Міжнародне приватне право - Довгерт A.C. - 1.3. Сфера застосування колізійних норм

8. При вирішенні питання про те, який правопорядок (статут правовідносин) є компетентним регулювати ті чи інші відносини, мається на увазі, що колізійне питання можна обговорювати лише там, де існують відносини приватноправового характеру, і лише там, де у цих відносинах наявний "іноземний елемент".

Визначення терміна "приватноправові відносини" наведено у п. 1 ст. 1 Закону України про МПрП. Такі відносини мають ґрунтуватися на засадах юридичної рівності, вільного волевиявлення, майнової самостійності, що втілені у положеннях Конституції України та ст. 1 Цивільного кодексу України. Такі критерії відрізняють приватноправові відносини від публічно-правових.

Щодо суб'єктного складу правовідносин, регульованих МПрП, вказаний п. 1 ст. 1 визначає, що суб'єктами таких відносин є фізичні та юридичні особи. Такий загальний підхід дозволяє застосування Закону до будь-яких фізичних та юридичних осіб, незалежно від їх національності, громадянства, місця проживання чи перебування, місця державної реєстрації, основного місця діяльності тощо. Законодавець також утримався від включення до цього визначення таких суб'єктів, як держава Україна, Автономна Республіка Крим, територіальні громади, іноземні держави та інші суб'єкти публічного права. Для цілей Закону такі юридичні особи публічного права вважаються учасниками приватноправових відносин на загальних підставах (ст. 30 Закону).

Поняття іноземного елемента визначено у п. 2 ст. 1 Закону. Іноземний елемент є ознакою, що відрізняє приватноправові відносини, регульовані Законом про МПрП, від решти приватноправових відносин. За відсутності у правовідносинах іноземного елемента застосування колізійних норм не допускається. Наявність у правовідносинах хоча б однієї з форм іноземного елемента (див. главу 1) с підставою для обов'язкового застосування колізійних норм та вирішення колізійного питання.

Прикладами наявності іноземного елемента у приватноправових відносинах є укладення шлюбу між громадянином України і громадянкою Польщі; встановлення опіки французьким громадянином над дитиною, що має італійське громадянство; відшкодування шкоди, заподіяної турецькому робітникові в результаті делікту, що мав місце в Україні; контракт між українським підприємством та єгипетською компанією на поставку зернових тощо.

9. Питання дії колізійних норм у просторі пов'язане із питанням про обсяг застосування іноземного права, до якого відсилає та чи інша колізійна норма. Колізійне регулювання охоплює широкий спектр приватних правовідносин, ускладнених іноземним елементом, включаючи цивільні, сімейні, трудові відносини, стосунки у сфері міжнародної торгівлі, перевезень, торговельного мореплавства, туристського обслуговування тощо. Це правило стосується також тих держав, де норми МПрП традиційно включаються до цивільних кодексів або вступних законів до них. Загальноприйнятим сьогодні є підхід, згідно з яким дія колізійних норм і загальних положень МПрП не обмежується виключно сферою цивільного права. У випадку, коли колізійна норма відсилає до іноземного правопорядку, слід розглядати можливість застосування даним судом будь-якої норми приватного права.

Складнішою є ситуація із публічно-правовими нормами законодавства інших держав. Норми публічного права (адміністративного, кримінального, податкового, митного, процесуального тощо) за загальним правилом не повинні мати прямої дії за межами території даної суверенної держави. Практика в цілому виходить з того, що суд цієї держави в принципі не зобов'язаний застосовувати іноземні адміністративні приписи. Інша справа - визнання або невизнання у цій державі прав та обов'язків, що виникли під дією іноземних адміністративних актів та судових рішень. Нині переважає підхід, за яким суди враховують приватноправові наслідки публічних актів інших держав (видача ліцензій, обмеження шлюбного віку тощо).

Положення Закону України про МПрП щодо обсягу іноземного права досить ліберальні (у цьому українське законодавство сприйняло приклад ст. 13 швейцарського закону про МПрП). Згідно з ст. 6 українського Закону, застосування права іноземної держави охоплює всі його норми, які регулюють відповідні правовідносини. Застосування норми права іноземної держави не може бути обмежене лише на тій підставі, що ця норма належить до публічного права.

