Теорія держави і права - Кириченко В.М. - ЗМІСТОВНИЙ МОДУЛЬ 2. ТЕОРІЯ ДЕРЖАВИ

Тема 3. ПОХОДЖЕННЯ, СУТНІСТЬ ТА ОЗНАКИ ДЕРЖАВИ

План

1. Основні теорії походження держави.

2. Поняття та ознаки держави.

3. Типологія держави.

4. Функції держави.

1. Основні теорії походження держави

Прагнення зрозуміти природу держави і права, усвідомити їх мі­сце та значення в житті людини і суспільства змушувало дослідників з'ясувати причини та умови виникнення цих інститутів.

Питання про історичне походження держави нині є дискусій­ним, проте в науці існують різноманітні концепції, які порізному по­ясняють її походження. Такий плюралізм думок обумовлений багать­ма причинами:

поперше, засновники теорій походження держави, жили в різні історичні періоди і використовували різну базу знань, накопичених людством;

подруге, обґрунтовуючи процес виникнення держави, вчені у своїх працях використовували матеріали, як правило, регіонів свого проживання, ігноруючи при цьому інші дані;

потретє, захоплюючись досягненнями інших наук, учені часто застосовували їх результати до суспільних наук, що призводило до однобоких поглядів на процес походження держави;

почетверте, погляди авторів теорій походження держави у ве­ликій мірі залежали від філософських ідей та ідеологічно домінуючих замовлень в суспільстві того часу класів, груп.

Основними теоріями, що пояснюють виникнення держави, вва­жають такі:

1) теологічна (релігійна) теорія, одна з найдавніших теорій, яка пояснює походження держави результатом божого творіння, відстоює її недоторканість, залежить від релігійних догм, закли­кає всіх людей підкорятися державній владі. Вона висувала ідеї непорушності й вічності держави та її залежності від божої волі, яка знаходить свій вираз через релігійні організації, обґрунтову­вала панування духовної влади над світською, церкви над дер­жавою, що зумовлює соціальноекономічну та правову нерів­ність людей, з якою слід погоджуватися задля реалізації загального блага. Особливого поширення ця теорія набула в епоху середньовіччя для теоретичного обґрунтування необме­женої влади монарха, виправдання того, що будьяке посягання на державу приречене на невдачу, оскільки влада дана правите­лю Богом і покликана захищати загальні блага всіх.

Представниками теологічної теорії були Аврелій Августін (345—430 рр.) та Фома Аквінський (1225-1274 рр.). Є й сучасні послідовники цієї теорії (Марітен, Мерсьє та інші), які вважають державну владу вічною і непорушною.

Позитивною рисою цієї теорії є ідея авторитету державної влади, яка здатна забезпечити злагоду і порядок у суспільстві, а недоліком — заперечення активності людини, визнання соціа­льно — економічної і правової нерівності;

2) патріархальна теорія трактує походження держави як ре­зультат історичного розвитку і розростання патріархальної сім'ї. Основоположником цієї теорії був Аристотель (384-322рр. до н.е.), пізніше продовжили розвиток її положень Р. Фільмер, М. Михайловський, М. Покровський.

Аристотель вважав, що держава походить від сім'ї, котра шляхом розвитку переходить у рід, від роду — до племені, до об'єднання племен і до виникнення народності — союзу пле­мен. Державна влада поступово виростає від влади батька сім'ї до влади старійшин, вождя. Абсолютна влада монарха є продо­вженням батьківської влади. Проте на думку Дж. Локка, якщо держава походить від сім'ї, то монархів має бути стільки, скіль­ки й батьків. Сучасні науковці цю теорію не поділяють і вважа­ють, що держава і сім'я виникають майже одночасно, а резуль­татом розвитку держави стає втрата родинних зв'язків. Разом з тим вони визнають роль сім'ї у стабільності держави;

3) договірна (природноправова) теорія набула поширення в ХУНХУШ ст.ст. та була сформована і обґрунтована у працях Г. Гроція, Б. Спінози, Т. Гоббса, Дж. Локка, Ж.Ж. Руссо, О. Ра­дищева та ін . Прихильники цієї теорії вважали, що заради миру і благополуччя відбулось об'єднання людей у державу на підставі суспільного договору між ними, які до цього перебували у "природному стані". Автори даної теорії розглядали державу як продукт людської діяльності, зумовлену прагненням людей до виживання. Домовившись про створення держави, люди переда­вали частину своїх природних прав і свобод державній владі, натомість отримуючи обов'язок підкорятись їй, а держава зо­бов'язувалася охороняти інтереси кожної людини. Тобто у пра­вителів і суспільства виникає комплекс взаємних прав і обов'язків, а також відповідальність за невиконання останніх. При цьому суверенітет у державі належить народу в цілому, а правителі — це лише представники народу, які повинні звітува­ти перед ним і змінюватися за їхньою волею. Таким чином, держава народилася в наслідок розумної волі народу, тобто коли люди свідомо і добровільно об'єдналися в державу шляхом ви­знання єдиного об'єднуючого всіх центру.

