права
16.4. Охорона рослинного і тваринного світу
16.5. Охорона атмосфери і навколоземного космічного простору
16.6. Міжнародна співпраця з охорони довкілля від радіоактивного забруднення
16.7. Міжнародні екологічні організації
Розділ 17. МІЖНАРОДНЕ АТОМНЕ ПРАВО
17.1. Поняття і розвиток міжнародного атомного права