Профілактика злочинів - Джужа О.М. - 13.3. Заходи профілактики організованої злочинності

Запобігання злочинності в цілому і організованої, зокрема, в кримінологічній теорії і практиці розглядається як особливий вид соціальної діяльності щодо недопущення вчинення злочинів шляхом виявлення, усунення та нейтралізації причин, які їх породжують, та умов, які їм сприяють.

Як цілісна інтегративна система протидії злочинності, яка об'єднує зусилля різних соціальних інститутів суспільства, профілактика організованої злочинності має здійснюватися як на загальносоціальному, так і спеціально-кримінологічному рівнях.

Загальносоціальні заходи профілактики мають стати основою (підґрунтям) ефективної та рішучої протидії організованій злочинності:

- необхідно, насамперед, рішуче відсікати джерела надприбутків від кримінальних структур, "тіньової економіки". Це стосується фінансово-кредитної системи, нафтопродуктів, енергоносіїв, кольорових металів, алкогольних напоїв та тютюнових виробів тощо. Для цього кримінологи пропонують: створити спеціальну державну комісію для аналізу та вироблення комплексу економічних заходів на базі сучасного законодавства; створити міцну та прозору податкову систему; прийняти спеціалізований пакет законів, спрямований на заміну правових норм, що сприяють діяльності організованих злочинних угруповань, нейтралізацію їх злочинних можливостей, у тому числі на боротьбу з "відмиванням" злочинних доходів;

- виявляти і перекривати канали збуту зброї, наркотиків, алкогольної продукції, незаконних угод про придбання антикваріату, коштовностей, стратегічної сировини;

- реформувати національну податкову систему та бухгалтерської звітності з метою їх спрощення та уніфікації;

- підвищити соціальний захист працівників правоохоронних органів, оскільки існуючі недоліки організації роботи правоохоронців призводять до їх корумпованості;

- локалізувати вплив лідерів кримінального середовища;

- усунути або обмежити криміногенні фактори шляхом формування у членів суспільства моральної позиції, орієнтованої на загальнолюдські цінності: нетерпимість до злочинів та інших правопорушень; підвищення загальної, побутової, правової культури людей;

- встановити міждержавне співробітництво на інформаційно-методичному рівні та під час проведення спільних операцій за угодами з Інтерполом та Європолом.

На рівні спеціально-кримінологічних заходів необхідно:

- створити систему противаг підприємництву, яка захищатиме суспільство від зловживань, у виді певних процедур прийняття найважливіших господарських рішень, недотримання яких робить рішення недійсним;

- наділити необхідними повноваженнями органи управління і контролю, що покликані стежити за відповідністю діяльності суб'єктів підприємництва цілям і завданням, визначеним законом і установчими документами підприємств, установ і організацій;

- поліпшити професійну підготовку кадрів органів господарського і фінансового контролю, спеціалізованого контролю за дотриманням цін, якості продукції, яка випускається;

- поліпшити матеріально-технічне забезпечення спеціальних підрозділів по боротьбі з організованою злочинністю;

- створити належні умови для функціонування громадських формувань з охорони громадського порядку;

- максимально використовувати можливості міжнародного співробітництва у боротьбі з транснаціональною організованою злочинністю.

Серйозність проблем протидії організованій злочинності не повинна призвести до появи "особливих" кримінальних процесів, до послаблення кримінально-процесуальних гарантій. Складною на сьогодні є проблема захисту працівників правоохоронних органів, провокація, компрометація, втягнення у злочинну діяльність - далеко не весь перелік засобів, що застосовується злочинцями для блокування дій правоохоронних органів. До того ж, багато співробітників цих органів повинні працювати в умовах підвищеного професійного ризику.

У зв'язку з цим, необхідно якомога оперативніше розробити рекомендації та пропозиції щодо правової та соціальної захищеності працівників правоохоронних органів.

Ефективність заходів спеціально-кримінологічної профілактики організованій злочинності багато у чому залежить від повноти реалізації основних положень: Указу Президента України "Про Концепцію подолання корупції в Україні "На шляху до доброчесності" № 742 від 11 вересня 2006 року; виконання та дотримання законів України: "Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю" від 30 червня 1993 року, "Про оперативно-розшукову діяльність", "Про міліцію", "Про Службу безпеки України", "Про прокуратуру", Концепції Державної програми профілактики правопорушень на період до 2015 року, схваленої розпорядженням Кабінету Міністрів України від 29 вересня 2010 р. № 1911-р.

Реальна оцінка ситуації свідчить: організована злочинність вразила багато сфер соціального життя. Без ефективних заходів боротьби з нею подальше удосконалення суспільних відносин неможливо. Отже, нагальним завданням є розробка національної програми боротьби з організованою злочинністю.