Припускаючи в цілому можливість застосування українським судом іноземних публічно-правових норм, Закон про МПрП водночас містить низку обмежень щодо застосування положень іноземного права. Передусім це стосується застереження про публічний порядок (ст. 12 Закону),

Оскільки Закон України про МПрП говорить про можливість застосування іноземного права у широкому сенсі, слід враховувати, що іноземне законодавство також зазвичай містить власні колізійні норми. Необхідно мати на увазі, що колізійні норми регулюють не тільки питання компетенції правопорядків різних місцевостей, але й колізії між різними законами країн із множинністю правових систем (ієрархічні, інтерлокальні та інтерперсональні колізії). У цьому сенсі ст. 15 українського Закону про МПрП приписує при застосуванні права держави із множинністю правових систем обирати належну правову систему відповідно до внутрішніх колізійних норм такої держави.

Питання застосування судом "міжнародних" колізійних норм іншої держави по суті регулюється положеннями про зворотне відсилання та відсилання до права третьої країни, які будуть розглянуті у відповідній главі.

10. Для будь-яких приписів законодавства важливими є правила щодо дії таких приписів у часі (питання набуття, збереження та втрати чинності, умови надання тим чи іншим положенням зворотної сили). Для колізійних норм особливо актуальними є питання (а) зміни колізійної норми в цілому та (б) внесення змін у законодавство, до якого відсилає колізійна норма (lex causae).

Зміни у колізійних приписах країни суду є досить поширеним явищем в умовах розвитку законодавства з питань МПрП. Така практика досить поширена в англійському праві, де колізійні питання регулюються як актами, так і судовими прецедентами. Зазвичай той чи інший акт встановлює, коли його положення набувають чинності і якою мірою вони матимуть зворотну силу. Інша справа - судовий прецедент у сфері колізійного права. Якщо акт, як правило, розрахований на дію у майбутньому, то судовий прецедент, навпаки, зазвичай має зворотну силу, що не може не спричинити колізійних проблем інтертемпорального характеру.

Щодо внесення змін у законодавство, до якого відсилає колізійна норма, доктрина і практика в цілому виходять з того, що суд повинен застосовувати lex causae повністю, включаючи його перехідні положення.

У зв'язку із розвитком законодавства у сфері МПрП виникає питання про можливість ретроактивного застосування колізійних норм та загальних положень, що містяться у Законі про МПрП. Наразі це питання врегульовано ст. 58 Конституції України, згідно з якою закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі; однак така зворотна дія можлива у випадках, коли закон чи інший нормативно-правовий акт пом'якшує або скасовує юридичну відповідальність фізичної особи.

11. У державах із множинністю правових систем неодмінно виникає питання регулювання інтерлокальних колізій. Щодо цього ст. 15 Закону України про МПрП встановлює: "У разі якщо підлягає застосуванню право держави, у якій діє кілька територіальних або інших правових систем, належна правова система визначається відповідно до права цієї держави. За відсутності відповідних правових норм застосовуються норми тієї правової системи, яка має більш тісний зв'язок із правовідносинами". Аналогічним шляхом вирішив проблему законодавець Австрії, Німеччини, Грузії, Вірменії та інших країн.

2. Основні формули прикріплення
2.1. Принцип тісного зв'язку
2.2. Автономія волі: критерії та межі застосування
2.3. Класичні формули прикріплення
ГЛАВА 8. Дія і тлумачення колізійних норм
1. Загальні зауваження
2. Правова кваліфікація
3. Відсилання в міжнародному приватному праві
4. Імперативні норми
5. Застереження про публічний порядок
© Westudents.com.ua Всі права захищені.
Бібліотека українських підручників 2010 - 2020
Всі матеріалі представлені лише для ознайомлення і не несуть ніякої комерційної цінностію
Электронна пошта: site7smile@yandex.ru