Профілактика злочинів - Джужа О.М. - 16.4. Профілактика екологічних злочинів органами внутрішніх справ

Одним зі спеціальних суб'єктів профілактики екологічної злочинності є ОВС, які, на відміну від суду та прокуратури, беруть участь у безпосередній діяльності щодо охорони навколишнього середовища. Основним нормативним актом, що повинен спрямовувати діяльність ОВС у цій галузі, є Положення про Міністерство внутрішніх справ України, затверджене Указом Президента України № 1138/2000 від 17 жовтня 2000 р. Відповідно до п. 22 ст. 4 Положення, МВС України забезпечує участь ОВС у межах їх повноважень у здійсненні заходів щодо охорони довкілля.

У системі ОВС органи міліції є найбільш значним структурним підрозділом, який ближче за інші контактує з населенням, що дозволяє їм застосовувати цілу систему природоохоронних заходів. Завдання міліції в реалізації загальнодержавного обов'язку охорони конституційних екологічних прав громадян закріплені в Законі України "Про міліцію". За змістом ст. 1, захист природного середовища є одним з основних завдань міліції, які полягають у запобіганні забрудненню повітря, водойм транспортними засобами та сільськогосподарською технікою, вжитті невідкладних заходів для ліквідації наслідків аварій, пожеж, катастроф, стихійних лих та інших надзвичайних подій, участі у проведенні карантинних заходів під час епідемій та епізоотій.

Зазначені завдання вирішуються спільно всіма службами та підрозділами міліції в рамках притаманних їм форм і методів.

Так, кримінальна міліція при проведенні оперативно-розшукових заходів, провадженні у справах оперативного обліку, дізнання та оперативно-розшукового забезпечення досудового слідства у кримінальних справах, порушених за результатами оперативно-розшукової діяльності, отримує відомості про причини і умови, що зумовлюють учинення злочинів проти довкілля. Співробітники кримінальної міліції виявляють криміногенні чинники також у процесі розгляду заяв та повідомлень громадян, установ і різних організацій. Запобігаючи екологічним правопорушенням чи припиняючи їх, оперативні співробітники кримінальної міліції з'ясовують обставини та встановлюють факти забруднення навколишнього природного середовища; безпосередні причини забруднення довкілля; характер та розмір шкоди, заподіяної природним ресурсам; факти браконьєрських посягань та осіб, що їх учинили; злочинні посягання у сфері господарської та службової діяльності, що пов'язані з порушенням правил охорони навколишнього природного середовища, тощо.

Різноманітність прав і обов'язків, широкий спектр повноважень у сферах оперативно-розшукової, адміністративно-юрисдикційної, кримінально-процесуальної та інших видів діяльності щодо протидії екологічній злочинності дозволяють кримінальній міліції та підрозділам, що діють у її складі, виконувати великий обсяг роботи щодо профілактики підготовлюваних і припинення розпочатих злочинів проти довкілля.

Важливим напрямом запобіжної діяльності ОВС у сфері екології є досудове розслідування і виявлення, відповідно до статей 23, 23-1 КПК України, причин і умов, які сприяли вчиненню злочинів даної категорії.

Відповідно до ст. 112 КПК України "Підслідність", слідчими ОВС провадиться досудове слідство у справах про злочини, передбачені статтями 239,239-1, 239-2, 240, 241, 242, 243, ч. 2 ст. 245, ч. 2 ст. 248, ч. 2 ст. 249, статтями 251, 252, 254 Кримінального кодексу України.

За більшістю справ, порушених за злочини проти довкілля (некваліфіковані види браконьєрства, незаконна порубка лісу та інші злочини проти довкілля, що не є тяжкими) міліцією як органом дізнання здійснюється провадження за протокольною формою досудової підготовки матеріалів, тобто без проведення досудового слідства.

Так, ст. 425 КПК України "Здійснення провадження за протокольною формою досудової підготовки матеріалів" регламентує провадження у справах про злочини, передбачені ч. 1 ст. 245 КК "Знищення або пошкодження об'єктів рослинного світу", ст. 246 КК "Незаконна порубка лісу", ст. 247 КК "Порушення законодавства про захист рослин", ч. 1 ст. 248 КК "Незаконне полювання", ст. 249 КК "Незаконне зайняття рибним, звіриним або іншим водним добувним промислом", ст. 250 КК "Проведення вибухових робіт з порушенням правил охорони рибних запасів".

Значний профілактичний потенціал у сфері охорони довкілля містять у собі адміністративно-правові заходи, що реалізуються співробітниками міліції громадської безпеки.

