Міжнародне приватне право - Довгерт A.C. - 3. Наука та навчальні курси міжнародного приватного права

20. Наука МПрП своїми витоками сягає ще в Середньовіччя (див. главу 2). Але тільки після утворення європейської системи суверенних держав та значного зростання міжнародної торгівлі і взагалі міжнародного спілкування у середині XIX ст. сформувався сучасний науковий напрям правових досліджень, який дістав назву "міжнародне приватне право".

Термін "міжнародне приватне право" (Private International Law, Droit International Prive) запропонував американський юрист Д. Сторі у 1834 р. Згодом цей термін набув поширення у світі. Проте в самій американській доктрині, як і в доктринах деяких інших країн, паралельно з терміном "міжнародне приватне право" вживається термін "конфліктне право" (conflict of laws). В наукових працях безуспішно висувалася безліч інших назв цієї науки. Наш співвітчизник академік S. М. Корецький ще у 20-х роках XX ст. нарахував їх близько 50.

21. Наука МПрП на терені сучасної України почала розвиватися з 1870-х років (див главу 3). її предметом спочатку вбачалося лише колізійне право, під яким розуміли справедливий вибір тих чи інших різномісцевих законів, згідно з якими мала вирішуватися справа. До колізійного права відносили також вчення про застосування іноземного права та конфлікт юрисдикцій. Такий погляд на предмет науки МПрП переважав і в радянські часи до 1930-х років. Питання колізії законів зберігає своє значне (хоча вже не домінуюче) місце і в сучасній науці МПрП в Україні.

Ще на початку XX ст. окремі вітчизняні науковці (И Є. Казанський) почали включати до предмета науки МПрП питання уніфікації матеріальних норм приватного права. Радянська наука МПрП пішла цим шляхом тільки після виходу підручника І.С. Перетерського і С. Б. Крилова у 1940 р.

Предмет вітчизняної науки МПрП, починаючи з 1950-х років, було розширено шляхом включення до нього питань регулювання приватноправових відносин з іноземним елементом внутрішніми матеріальними нормами приватного права.

В умовах сучасної глобальної економіки до предмета науки МПрП пропонується віднести питання гармонізації приватних законів різних держав (О. О. Мережко) та питання формування всесвітньоцивільного (світового приватного) права або у Сформованих норм (А. С. Довгерт).

Таким чином, сьогодні до предмета науки МПрП в Україні входять такі основні питання: колізії законів; уніфікації (гармонізації) та уніформізму матеріальних норм приватного права; регулювання міжнародних приватноправових відносин матеріальними нормами внутрішнього права; міжнародного цивільного процесу.

22. Крім зазначених вище, наука МПрП вивчає й інші питання, пов'язані з регулюванням приватноправових відносин з іноземним елементом. До них, зокрема, належить чимале коло теоретичних питань щодо з'ясування предмета об'єктивного МПрП, його природи, історії законодавства та науки МПрП, методології, структури колізійних норм тощо.

Особливо слід наголосити на тому, що всі окреслені питання МПрП вивчаються за допомогою широкого використання порівняльного методу. Це зумовлено як сучасним станом МПрП, багато норм якого ще перебуває в зоні національного права різних держав, так і процесами уніфікації та уніформізму матеріальних норм приватного права.

23. Інакше складався предмет науки МПрП в західних країнах континентального права та загального права (common law).

Англо-американська доктрина МПрП до свого предмета відносить питання колізійного права у широкому його розумінні, яке включає, окрім колізійних норм, питання юрисдикції, застосування іноземного закону, визнання та виконання іноземних судових рішень. Причому першопорядним є питання юрисдикції (чи має англійський або американський суд юрисдикцію для розгляду конкретної справи?). Лише після цього вирішують питання права, яке слід застосувати до відповідних правовідносин. Інколи виникає і третє питання - виконання іноземного судового рішення.

Специфіка предмета науки МПрП у Німеччині полягає в тому, що він обмежений лише питаннями колізії законів. Щоправда, останнім часом окремі автори почали включати до нього питання міжнародного цивільного процесу, що пов'язано з поширенням приватноправового погляду на сам цивільний процес.

Особливістю науки МПрП у Франції є те, що до ії предмета, крім питань колізійного права, належать питання громадянства та правового статусу іноземців у дуже широкому розумінні.

Для тих, хто не володіє в достатній мірі відповідними іноземними мовами, є можливість ознайомитися з доктринами МПрП згаданих західних країн за перекладами таких праць: Исаад М. Международное частное право: пер. с фр. - М., 1988; Чешир Дж., Норт П. Международное частное право: пер. с англ. - М., 1982: Раапе Л. Международное частное право: пер. с нем. - М., 1960.

24. Предмет навчальних курсів з МПрП певної країни, як правило, грунтується на домінуючому в ній підході до змісту відповідної науки. Проте з дидактичною метою системи навчальних курсів значно звужені порівняно з предметом науки, а обсяг, порядок і логіка викладу матеріалу в них віддзеркалюють творчий потенціал і наукові позиції їх авторів.

У вітчизняних підручниках з МПрП прийнято вирізняти дві або три частини курсу: загальну і особливу, інколи - загальну, особливу і міжнародний цивільний процес. Причому з огляду на те, що норми МПрП регулюють специфічні, але приватноправові відносини, система навчальних курсів наближена до пандектної структури ЦК України та порядку подачі матеріалу у підручниках з цивільного, сімейного, трудового права та цивільного процесу.

Цей підручник висвітлює питання Загальної частини курсу. В ньому викладено предмет позитивного МПрП, його юридичну природу і джерела, історію науки. До Загальної частини віднесено також вчення про колізійне право, про матеріальні та уніформовані норми МПрП. Наступна група питань об'єднує загальні правила регулювання приватноправових відносин з іноземним елементом, які стосуються їхніх суб'єктів (фізичні особи, опіка і піклування, юридичні особи приватного та публічного права, транскордонні банкрутства).