Міжнародне приватне право - Фединяк Г.С. - 7. Цивільно-правова відповідальність іноземців в Україні

Згідно із Законом України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства" іноземці, які вчинили правопорушення, відповідають на загальних підставах (ст. 29). Тобто на іноземців у питаннях відповідальності поширюється національний режим. Це означає, що іноземці підлягають юрисдикції та законодавству України і відповідають за цивільними позовами, заявленими до них, нарівні з громадянами України.

Цивільно-правова відповідальність може бути з договору та недоговірною (з делікту). Так, уже згадувалися норми Закону України "Про міжнародне приватне право", відповідно до яких цивільна дієздатність фізичної особи визначається її особистим законом, а цивільна дієздатність фізичної особи щодо правочинів та зобов'язань, що виникають внаслідок заподіяння шкоди, може визначатися правом держави місця вчинення правочинів або виникнення зобов'язань у зв'язку із завданням шкоди, якщо інше не передбачено законом (ч. 1 ст. 18). Крім того, розділ УП вказаного Закону містить колізійні норми, які застосовуються до недоговірних зобов'язань.

На окремі категорії іноземних громадян, зокрема, згаданих в Положенні про дипломатичні представництва та консульські установи іноземних держав в Україні, затвердженому Указом Президента України від 10 червня 1993 р. принцип національного режиму в питаннях відповідальності не поширюється. Відповідно до його норм члени дипломатичного персоналу; консульські посадові особи та консульські службовці; представники іноземних держав і члени парламентських та урядових делегацій іноземних держав, які прибувають в Україну для участі в міждержавних переговорах, міжнародних конференціях і нарадах або з іншими офіційними дорученнями, володіють імунітетом від юрисдикції судів України під час виконання ними службових обов'язків. Такий імунітет поширюється і на членів їхніх сімей, які супроводжують зазначених осіб.

Проте імунітет від юрисдикції України не поширюється на випадки: коли голова дипломатичного представництва і члени дипломатичного персоналу, а також члени їхніх сімей, які проживають разом з ними і не є громадянами України, вступають у цивільно-правові відносини як приватні особи у зв'язку з позовами про належне їм нерухоме майно на території України; спадкування; з питань, які випливають з їхньої професійної або комерційної діяльності, що здійснюється ними за межами службових обов'язків.

Глава дипломатичного представництва, члени дипломатичного персоналу, а також члени їхніх сімей, які проживають разом з ними і не є громадянами України, підлягають юрисдикції України в разі згоди на це акредитуючої держави.

Члени адміністративно-технічного персоналу і члени їхніх сімей, які проживають разом з ними, якщо вони не є громадянами України або не проживають в Україні постійно, користуються імунітетом від юрисдикції України за умови, що такий імунітет поширюється лише на дії, вчинені особами адміністративно-технічного персоналу під час виконання службових обов'язків. Імунітетом від юрисдикції України користуються й члени обслуговуючого персоналу дипломатичного представництва під час виконання ними службових обов'язків. Імунітет не поширюється на випадки, коли вказані особи вступають у цивільно-правові відносини як приватні особи щодо діяльності, яка здійснюється ними за межами їхніх службових обов'язків.

Консульські посадові особи та консульські службовці користуються імунітетом від юрисдикції судів України у цивільних справах щодо діяльності, яку вони здійснюють у межах службових обов'язків. Імунітет від юрисдикції України не поширюється на випадки заявлення позовів про відшкодування шкоди, заподіяної дорожньо-транспортною пригодою.

8. Основні питання правового статусу громадян України за кордоном
9. Взаємність щодо фізичних осіб у міжнародному приватному праві
10. Особливості правового статусу біпатридів
Розділ VII. ПРАВОВИЙ СТАТУС ЮРИДИЧНИХ ОСІБ ТА ЇХ ОБ'ЄДНАНЬ
1. Поняття "юридична особа"
2. Загальні питання про особистий статут і "національність" юридичної особи
3. Відображення теорій визначення "національності" юридичних осіб у національних джерелах права
4. Уніфікація юридичних норм, що відображають теорії визначення "національності" юридичних осіб
5. Визнання юридичних осіб та їх перенесення
6. Загальна характеристика правового статусу іноземних юридичних осіб в Україні
© Westudents.com.ua Всі права захищені.
Бібліотека українських підручників 2010 - 2020
Всі матеріалі представлені лише для ознайомлення і не несуть ніякої комерційної цінностію
Электронна пошта: site7smile@yandex.ru