Система права України, залежно від предмета та методу правового регулювання, поділяється на ряд галузей права, для кожної із якої характерні свої ознаки.
Основними галузями сучасного права України є:
1) конституційне право — це сукупність правових норм, які регулюють суспільні відносини, що пов'язані з основами конституційного ладу, державним і територіальним устроєм, правовим статусом людини і громадянина, порядком організації та функціонування органів державної влади, загальними засадами місцевого самоврядування.
Конституційне право — це провідна галузь національного права України, її норми є основоположним для всіх інших галузей права, їх базовим нормативним матеріалом. Норми конституційного права мають зобов'язальний, заборонний та дозвільний характер.
Джерелами конституційного права є Конституція України та конституційні закони ("Про всеукраїнський і місцевий референдум", "Про громадянство України", "Про статус народного депутата України", "Про вибори народних депутатів України" та ін.);
2) адміністративне право — це сукупність правових норм, які регулюють суспільні відносини у сфері державноуправлінської діяльності органів виконавчої влади всіх рівнів, а також органів місцевого самоврядування.
Неодмінною ознакою суспільних відносин, які регулюються адміністративним правом, є наявність у їх складі суб'єкта, який наділений державновладними повноваженнями.
Джерелами адміністративного права є Конституція України, відповідні закони України, укази і розпорядження Президента України, постанови і розпорядження Кабінету Міністрів України, акти центральних органів виконавчої влади, Кодекс України про адміністративні правопорушення тощо;
3) цивільне право — це сукупність правових норм, які регулюють майнові та пов'язані з ними особисті немайнові відносини, що ґрунтуються на юридичній рівності та майновій самостійності їх учасників, з метою задоволення останніми власних матеріальних і духовних потреб та інтересів.
Неодмінною ознакою суспільних відносин, які регулюються цивільним правом, є наявність у них вільних і рівних суб'єктів права та відсутність між ними відносин влади і підпорядкованості.
Джерелами цивільного права є Конституція України, Цивільний Кодекс України, а також інші закони України цивільноправового змісту;
4) кримінальне право — це сукупність правових норм, що визначають, які суспільно небезпечні діяння є злочинами та які види та межі покарання застосовуються до осіб, що їх вчинили.
Норми кримінального права встановлюють правомочність компетентних органів держави щодо осіб, які вчинили злочини, підстави та умови притягнення їх до відповідальності, види і систему санкцій, склад конкретних діянь тощо.
Джерелом кримінального права є Конституція України, Кримінальний кодекс України;
5) трудове право — це сукупність правових норм, які регулюють трудові й тісно пов'язані з ними суспільні відносини незалежно від форм власності, господарювання чи галузевої підпорядкованості підприємств, установ, організацій.
Суб'єкти трудових відносин можуть бути як рівноправними, так і знаходитись (один з них) у стані підлеглості.
Джерелами трудового права є Конституція України, Кодекс законів про працю, інші закони та підзаконні нормативноправові акти України;
6) сімейне право — це сукупність правових норм, які регулюють та охороняють особисті й пов'язані з ними майнові відносини громадян, що виникають зі шлюбу та належності до сім'ї.
Норми сімейного права встановлюють порядок і умови укладання шлюбу, регулюють особисті немайнові і майнові відносини в сім'ї — між подружжям, між батьками і дітьми, між іншими членами сім'ї, відносини, які виникають у зв'язку з усиновленням, опікою та піклуванням, патронатом над дітьми, порядок та умови припинення шлюбу.
Джерелом сімейного права є Конституція України, Сімейний Кодекс України;
7) фінансове право — це сукупність правових норм, які регулюють суспільні відносини у сфері фінансової діяльності держави.
Суб'єктами фінансових відносин можуть бути як органи держави, так і всі юридичні та фізичні особи.
Норми фінансового права регулюють порядок формування і розподілу бюджетних коштів, порядок грошового обігу, оподаткування, діяльності банків тощо.
До джерел фінансового права належать Конституція України, інші закони та підзаконні нормативноправові акти України;
8) земельне право — це сукупність правових норм, які регулюють суспільні відносини, що пов'язані з володінням, користуванням та розпорядженням землею.
Норми земельного права регулюють питання землекористування і землеустрою, зберігання і розподілу земельного фонду, визначення правового режиму різних видів землі відповідно до їх адміністративногосподарського призначення.
Джерелом земельного права є Конституція України, Земельний кодекс України та інші нормативноправові акти про надра, ліса, воду, рослинний і тваринний світ, атмосферне повітря ("Лісовий кодекс України", "Кодекс України про надра", "Водний кодекс України" тощо);
9) екологічне права — це сукупність правових норм, які регулюють суспільні відносини у сфері освоєння, використання і охорони навколишнього природного середовища та забезпечення екологічної безпеки.
Норми екологічного права забезпечують конституційне право кожної людини на безпечне для життя і здоров'я довкілля.
Джерелом екологічного права є Конституція та закони України ("Про охорону навколишнього природного середовища", "Про охорону атмосферного повітря", "Про екологічний аудит", "Про екологічну експертизу" тощо);
10) цивільне процесуальне право — це сукупність правових норм, які регулюють порядок здійснення судочинства у цивільних справах, а також порядок виконання судових рішень.
Норми цивільного процесуального права визначають мету, завдання, права і обов'язки суду при здійсненні правосуддя; закріплюють правове становище учасників цивільного процесу; регламентують хід судового розгляду; порядок винесення і оскарження судового рішення.
Джерелом цивільного процесуального права є Конституція України, Цивільний процесуальний кодекс України;
11) кримінальнопроцесуальне право — це сукупність правових норм, які регулюють діяльність органів попереднього слідства, прокуратури і суду щодо розслідування злочинів і розгляду кримінальних справ у суді.
Норми кримінальнопроцесуального права встановлюють чітку регламентацію прав і обов'язків компетентних органів та їх посадових осіб у процесі розслідування і судового розгляду.
Джерелом кримінальнопроцесуального права є Конституція України, Кримінальнопроцесуальний кодекс України;
12) кримінальновиконавче право — це сукупність правових норм, які регулюють порядок та умови відбуття покарання засудженими, а також порядок діяльності установ, що виконують вироки.
Джерелом кримінальновиконавчого права є Конституція України, Кримінальновиконавчий кодекс України.
Наведений перелік галузей права України не є вичерпним, існують й інші галузі права.
4. Систематизація законодавства
Тема 11. ПРАВОВІДНОСИНИ
1. Поняття, ознаки, види та структура правовідносин
2. Суб'єкти правовідносин
3. Об'єкти правовідносин
4. Зміст правовідносин
5. Поняття та види юридичних фактів
Тема 12.ПРАВОМІРНА ПОВЕДІНКА ТА ЮРИДИЧНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ
1. Поняття, ознаки і види правової та правомірної поведінки