Теорія держави і права - Кириченко В.М. - 1. Поняття та предмет теорії держави і права

План

1. Поняття та предмет теорії держави і права.

2. Методологія теорії держави і права.

3. Поняття та класифікація функцій теорії держави і права.

1. Поняття та предмет теорії держави і права

Теорія держави і права посідає особливе місце у системі суспі­льних наук. Це пояснюється її специфічним об'єктом вивчення — дер­жавноправові явища. Ці явища вивчаються багатьма суспільними на­уками, які досліджують їх з точки зору свого предмета. Теорія держави і права, будучи самостійною галуззю юридичних наук, ви­вчає не суспільство взагалі, а саме державу і право як суспільні явища, основні й загальні закономірності та ознаки виникнення, розвитку і функціонування держави і права.

Теорія держави і права — це юридична наука, що вивчає державу і право, державно — правові явища в їх взаємозв'язку та взаємодії, система знань про найбільш загальні закономірності виникнення, розвитку та функціонування держави і права.

Кожна наука має свій об'єкт і предмет дослідження. Об'єкт — це ті явища, котрі вивчаються наукою, а предмет — це те, що цікавить дану науку в конкретному об'єкті.

Юридична наука має своїм предметом державноправові явища, об'єктивні властивості держави і права, правовий статус людини і громадянина тощо. У свою чергу, теорія держави і права, яка входить до системи юридичних наук, має свій предмет дослідження. Це такі явища суспільного життя, як держава і право, загальні та специфічні закономірності їх виникнення, розвитку і функціонування, сутність та прояви їх у різних державноправових системах тощо. Відповідно, ро­зрізняють загальні та специфічні закономірності виникнення, розвитку і функціонування держави і права.

Загальні закономірності, які притаманні державі і праву як суспі­льним явищам, вивчаються філософією, соціологією й іншими суспіль­ними науками. В свою чергу теорія держави і права використовує доро­бок цих наук і застосовує їх для з'ясування державноправових явищ.

Специфічні закономірності вивчаються безпосередньо теорією держави і права й характеризують державу і право з позиції їхніх по­нять, функцій, форми тощо.

Крім закономірностей, теорія держави і права досліджує значне коло питань, які мають вагоме значення для всіх юридичних наук, фо­рмулює основні теоретичні поняття і категорії юриспруденції, такі як: сутність, тип, форми, функції, структура та механізм держави і права, правова система, норми права та їх джерела, галузі й інститути права, суб'єктивне право і юридичний обов'язок, правове регулювання, пра­вовідносини, правосвідомість, правова культура, права і свободи лю­дини і громадянина, їх законодавче визначення, додержання і захист.

Окрім суто реальних державноправових відносин, процесів, явищ та категорій, до предмета теорії держави і права належать також уявлення людей щодо цього, а саме та частина суспільної свідомості, яка пов'язана з державою і правом, ними опосередковується. Причому теорія держави і права орієнтується не тільки на правосвідомість сус­пільства в цілому, а й на групову, індивідуальну, професійну правос­відомість посадових осіб, представників органів державної влади, юристівпрактиків тощо.

Таким чином, предметом теорії держави і права є об'єктивні властивості держави і права, загальні й специфічні закономірності виникнення, розвитку і функціонування державноправових явищ, їх взаємозв'язок.

Слід зазначити, що теорія держави і права не ставить перед со­бою завдання вивчити всі сторони діяльності держави, зміст конкрет­них правових норм, практику їх застосування. Таке завдання виконує вся система юридичних наук.

Предмет теорії держави і права не залишається незмінним, а на­впаки, він перебуває в постійному розвитку, зазнає змін і перетворень, змінюється в міру залучення до сфери пізнання нових властивостей і явищ правової й державної дійсності.

Тому наука теорія держави і права повинна працювати на збі­льшення знань про свій предмет, розробляти систему наукових підхо­дів щодо дослідження його розвитку в умовах об'єктивної реальності, бути спроможною швидко реагувати на всі зміни у сучасній динаміч­ній державноправовій дійсності.