Інформаційні технології в організації бухгалтерського обліку та аудиту - Івахненков С.В. - Витрати на КСБО та її економічна ефективність

При придбанні комп'ютерної програми бухгалтерського обліку слід мати на увазі, що в ціну звичайно не входить налагодження відповідно до вимог підприємства. Ціна з

розрахунку на одне автоматизоване робоче місце без вартості налагодження в розвинутих країнах у середньому становить 300, менше 1000 і більше 2000 доларів за місце [47]. Дешевші системи звичайно неможливо налагодити, або вони призначені лише цля конкретної сфери застосування.

Складні й дорогі закордонні системи класу ERP потребують досить великих витрат на впровадження. Наприклад, якщо вартість самої програми б—10 тис. дол. США, то її впровадження коштує десятки тисяч доларів. Для більш простих програм впровадження і консультації обходяться значно дешевше, в межах 17—20 % від вартості програми. На навчання персоналу витрачається від 50 до 1000 дол. США, а на консультацію бухгалтерів — 900 дол. США за день.

За оцінками фірми "Ernst & Young", при реалізації проекту, пов'язаного з мережами, на апаратуру та програми в розвинутих країнах припадає 20 % витрат, а на обслуговування системи та навчання персоналу — близько 80 % [18, с. 27]. В окремих випадках витрати на впровадження можуть становити більшу суму, ніж вартість самого програмного забезпечення. Є такий показник, як відношення вартості витрат на впровадження програмного продукту до вартості самого продукту. Числове значення цього показника змінюється від 1 до 12 — залежно від країни. На жаль, для країн СНД цей показник, за оцінками спеціалістів, становить 1—3 [20], що свідчить про низький рівень супроводу і малі кошти, які витрачаються на встановлення програмних продуктів.

Поширена думка, що українські програмні продукти простіші у впровадженні, ніж західні, на жаль, не підтверджується практикою. Так, успішні впровадження вітчизняних систем автоматизації великих підприємств становлять 60 % від загального числа всіх проектів, програмних продуктів для малих підприємств — близько 80 %. Згідно з даними "Gartner Group" щодо західного ринку, проекти впровадження відповідають плановим показникам для ERP-систем також приблизно в 60 % випадків, а цілком провалені — 10 % [21]. Правда, у розвинутих країнах враховуються тільки запущені проекти, тоді як в Україні велика кількість впроваджень, що взагалі не почалися або заморожені на невизначений термін у зв'язку з форс-мажорними обставинами (наприклад, зміна власника).

Отже, неоднозначним є саме визначення "успішність впровадження КСБО". Спеціалісти німецької фірми "SAP AG" говорять не про успішні, а про "продуктивні" впровадження [21]. Другий термін більш нейтральний і допускає значно ширше тлумачення. Припустимо, спочатку передбачалося здійснити автоматизацію всіх служб виробничого підприємства на базі одного програмного продукту. У результаті його впровадження це було реалізовано тільки для логістики і бухгалтерії, а виробничі модулі довелося автоматизувати за допомогою іншої системи. Таке впровадження не є успішним, але безумовно продуктивним.

З метою більш точного визначення витрат на інформаційні технології було розроблено метод обліку загальної вартості володіння (Total Cost of Ownership — TCO). Загальна вартість во-

лодіння (TCO) включає не лише витрати на придбання того або іншого об'єкта, а й витрати на його ремонт, модернізацію, видаткові матеріали, обслуговування тощо. Загальна вартість володіння для інформаційних технологій включає вартість апаратного забезпечення, програмного забезпечення, ремонту, модернізації, обслуговування, технічної підтримки, прокладання кабелів для мережі, навчання спеціалістів тощо. За оцінкою фірми "Gartner Group", у США середній показник загальної вартості володіння в розрахунку на один ПК, підключений до мережі, становить 10— 12 тис. дол. США [22]. Очевидно, що ця сума значно перевищує вартість самого комп'ютера.

У розрахунку економічної ефективності комп'ютеризації обліку використовується ряд показників, найважливіші з яких наведено в табл. 4.7.

Слід звернути увагу на те, що для вирішення питання про використання комп'ютерів в управлінні велике значення мають такі фактори, як збільшення престижу підприємства і загальна тенденція до комп'ютеризації. На це, зокрема, вказали 40 % опитаних англійських компаній, котрі встановили комп'ютери [14]. Тому багато іноземних та вітчизняних підприємств впроваджують КСБО, не звертаючи уваги на наявність невирішених питань в оцінці ефективності. Цим частково пояснюється неоднакове ставлення до проблем визначення економічної ефективності КСБО, що спостерігається в зарубіжній практиці. Так, опитування 48 великих корпорацій США виявило, що лише половина з них ведуть облік роботи обладнання, на підставі якого можна обчислити ефективність електронної обробки даних [4].

За даними закордонної преси, впровадження сучасних ERP-систем на підприємствах дає значний економічний ефект [44]:

• зростання ефективності виробничих потужностей — до 20%;

• економію оборотних засобів — до 1—6 % від суми продажів;

• зниження виробничого браку — до 35 % ;

• зниження страхових запасів на складах — до 40 % ;

• зниження транспортно-заготівельних витрат — до 60 % ;

• скорочення витрат на адміністративно-управлінський апарат — до ЗО % тощо.

Як показує практика впровадження на українських підприємствах, віддачу від інвестицій в систему управління отримують за рахунок [44]:

Таблиця 4.7. Показники економічної ефективності комп'ютеризації обліку

• наскрізного і вчасного оперативно-виробничого планування та обліку виробництва, що дозволяє на 20—30 % знизити втрати безпосередньо в цехах;

• зниження рівня запасів на складах — на 20—25 % (через 5—б міс після запуску системи);

• уникнення не облікованих недостач — 3—5 % від рівня запасів;

• зниження необґрунтованої видачі матеріалів у цехи — на 10—15 %;

• зниження витрат допоміжних матеріалів на 20—ЗО %;

• зниження собівартості продукції за рахунок скорочення цехових та загальногосподарських витрат — на 3—5 %;

• зниження дебіторської заборгованості за рахунок її всебічного, персоніфікованого контролю — на десятки процентів;

• уникнення необґрунтованих знижок при відвантаженні товару — 3—5 % відвантажень.