Вивчення практики профілактичної діяльності міліції по охороні довкілля свідчить, що найпоширенішим є застосування таких адміністративно-правових заходів, як: адміністративне затримання; особистий огляд; конфіскація незаконно добутого та знарядь правопорушення; складання протоколу та інших важливих правових документів.

Метою адміністративного затримання порушників правил природоохоронного законодавства є припинення їх протиправної поведінки та застосування необхідних заходів для притягнення винних до адміністративної відповідальності. Так, при вчиненні лісоправопорушень, правил полювання, рибальства та інших порушень законодавства про охорону та використання тваринного світу, якщо особу правопорушника неможливо встановити на місці правопорушення, працівники міліції, метою складання протоколу, можуть затримувати таких осіб та доставляти їх у міліцію або приміщення місцевих органів влади.

Заходи адміністративного припинення спеціального призначення є засобами фізичного впливу на правопорушників природоохоронного законодавства. Вони застосовуються у разі, якщо іншими заходами покласти край суспільно небезпечному діянню неможливо. Як правило, подібні ситуації мають місце браконьєрства, коли затримані поводять себе провокуюче, не пред'являють документів, ображають і навіть погрожують співробітникам міліції. У таких випадках працівники міліції мають право застосовувати спеціальні засоби, у тому числі вогнепальну зброю.

З метою забезпечення правильного розгляду справ про правопорушення дозволяється також особистий огляд, огляд речей, знарядь полювання та рибної ловлі, добутої продукції та інших предметів. У необхідних випадках застосовується вилучення знарядь та продукції незаконного полювання (мисливські рушниці, капкани, плавучі та інші транспортні засоби тощо).

Якщо у діях затриманих наявні ознаки злочину, то працівники міліції порушують кримінальну справу. Коли рішення про притягнення винних до відповідальності не входить до їх компетенції, то органи міліції сповіщають відповідні органи про вчинення правопорушення та направляють матеріали до них.

Також, виконуючи, відповідно до Положення про Державну автомобільну інспекцію Міністерства внутрішніх справ, функції щодо забезпечення безпеки дорожнього руху, міліція має право зупиняти технічні засоби в разі наявних ознак, які свідчать про технічну несправність транспорту або забруднення навколишнього середовища.

Крім того, Державтоінспекція контролює роботу автопідприємств щодо зменшення шкідливих викидів відпрацьованих газів, попереджає випуск на лінію транспортних засобів із несправними двигунами, забезпечує контроль за дотриманням Держстандартів під час проектування нових моделей автомобілів.

Зазначений напрям профілактичної діяльності у сфері охорони атмосферного повітря є вкрай важливим, адже автотранспорт, згідно з оцінками експертів, - один із найбільших забруднювачів атмосферного повітря. Згідно з матеріалами Національної доповіді про стан навколишнього природного середовища в Україні у 2007 р., від роботи пересувних джерел забруднення у 2007 р., в повітря надійшло 2,57 млн т забруднюючих речовин, переважна частина з яких - 89% - це викиди автомобільного, 2,7% - залізничного, 0,8% - водного та 0,5% - авіаційного транспорту, 6,6% - виробничої техніки.

Більше половини (61%) забруднюючих речовин потрапляють в атмосферне повітря від викидів автомобілів, які перебувають у приватній власності. У відпрацьованих газах автомобільних двигунів налічується близько 100 різних компонентів, більшість із яких -токсичні. З кожним роком кількість автотранспорту зростає і відповідно - збільшується концентрація забруднюючих речовин у повітрі, що негативно впливає на навколишнє середовище та здоров'я людини.

Особливо актуальним питання забруднення атмосферного повітря є для міст України, де викиди автотранспорту становлять 65-94% від загальної кількості викидів у цих містах.

Велике запобіжне значення має діяльність Державтоінспекції щодо виявлення та припинення фактів перевезення браконьєрами предметів незаконного полювання та рибного лову. Особливо небезпечними є порушення порядку перевезення токсичних, їдких і радіоактивних речовин. Наслідки аварій транспортних засобів, які перевозять зазначені речовини, часто є катастрофічними для довкілля та людей.

Значний запобіжний вплив здійснюється ОВС при виконанні дозвільних функцій. Необхідно зазначити, що існування дозвільної системи обумовлено як інтересами зміцнення правопорядку, так і охорони довкілля, зокрема лісової фауни та рибних ресурсів. Так, у повноваження міліції (п. 22 ст. 11 Закону України "Про міліцію") входить ліцензування продажу, видача дозволу на придбання, зберігання, носіння та перевезення, реєстрації та перереєстрації зброї, боєприпасів, вибухових речовин і матеріалів, інших предметів та речовин, щодо зберігання й використання яких встановлені спеціальні правила.

