Науково-практичний коментар Кодексу України про адміністративні правопорушення - Пєтков С.В. - Стаття 184/1. Неправомірне використання державного майна

Стаття 184/1. Неправомірне використання державного майна

Використання посадовою особою в особистих чи інших неслужбових цілях державних коштів, наданих їй у службове користування приміщень, засобів транспорту чи зв'язку, техніки або іншого державного майна, якщо це завдало державі шкоди на суму, що не перевищує п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, - тягне за собою накладення штрафу від двох з половиною до п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

(Доповнено статтею 184/1 згідно із Законом України від 05.10.95 р. № 358/95-ВР)

1. Об'єктом даного адміністративного проступку є суспільні відносини у сфері управління державним майном.

2. Об'єктивна сторона правопорушення виражається у використанні посадовою особою в особистих чи інших неслужбових цілях державних коштів, наданих їй у службове користування приміщень, засобів транспорту чи зв'язку, техніки або іншого державного майна (матеріальний склад). Обов'язковою ознакою цього складу правопорушення є заподіяння державі шкоди у розмірі, що встановлений ч. І цієї статті.

3. Суб'єкт адміністративного проступку - спеціальний (посадові особи державних підприємств, установ та організацій).

4. Суб'єктивна сторона правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі прямого умислу.

Стаття 184/2. Порушення порядку або строків подання інформації про дітей-сиріт і дітей, які залишилися без опіки (піклування) батьків

Порушення посадовими особами порядку або строків подання інформації про дітей-сиріт І дітей, які залишилися без опіки (піклування) батьків, для централізованого обліку- тягнуть за собою накладення штрафу від п'ятнадцяти до двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

(Доповнено статтею 184 згідно із Законом України від 24.03.98 р. № 210/98-ВР)

1. Об'єктом даного адміністративного проступку є суспільні відносини у сфері обліку дітей.

2. Об'єктивна сторона правопорушення виражається у порушенні порядку або строків подання інформації про дітей-сиріт і дітей, які залишилися без опіки (піклування) батьків, для централізованого обліку (формальний склад).

Відповідно до статті 214 Сімейного кодексу України, керівники закладів, у яких перебувають діти, які можуть бути усиновлені, а також службові особи органів опіки та піклування, які мають відомості про дітей, позбавлених батьківського піклування, зобов'язані протягом семи днів подати інформацію про них до відповідних відділів та управлінь районних, районних у містах Києві та Севастополі державних адміністрацій, виконавчих комітетів міських, районних у містах рад.

В свою чергу районні, районні в містах Києві та Севастополі державні адміністрації, виконавчі комітети міських, районних у містах рад, якщо не виявилося осіб, які бажали б усиновити дитину або взяти її під опіку чи піклування, протягом одного місяця від дня надходження відомостей про них зобов'язані подати відповідну інформацію до Ради Міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій.

Останні, якщо не виявилося осіб, які бажали б усиновити дитину або взяти її під опіку чи піклування, протягом одного місяця від дня надходження інформації про дітей, які можуть бути усиновлені, передають її для централізованого обліку до Центру з усиновлення дітей при Міністерстві освіти і науки, молоді та спорту України.

3. Суб'єкт адміністративного проступку - спеціальний (посадові особи).

4. Суб'єктивна сторона правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини як у формі умислу, так й у формі необережності.