Моделі і методи прийняття рішень в аналізі та аудиті - Гаркуша Н.М. - РОЗДІЛ 14. МОДЕЛІ І МЕТОДИ ПРИЙНЯТТЯ РІШЕНЬ У ПРОГНОЗУВАННІ РОЗВИТКУ ПІДПРИЄМСТВА

14.1. Поняття прогнозування та види прогнозів

У перекладі з грецької слово "прогноз" означає передбачення, пророкування розвитку явища, яке засноване на визначених фактичних даних. Прогноз у загальному вигляді - це науково обґрунтоване судження про можливий стан об'єкта в майбутньому, про альтернативні шляхи його здійснення.

Процес розробки прогнозів називається прогнозуванням. Прогнозування - це складання прогнозу розвитку, становлення, поширення будь-чого на підставі вивчення ретельно відібраних даних.

Прогноз у системі управління є передплановою розробкою різноманітних моделей розвитку об'єкта управління. Терміни, обсяги робіт, числові характеристики об'єкта та інші показники у прогнозі мають імовірнісний характер і обов'язково передбачають можливість внесення коригувань.

Мета прогнозування - одержання науково обґрунтованих варіантів тенденцій розвитку різних показників, а також усієї системи менеджменту.

Об'єкт прогнозування - економічна і соціальна діяльність суб'єктів господарювання у системі національної економіки в короткостроковій, середньостроковій і довгостроковій перспективі.

Основні етапи розробки прогнозів наведені на рис 14.1.

Специфічні особливості прогнозування:

o основою прогнозування є прогностичні методи;

o це самостійна галузь знань, тому що низка соціально-економічних процесів не піддається плануванню і є виключно об'єктом прогнозування (демографічні процеси, поточний попит населення на предмети споживання, склад родин тощо).

Система прогнозування - певна єдність методології, організації і розробки прогнозів, що забезпечує їхню погодженість, спадкоємність і безперервність.

Прогнози можна поділяти за різними ознаками: метою прогнозування, завданням, об'єктами, часом упередження, методами прогнозування, джерела інформації тощо. Велика кількість таких ознак і відсутність їх чітко визначених характеристик ускладнюють створення єдиної класифікації.

Основні етапи прогнозування

Рис. 14.1. Основні етапи прогнозування

Класифікація прогнозів залежно від характеру досліджуваних об'єктів наведена в табл. 14.1.

Таблиця 14.1. Класифікація прогнозів залежно від характеру досліджуваних об'єктів

з/п

Вид прогнозу

Застосування

1

Економічний

Досліджують перспективи розвитку окремих елементів продуктивних сил і виробничих відносин: продуктивність праці, використання і відтворення трудових ресурсів та основних засобів, обсяг і склад інвестицій та їх ефективність, темпи економічного зростання, розвиток галузей тощо

2

Природних ресурсів

Характеризують залучення ресурсів у господарський оборот та охоплюють усі види суспільного відтворення і природне середовище: паливо і мінеральні ресурси, ресурси Світового океану, деякі види енергії, рослинний і тваринний світ, а також охорону навколишнього середовища

3

Науково-технічний

Досліджують досягнення НТП, що істотно впливають на розміщення виробництва, природні фактори

4

Демографічні

Охоплюють рух народонаселення і відтворення трудових ресурсів, рівень зайнятості працездатного населення, його кваліфікаційний і професійний склад

5

Соціального розвитку

Включають споживання населенням продуктів харчування і непродовольчих товарів, роздрібний товарооборот, розвиток галузей невиробничої сфери: загальну і професійну освіту, культуру і мистецтво, охорону здоров'я, житлово-комунальне господарство тощо

У свою чергу економічні прогнози поділяють за ознаками, наведеними в табл. 14.2.

Час упередження (прогнозований період) - проміжок часу від моменту, для якого є останні статистичні дані про досліджуваний об'єкт, до моменту прогнозування.

Таблиця 14.2. Класифікація економічних прогнозів

Ознака класифікації

Вид прогнозу

Застосування

Масштабність досліджуваного явища

Мікроекономічний

Передбачає розвиток окремих підприємств, виробництв та окремих видів продукції або попит на неї

Галузевий

Прогнозує розвиток галузей у країні

Прогноз розвитку народногосподарських комплексів

Визначає закономірності розвитку сукупності галузей, поєднаних єдиним цільовим призначенням

Регіональний

Передбачає розвиток окремих регіонів

Макроекономічний

Присвячений аналізу розвитку найбільш загальних тенденцій техніко-економічного потенціалу країни

Функціональне призначення

Пошуковий

Вивчає можливі напрямки і числові характеристики майбутнього розвитку прогнозованого об'єкта або явища. Відштовхується при визначенні майбутнього стану об'єкта від його минулого і сьогодення

Нормативний

Призначений для визначення можливих шляхів, економічних та матеріальних засобів і строків досягнення заданого і бажаного стану прогнозованого об'єкта або явища. Здійснюється від заданого стану в майбутньому до істотних тенденцій та їх змін з урахуванням поставленої мети

Час упередження (прогнозований період)

Оперативний (до одного місяця)

Ґрунтується на припущенні про те, що у прогнозованому періоді не відбудеться істотних як кількісних, так і якісних змін у досліджуваному об'єкті

Короткостроковий (від кількох місяців до одного року)

Припускає лише кількісні зміни у досліджуваному об'єкті

Середньостроковий (від одного до п'яти років)

Виходить як з кількісних, так і з якісних змін у досліджуваному об'єкті, причому кількісні зміни переважають над якісними

Довгостроковий (не менше п'яти років)

Оцінка подій дається якісно-кількісна (тобто переважають якісні зміни над кількісними)

Тривалість періоду залежить від специфіки об'єкта прогнозу, зокрема від часу функціонування об'єкта прогнозування, від інтенсивності зростання показників, від тривалості дії виявлених тенденцій і закономірностей.

14.1. Поняття прогнозування та види прогнозів
14.2. Принципи і функції прогнозування
14.3. Методи прогнозування
14.3.1. Інтуїтивні методи прогнозування
14.3.2. Методи екстраполяції
14.4. Методи аналізу якості прогнозів




© Westudents.com.ua Всі права захищені.
Бібліотека українських підручників 2010 - 2020
Всі матеріалі представлені лише для ознайомлення і не несуть ніякої комерційної цінностію
Электронна пошта: site7smile@yandex.ru