Істотне профілактичне значення щодо зазначених екологічних злочинів має застосування ОВС заходів адміністративного стягнення, зокрема конфіскації предметів, які були знаряддям вчинення правопорушення у галузі охорони природного середовища та таких, що належать правопорушникові на правах особистої власності (рушниця, сітка, човен та ін.); позбавлення права полювання, рибальства, водокористування, лісокористування (наприклад, за порушення правил полювання, рибальства).

Важливе місце у запобіжній діяльності міліції займає відомча міліція з охорони різних природних об'єктів (ветеринарна, з охорони рибних запасів, лісових масивів тощо). Слід зауважити, що відмінність функціонування відомчої міліції від держбюджетної, яка виконує завдання з охорони навколишнього середовища, як правило, в процесі іншої діяльності, полягає у тому, що відомча міліція виконує спеціальні обов'язки щодо безпосередньої охорони об'єктів довкілля. Природоохоронна діяльність відомчої міліції полягає у щоденній організації та безпосередній охороні об'єктів довкілля та має систематичний характер.

Так, відповідно до ст. 9 Закону України "Про ветеринарну медицину", Постановою Кабінету Міністрів України від 29 березня 2002 р. створені підрозділи ветеринарної міліції, діяльність яких спрямована на надання практичної допомоги державним установам ветеринарної медицини в організації та здійсненні заходів щодо профілактики, локалізації та ліквідації карантинних хвороб та щодо припинення дій, які містять ознаки адміністративних правопорушень і злочинів. Даний підрозділ також здійснює нагляд за додержанням юридичними і фізичними особами ветеринарно-санітарних вимог, спрямованих на захист довкілля та збереження здоров'я людей.

Відома також практика створення спеціальних підрозділів відомчої міліції з охорони рибних запасів, водних об'єктів, що використовуються для питних потреб населення та інших об'єктів довкілля. З метою подальшого удосконалення організації природоохоронної діяльності відомчої міліції доцільно: спільно із зацікавленими міністерствами та відомствами визначити перелік об'єктів довкілля, що підлягають охороні силами відомчої міліції; розробити структуру та штати підрозділів відомчої міліції з охорони об'єктів довкілля та законодавчо закріпити їх правовий статус (наприклад, Постанова КМУ від 29.03.2002 р. № 395 "Про затвердження Положення про підрозділи ветеринарної міліції з проведення карантинних ветеринарних заходів").

Слід зауважити, що підрозділам міліції відводиться особлива роль у профілактиці правопорушень під час охорони гідротехнічних споруд, водозабірних та водоспускових споруд, водосховищ із великим запасом води. Особливе цільове призначення такої охорони - постачання питної води населенню та забезпечення санітарно-гігієнічного благополуччя населення.

Істотне значення у профілактиці екологічної злочинності має взаємодія ОВС з іншими спеціалізованими суб'єктами профілактики: природоохоронними прокуратурами, територіальними органами Мінприроди, органами лісової охорони, рибоохорони та іншими природоохоронними органами.

За останні роки профілактичну діяльність міліції з охорони довкілля не можна охарактеризувати як таку, що значно активізувалась. Утім, актуальність екологічних проблем суспільства зумовлює пріоритетність природоохоронної діяльності, зокрема профілактики екологічних посягань. Цілком логічно, що для ОВС така діяльність має стати одним із найважливіших завдань.

Актуальним є і питання створення спеціальних підрозділів ОВС - екологічної міліції. Такі підрозділи необхідно створювати в системі міліції громадської безпеки, адже охорона громадського порядку й громадської безпеки нерозривно переплітається з охороною навколишнього середовища і забезпеченням екологічної безпеки. Діяльність екологічної міліції в системі міліції громадської безпеки має полягати у повсякденній роботі в галузі охорони навколишнього середовища й забезпеченні екологічної безпеки - контролі за санітарним очищенням території (дільниці) населеного пункту, встановленні фактів і джерел забруднення, випадків порушення правил утримання зелених насаджень тощо; участі у виявленні та припиненні екологічних правопорушень; взаємодії з іншими підрозділами у розкритті злочинів проти довкілля.

Подібна практика вже існує та дає позитивні результати в зарубіжних країнах. Слід зауважити, що 62 Генеральна Асамблея Інтерполу в Резолюції, прийнятій у 1993 р., рекомендувала державам - членам цієї організації сприяти створенню у своїх країнах спеціального поліцейського підрозділу, який, взаємодіючи з іншими правоохоронними органами, займався би правозастосовною діяльністю, розслідуванням злочинів в екологічній сфері.

Отже, утворенням підрозділів екологічної міліції завершилося б формування системи екологічної юстиції, котра, крім екологічної міліції, включала би природоохоронну прокуратуру, екологічні суди та органи екологічного контролю.