Науково-практичний коментар Господарського процесуального кодексу України - Мельник М.П. - Стаття 39. Огляд та дослідження письмових і речових доказів у місці їх знаходження

Господарський суд може провести огляд та дослідження письмових і речових доказів у місці їх знаходження в разі складності подання цих доказів.

За результатами огляду та дослідження складається протокол, який підписується суддею. Протокол приєднується до матеріалів справи.

(Із змінами, внесеними згідно із Законом України від 13.05.97 р. N 251/97-ВР)

КОМЕНТАР:

Частино першою коментованої статті надається можливість суду дослідити письмові та речові доказ за місцем їх знаходження в разі неможливості здійснення цього в приміщенні суду.

Наслідком огляду та дослідження письмових і речових доказів у місці їх знаходження є Протокол, який підписується суддею та приєднується до матеріалів справи.

Як правило, огляд та дослідження доказів у місці їх знаходження відбувається за ініціативою самого суду. В зв'язку великими витратами часу дана норма на практиці застосовується дуже рідко, хоча суд касаційної інстанції на дану норму посилається в своїх рішеннях. В резолютивній частині таких Постанов у більшості випадків зазначається про направлення справи до суду тієї інстанції, яка порушила дану норму.

Так, в своїй Постанові від 15.02.2011 року по справі № 39/481-07, Вищий господарський суд України зазначив, що з метою забезпечення правильного і своєчасного вирішення господарського спору суддя вчиняє в необхідних випадках такі дії по підготовці справи до розгляду, зокрема: зобов'язує сторони, інші підприємства, установи, організації, державні та інші органи, їх посадових осіб виконати певні дії (звірити розрахунки, провести огляд доказів у місці їх знаходження тощо); витребує від них документи, відомості, висновки, необхідні для вирішення спору, чи знайомиться з такими матеріалами безпосередньо в місці їх знаходження (ст. 65 ГПК України).

Згідно ч. 1 ст. 39 ГПК України господарський суд може провести огляд та дослідження письмових і речових доказів у місці їх знаходження в разі складності подання цих доказів.

Суд апеляційної інстанції дійшовши висновку про неможливість встановити наявність порушеного права заявника, у зв'язку з відсутністю в акті адреси земельної ділянки, повинен був витребувати інші документи для з'ясування даного питання або провести огляд земельної ділянки для визначення її меж.

Стаття 40. Повернення письмових і речових доказів

Оригінали письмових доказів, що с у справі, за клопотанням підприємств та організацій повертаються їм після вирішення господарського спору та подання засвідчених копій цих доказів.

Речові докази, які знаходяться в господарському суді, після вирішення спору повертаються підприємствам та організаціям, від яких їх було одержано, або передаються стороні, за якою господарський суд визнав право на ці речі.

КОМЕНТАР:

В тому раз, якщо сторона або інший учасник судового процесу долучили до матеріалів справи оригінали доказів, після закінчення розгляду справи вказані особи мають право повернути дані оригінали доказів за письмовим клопотанням. Але повернення письмових доказів можливе лише за умови надання стороною або іншим учасником судового процесу завіреної належним чином копії даного письмового доказу.

Аналогічне право для вказаних вище сторін діє і щодо речових доказів. Вони мають право повернути надані речові докази або мають право на визнання за однією із сторін право власності на даний речовий доказ.

З метою усунення існуючих окремих недоліків Вищий арбітражний суд України в своєму Листі від 22.06.2000 року N 06-4/289 звертає увагу на необхідність обов'язкового дотримання норм Арбітражного процесуального кодексу України та вимог, що містяться у роз'ясненнях та в інформаційних листах Вищого арбітражного суду України під час розгляду господарських спорів, зокрема повернення оригіналів письмових доказів, що є у справі, підприємствам та організаціям за їх клопотанням, згідно зі статтею 40 ГПК України, лише після вирішення господарського спору та подання останніми засвідчених копій цих документів

Стаття 40. Повернення письмових і речових доказів
Стаття 41. Призначення і проведення судової експертизи
Стаття 42. Висновок судового експерта
Стаття 43. Оцінка доказів
Розділ VI. ЗАПОБІЖНІ ЗАХОДИ
Стаття 43-1. Підстави вжиття запобіжних заходів
Стаття 43-2. Види запобіжних заходів
Стаття 43-3. Заява про вжиття запобіжних заходів
Стаття 43-4. Порядок розгляду заяви про вжиття запобіжних заходів
Стаття 43-5. Наслідки подання заяви про вжиття запобіжних заходів, що не відповідає вимогам закону
© Westudents.com.ua Всі права захищені.
Бібліотека українських підручників 2010 - 2020
Всі матеріалі представлені лише для ознайомлення і не несуть ніякої комерційної цінностію
Электронна пошта: site7smile@yandex.ru