14.1. Поняття прогнозування та види прогнозів
У перекладі з грецької слово "прогноз" означає передбачення, пророкування розвитку явища, яке засноване на визначених фактичних даних. Прогноз у загальному вигляді - це науково обґрунтоване судження про можливий стан об'єкта в майбутньому, про альтернативні шляхи його здійснення.
Процес розробки прогнозів називається прогнозуванням. Прогнозування - це складання прогнозу розвитку, становлення, поширення будь-чого на підставі вивчення ретельно відібраних даних.
Прогноз у системі управління є передплановою розробкою різноманітних моделей розвитку об'єкта управління. Терміни, обсяги робіт, числові характеристики об'єкта та інші показники у прогнозі мають імовірнісний характер і обов'язково передбачають можливість внесення коригувань.
Мета прогнозування - одержання науково обґрунтованих варіантів тенденцій розвитку різних показників, а також усієї системи менеджменту.
Об'єкт прогнозування - економічна і соціальна діяльність суб'єктів господарювання у системі національної економіки в короткостроковій, середньостроковій і довгостроковій перспективі.
Основні етапи розробки прогнозів наведені на рис 14.1.
Специфічні особливості прогнозування:
o основою прогнозування є прогностичні методи;
o це самостійна галузь знань, тому що низка соціально-економічних процесів не піддається плануванню і є виключно об'єктом прогнозування (демографічні процеси, поточний попит населення на предмети споживання, склад родин тощо).
Система прогнозування - певна єдність методології, організації і розробки прогнозів, що забезпечує їхню погодженість, спадкоємність і безперервність.
Прогнози можна поділяти за різними ознаками: метою прогнозування, завданням, об'єктами, часом упередження, методами прогнозування, джерела інформації тощо. Велика кількість таких ознак і відсутність їх чітко визначених характеристик ускладнюють створення єдиної класифікації.
Рис. 14.1. Основні етапи прогнозування
Класифікація прогнозів залежно від характеру досліджуваних об'єктів наведена в табл. 14.1.
Таблиця 14.1. Класифікація прогнозів залежно від характеру досліджуваних об'єктів
з/п | Вид прогнозу | Застосування |
1 | Економічний | Досліджують перспективи розвитку окремих елементів продуктивних сил і виробничих відносин: продуктивність праці, використання і відтворення трудових ресурсів та основних засобів, обсяг і склад інвестицій та їх ефективність, темпи економічного зростання, розвиток галузей тощо |
2 | Природних ресурсів | Характеризують залучення ресурсів у господарський оборот та охоплюють усі види суспільного відтворення і природне середовище: паливо і мінеральні ресурси, ресурси Світового океану, деякі види енергії, рослинний і тваринний світ, а також охорону навколишнього середовища |
3 | Науково-технічний | Досліджують досягнення НТП, що істотно впливають на розміщення виробництва, природні фактори |
4 | Демографічні | Охоплюють рух народонаселення і відтворення трудових ресурсів, рівень зайнятості працездатного населення, його кваліфікаційний і професійний склад |
5 | Соціального розвитку | Включають споживання населенням продуктів харчування і непродовольчих товарів, роздрібний товарооборот, розвиток галузей невиробничої сфери: загальну і професійну освіту, культуру і мистецтво, охорону здоров'я, житлово-комунальне господарство тощо |
У свою чергу економічні прогнози поділяють за ознаками, наведеними в табл. 14.2.
Час упередження (прогнозований період) - проміжок часу від моменту, для якого є останні статистичні дані про досліджуваний об'єкт, до моменту прогнозування.
Таблиця 14.2. Класифікація економічних прогнозів
Ознака класифікації | Вид прогнозу | Застосування | |||
Масштабність досліджуваного явища | Мікроекономічний | Передбачає розвиток окремих підприємств, виробництв та окремих видів продукції або попит на неї | |||
Галузевий | Прогнозує розвиток галузей у країні | ||||
Прогноз розвитку народногосподарських комплексів | Визначає закономірності розвитку сукупності галузей, поєднаних єдиним цільовим призначенням | ||||
Регіональний | Передбачає розвиток окремих регіонів | ||||
Макроекономічний | Присвячений аналізу розвитку найбільш загальних тенденцій техніко-економічного потенціалу країни | ||||
Функціональне призначення | Пошуковий | Вивчає можливі напрямки і числові характеристики майбутнього розвитку прогнозованого об'єкта або явища. Відштовхується при визначенні майбутнього стану об'єкта від його минулого і сьогодення | |||
Нормативний | Призначений для визначення можливих шляхів, економічних та матеріальних засобів і строків досягнення заданого і бажаного стану прогнозованого об'єкта або явища. Здійснюється від заданого стану в майбутньому до істотних тенденцій та їх змін з урахуванням поставленої мети | ||||
Час упередження (прогнозований період) | Оперативний (до одного місяця) | Ґрунтується на припущенні про те, що у прогнозованому періоді не відбудеться істотних як кількісних, так і якісних змін у досліджуваному об'єкті | |||
Короткостроковий (від кількох місяців до одного року) | Припускає лише кількісні зміни у досліджуваному об'єкті | ||||
Середньостроковий (від одного до п'яти років) | Виходить як з кількісних, так і з якісних змін у досліджуваному об'єкті, причому кількісні зміни переважають над якісними | ||||
Довгостроковий (не менше п'яти років) | Оцінка подій дається якісно-кількісна (тобто переважають якісні зміни над кількісними) | ||||
Тривалість періоду залежить від специфіки об'єкта прогнозу, зокрема від часу функціонування об'єкта прогнозування, від інтенсивності зростання показників, від тривалості дії виявлених тенденцій і закономірностей.
14.2. Принципи і функції прогнозування
14.3. Методи прогнозування
14.3.1. Інтуїтивні методи прогнозування
14.3.2. Методи екстраполяції
14.4. Методи аналізу якості прогнозів