Міжнародне право - Тимченко Л.Д. - Розділ 17. МІЖНАРОДНЕ АТОМНЕ ПРАВО

17.1. Поняття і розвиток міжнародного атомного права

Міжнародне атомне право - це галузь міжнародного публічного права, яка ще перебуває у стадії становлення і є сукупністю норм, що регулюють відносини між суб'єктами міжнародного права у зв'язку з використанням ними атомної енергії.

Відомо, що вперше в СРСР у 1932 р. в Харкові група вчених Фізико-технічного інституту розщепила атомне ядро. Успіх цього експерименту відкрив дорогу для використання атомної енергії з військовою і мирною метою.

Досвід атомних бомбардувань авіацією США японських міст Хіросіми і Нагасакі в 1945 р. з усією очевидністю продемонстрував, яку колосальну загрозу для людства становить ядерна зброя. Тому над важливим завданням є нерозповсюдження ядерної зброї, скорочення запасів ядерних озброєнь і в перспективі повне ядерне роззброєння. Досягненню цієї мети сприяють угоди про створення без'ядерних зон у деяких регіонах Землі та про заборону розміщення ядерної зброї в космосі. Значним позитивним кроком на цьому шляху є укладення в 1996 р. Договору про повну заборону ядерних випробувань. Безпрецедентним в історії міжнародних відносин є одностороннє рішення третьої за потужністю ядерного арсеналу держави - України - про ядерне роззброєння і перетворення на неядерну державу.

Використання ядерної енергії з мирною метою відкриває надзвичайно широкі можливості для підвищення добробуту людства. Разом з тим збільшення кількості наукових і промислових ядерних реакторів, інтенсифікація торгівлі ядерними матеріалами та їх перевезень, утилізація відпрацьованого ядерного палива містять у собі потенційну загрозу радіоактивного забруднення людей і навколишнього середовища. При цьому у зв'язку зі своїми фізико-хімічними властивостями радіоактивне забруднення становить небезпеку для держав, які можуть бути розташовані далеко від кордонів країни, де відбувся ядерний інцидент. Приклад найбільшої техногенної катастрофи XX ст., що відбулася на Чорнобильській АЕС в 1986 р., - яскраве тому підтвердження.

Ці обставини вимагають об'єднання зусиль усього міжнародного співтовариства у справі забезпечення безпечного розвитку атомної енергетики і запобігання негативним наслідкам використання атома з мирною метою.

Із середини 50-х років намітилася стійка тенденція з розвитку дво- і багатосторонньої співпраці у цій сфері. У 1955-1956 рр. СРСР запропонував укласти угоди про співпрацю і допомогу з мирного використання атомної енергії деяким східноєвропейським країнам. Активно розвивалася співпраця в цьому напрямі на основі двосторонніх угод, укладених США з різними державами, і західноєвропейськими країнами між собою.

У 1956 р. з метою ефективної багатосторонньої співпраці була створена універсальна міжнародна атомна організація - Міжнародне агентство з атомної енергії (MATATE), а також регіональні організації - Європейське співтовариство з атомної енергії (Євратом), Європейська організація ядерних досліджень (ЦЕРН), Агентство із заборони ядерної зброї в Латинській Америці (ОПА-НАЛ) та ін.

Багатосторонні угоди в ядерній галузі дали змогу забезпечити вищий рівень міжнародної співпраці. До таких угод необхідно зарахувати Конвенцію МОП №115 про захист працівників від іонізуючої радіації 1960 р., Паризьку конвенцію про відповідальність перед третьою стороною в галузі ядерної енергії 1960 р." Віденську конвенцію про цивільну відповідальність за ядерну шкоду 1963 р., Конвенцію про фізичний захист ядерного матеріалу 1980 р., Конвенцію про оперативне сповіщення про ядерну аварію 1986 р., Конвенцію про допомогу у разі ядерної аварії або радіаційної аварійної ситуації 1986 р., Міжнародну конвенцію про ядерну безпеку 1994 р., Поправку до Конвенції про фізичний захист ядерного матеріалу 2005 р. та ін.

Одним із напрямів розвитку міжнародного атомного права є укладення договорів між державами і міжнародними організаціями. Важливу роль у цій групі міжнародних угод відіграють двосторонні і тристоронні договори про гарантії і здійснення контролю за ядерними об'єктами та матеріалами, укладені між урядами багатьох держав і МАГАТЕ. Україна, добровільно ставши в 1994 р. неядерною державою, також уклала такий договір з МАГАТЕ.

Важливим компонентом атомного права є дво- і багатосторонні договори, що мають на меті запобігти ядерному збройному конфлікту: Договір про заборону випробувань ядерної зброї в атмосфері, у космічному просторі й під водою 1963 р.; Угода про заходи щодо зменшення небезпеки виникнення ядерної війни між СРСР і США 1971 р.; Договір про заборону розміщення на дні морів і океанів та в їхніх надрах ядерної зброї й інших видів зброї масового знищення 1971 р.; Угода між СРСР і Великою Британією про запобігання випадковому виникненню ядерної війни 1971 р.; Договір ОСО-1 між СРСР і США 1972 р.; Угода між СРСР і США про запобігання ядерній війні 1973 р.; Угода між СРСР і Францією про попередження випадкового або несанкціонованого застосування ядерної зброї 1976 р.; Договір СНО-1 між СРСР і США 1991 р.; Договір СНО-2 між Росією і США 1993 р. та ін.

Угоди про створення без'ядерних зон в Антарктиці, Латинській Америці, південній частині Тихого океану, Центральній Азії, Південно-Східній Азії, Африці також сприяють запобіганню ядерній війні.

У міжнародному атомному праві істотне значення мають норми рекомендаційного характеру, підготовлені й узгоджені в рамках різних міжнародних організацій (ООН, ВООЗ, ІМО, МОП та ін.). Такий самий характер мають Стандарти з безпеки АЕС, Основні норми безпеки при радіаційному захисті та інші правила, розроблені МАГАТЕ. Незважаючи на рекомендаційний характер цих норм, багато держав утілюють їх положення в національному законодавстві, оскільки їх виконання забезпечує безпеку ядерної енергетики і наукових досліджень.

Можна констатувати, що вже сформувалися і деякі принципи міжнародного атомного права: забезпечення ядерної безпеки; нерозповсюдження ядерної зброї; контроль за нерозповсюдженням ядерної зброї; контроль за мирною атомною діяльністю; взаємодопомога у разі ядерної катастрофи або радіаційної небезпеки.

У міру розвитку міжнародної співпраці в ядерній сфері цілком можлива поява нових галузевих принципів міжнародного атомного права.