1. Поняття і джерела права міжнародних договорів.
2. Поняття, види і структура міжнародного договору.
3. Основні стадії укладення міжнародного договору.
4. Дія і припинення дії договорів. Недійсність міжнародних договорів.
5. Виконання і тлумачення міжнародних договорів.
6. Участь України в міжнародно-договірному процесі.
1. Поняття і джерела права міжнародних договорів.
Право міжнародних договорів - галузь міжнародного права, яка об'єднує сукупність правових норм, що регулюють порядок укладення, дії, зміни і припинення міжнародних договорів.
Договори були відомі практиці держави задовго до появи міжнародного права, оскільки у взаємовідносинах незалежних утворень угода є єдиним засобом мирного врегулювання. З появою міжнародного права договори між державами набувають правового характеру. У міру зростання потреби в регулюванні міжнародних відносин зростає і роль договорів.
Об'єктом права міжнародних договорів є власне міжнародний договір. Він укладається для конкретного і чіткого визначення взаємних прав і обов'язків сторін договору. Договірна форма закріплення міжнародних відносин обумовлює стабільність міжнародного правопорядку. Значення договорів визначається також і тим, що немає жодної галузі міжнародного права, становлення і розвиток якої не пов'язані з договорами.
На практиці використовуються такі поняття як "міжнародне договірне право" (норми, створювані договором, на відміну від норм звичаю) і "міжнародне договірне право держави" (сукупність договорів певної держави).
Тривалий час єдиним джерелом права міжнародних договорів були правові звичаї. Перший кодифікований акт у сфері права міжнародних договорів був прийнятий 1928 р. на конференції американських держав - Гаванська конвенція про договори, яка мала регіональний характер, оскільки діяла лише в Латинській Америці. З появою Організації Об'єднаних Націй і створенням в її рамках Комісії міжнародного права кодифікація права міжнародних договорів стала одним з головних завдань, поставлених перед комісією.
Так, 1969 року було прийнято Віденську конвенцію про право міжнародних договорів, яка стосується договорів, укладених між державами. Вона набула чинності в 1980 році і значною мірою кодифікувала цю галузь міжнародного права, детально регламентувала всі стадії укладення договору. Україна є учасницею цієї конвенції.
Окремі принципові положення права міжнародних договорів відображені в Статуті ООН, Заключному акті Наради з безпеки і співробітництва в Європі 1975 p., Декларації ООН про принципи міжнародного права 1970 року.
У свою чергу, Віденська конвенція про право міжнародних договорів, укладених між державами і міжнародними організаціями або між міжнародними організаціями 1986 р. також результат кодифікації і прогресивного розвитку міжнародного права. Вона містить положення, що враховують специфіку договорів з участю міжнародних організацій.
Важливе місце в здійсненні договірної правоздатності держав займають норми їх внутрішнього права. Як правило, такі норми містяться в конституціях, а також деякі держави прийняли спеціальні нормативні акти, що стосуються відповідної компетенції державних органів стосовно укладення, виконання і припинення дії міжнародних договорів та інших питань. Насамперед, тут доцільно відзначити Закон України "Про міжнародні договори України" 2004 p., який ґрунтується на загальновизнаних нормах права міжнародних договорів; Закон України "Про дію міжнародних договорів на території України" 1991 р.
Основним принципом права міжнародних договорів є Pacta sund servanda - договори повинні виконуватися.
3. Основні стадії укладення міжнародного договору.
4. Дія і припинення дії договорів. Недійсність міжнародних договорів.
5. Виконання і тлумачення міжнародних договорів.
6. Участь України в міжнародно-договірному процесі.
Тема 7. Право зовнішніх зносин
1. Поняття та джерела права зовнішніх зносин.
2. Система органів зовнішніх зносин
3. Дипломатичні представництва: поняття, види, функції.
4. Початок та закінчення дипломатичної місії. Дипломатичні імунітети і привілеї.