Позитивне значення цієї теорії полягає у тому, що вона поривала з релігійними уявленнями про походження державнос­ті і політичної влади, визнає народний суверенітет, природні права і свободи людини та громадянина. Основні положення до­говірної теорії дістали закріплення в Конституціях США та де­яких західних країнах. Водночас ця теорія недостатньо враховує роль об'єктивних факторів (соціально — економічних, політич­них та ін.) у виникненні держави;

4) теорія насильства набула поширення наприкінці XIX — по­чатку XX ст.ст. Представниками цієї теорії були Є. Дюрінг, Л. Гумплович, К. Каутський, які в своїх працях обґрунтували виникнення держави як результат завоювання одних племен ін­шими, поневолення одного народу іншим. На думку прихильни­ків цієї теорії, держава є тією силою, яку утворюють загарбники для утримання у покорі завойовані народи і зміцнення влади пе­реможців.

Ця теорія розкриває зовнішні, військовополітичні факто­ри виникнення держави, але нехтує внутрішніми соціальноекономічними причинами походження держави. Історичний до­свід підтверджує, що елементи насильства супроводжували процес виникнення багатьох держав;

5) органічна теорія розглядає державу, як витвір самої приро­ди, продукт її розвитку, як результат соціальної (органічної) еволюції. Обґрунтував цю теорію англійській філософ Г. Спен­сер (18201903 рр.), заявивши, що держава, подібно до біологіч­ного організму, народжується, росте, мужніє, старіє й гине. Як і біологічний організм держава має політичне тіло: голову, тулуб, руки, ноги, які виконують відповідні функції.

Позитивним моментом цієї теорії є визнання зв'язків за­конів суспільного життя і законів природи, розуміння того, що людина стає істотою суспільною будучи вже біологічно сфор­мованим індивідом із волею і свідомістю. В той час не слід ото­тожнювати державу з біологічним організмом, тому що вона є насамперед продуктом соціальним;

6) психологічна теорія завершеної форми набула в XIX ст. Представниками цієї теорії були Л. Петражицький, Д . Фрезер, М. Коркунов, які пояснювали виникнення держави особливими властивостями людської психіки. Начебто психіці людей прита­манна потреба до покори, усвідомлення залежності від видатної особистості. Народ є інертною масою і нездатний приймати рі­шення, а тому потребує постійного керівництва. На думку пред­ставників психологічної теорії, держава є продуктом вирішення психологічних протиріч, з одного боку, між видатними особис­тостями, здатними до прийняття відповідальних рішень, з іншо­го — пасивною масою, здатною лише до наслідуваних дій, які спрямовані на виконання даних рішень.

Незважаючи на те, що психіка людей безпосередньо фор­мується під впливом соціальноекономічних, політичних та ін­ших факторів, теоретики цієї теорії стверджували, що вони не є вирішальними;

7) матеріалістична (класова, марксистська) теорія виникла в середині XIX ст. Представниками цієї теорії були Л. Морган, К. Маркс, Ф. Енгельс, В. Ленін, які основними причинами похо­дження держави вважали розшарування суспільства на антагоніс­тичні класи, його економічний розвиток, що зумовило три великі суспільні поділи праці (від землеробства відокремилося скотарст­во й ремісництво, а також відокремився клас людей, які були за­йняті тільки обміном), перехід від родової (колективної) власнос­ті до приватної власності. Все це підірвало зсередини родове суспільство. Вони визначали державу як результат насамперед соціальноекономічних процесів розвитку суспільства. У їх трак­туванні держава забезпечує переважні інтереси економічно па­нуючого класу за допомогою спеціальних органів примусу.

Як вважають вчені, саме ця теорія має найбільш наукове обґру­нтування і є найбільш розповсюдженою. Але недоліком цієї теорії є недооцінка національних, політичних, релігійних, культурних та ін­ших факторів, що впливають на формування держави.

Отже, в теорії держави і права немає єдиної думки щодо причин і закономірностей виникнення держави. Кожній з наведених теорій притаманні як певні недоліки, так і позитивні моменти, але всі вони мають право на існування, є відображенням рівня економічного, соці­ального розвитку суспільства і свідомості людства, сприяють кращому розумінню передумов і причин походження держави.