Окремих первинних документів для обліку ПДВ не передбачено. Такими визнаються звичайні облікові документи на рух товарів, виконання робіт, послуг (накладні, приймально-здавальні акти). Можна стверджувати, що такий варіант обліку зменшує витрати на адміністрування податку.
Додаткові обмеження введені на дату підписання документів по наданих роботах, послугах. Якщо замовником не підписанні приймально-здавальні акти та/або інші аналогічні документи за звітний місяць (квартал) до 20 числа місяця (кварталу), наступного за звітним, то днем виконання робіт (надання послуг) вважається день складання приймально-здавальних актів і/або інших аналогічних документів [152]. Тобто підприємства Білорусі суворо обмежені у часі на підписання передавальних документів. Це призводить до того, що у звітний період продавець вимушений включати дані документів, які ще можуть бути не підписані покупцем до 20 числа. Цей нюанс відрізняє білоруський порядок обліку від російського та українського варіантів з ПДВ.
При реалізації товарів (робіт, послуг) за роздрібними цінами (тарифами) відповідна сума податку на додану вартість включається до ціни реалізації (тарифу). При цьому на ярликах товарів і цінниках, що виставляються продавцями, а також на чеках та інших виданих покупцеві документах відповідна сума податку на додану вартість не виділяється. Натомість, в Україні таке виділення зазначається, що робить інформацію для споживача більш відкритою.
У випадках зміни обсягів поставок або ціни підприємства Білорусі не складають окремого податкового документа, як в Росії (коригуючий рахунок-фактура) або в Україні (коригуючий розрахунок до податкової накладної). Застосовують звичайний акт звірки розрахунків між продавцем і покупцем. Коригування продавцем обчисленої суми податку на додану вартість, а покупцем сум податкових відрахувань провадиться у місяці складання та підписання такого акта звірки розрахунків. Вочевидь, на підставі такого акта проводиться коригування не тільки суми ПДВ, а й суми поставки зі зміною сальдо заборгованості в бухгалтерському обліку як у продавця, так і покупця.
Стосовно регістрів аналітичного обліку слід зазначити, що Кодексом регламентовано ведення лише книги покупок товарів. Натомість книги продажу не є регламентованими. Пояснити такий підхід законодавця, на наш погляд, можна тим, що в основу реєстрації даних про ПДВ покладено регістри бухгалтерського обліку. Лише на етапі придбання ресурсів додатково використовується книга придбання, що посилює аналітичні й контрольні функції обліку на актуальному етапі вирахувань (зменшень) податку.
Слід відмітити особливість подання інформації про ПДВ в обліку та звітності. Відповідно до п. 9 ст. 105 ПК РБ вартість реалізації як база оподаткування розраховується наростаючим підсумком з початку податкового періоду за всіма операціях з реалізації і усіма змінами податкової бази у відповідному звітному періоді. Дослідження доводять, що такий підхід призводить до збільшення витрат на адміністрування ПДВ.
Механізм зменшення податку
Відповідно до статті 107 ПК РБ загальна сума податку на додану вартість зменшується на встановлені податкові вирахування. Податковими вирахуваннями визнаються суми податку, що пред'явлені продавцями, які перебувають на обліку в податкових органах Республіки Білорусь і є платниками, до оплати платнику при придбанні ним на території Республіки Білорусь товарів (робіт, послуг) і майнових прав [152].
Умову прийняття вирахування податковими органами республіки є їх обов'язкове відображення в бухгалтерському обліку і книзі покупок покупця. Цей порядок стосується всіх платників незалежно від застосованого методу обліку - нарахувань або касового.
Форма книги покупок і порядок її заповнення затверджується Міністерством з податків і зборів Республіки Беларусь. Порядок ведення книги покупок встановлюється обліковою політикою організації (рішенням індивідуального підприємця).
Для прийняття вирахувань сум ПДВ у повному обсязі по товарах обов'язковою є наявність у платника пакету документів, у тому числі договорів, товарних документів (накладних, актів тощо), касових документів, регістрів бухгалтерського обліку, які підтверджують проведення операцій придбання на рахунках бухгалтерського обліку. На відміну від цього в Україні та Росії для підтвердження права на податкове вирахування у покупця достатньо лише правильно оформленого первинного податкового документа - податкова накладна, митна декларація, рахунок-фактура, чек, квиток на проїзд та його реєстрація в реєстрах податкового обліку. У разі відсутності у платника права на вирахування, суму "вхідного" ПДВ за ПК РБ включають не до зменшення ПДВ, а до витрат діяльності.
У разі застосування різних способів визначення обсягів реалізації товарів (послуг) застосують механізм розподілу податкових вирахувань - метод питомої ваги або метод роздільного обліку.
Застосування одного з двох методів розподілу проводиться як мінімум протягом одного календарного року і затверджується обліковою політикою організації (рішенням індивідуального підприємця). При відсутності в обліковій політиці організації (рішенні індивідуального підприємця) вказівки про застосовуваний метод розподілу податкових вирахувань всі податкові відрахування розподіляються методом питомої ваги. У розподілі беруть участь тільки суми податку на додану вартість, що відображені в книзі покупок. Цей чинних вказує на існування в Білорусі елементів податкового обліку ПДВ, який відрізняється від методики бухгалтерського підходу.
Водночас, визначення податкових вирахувань методом роздільного обліку передбачає індивідуальній облік податкового зобов'язання та податкових відрахувань за кожною поставкою товарів (послуг, майнових прав). При цьому обов'язковою є наявність інформації про суми податку на додану вартість в бухгалтерському обліку і книзі покупок.
Схему руху інформації з обліку ПДВ в покупців за законодавством Республіки Білорусь можна представити у дод. В 3.
Естонія
3.2. Моделі зв'язку інформації фінансової та податкової звітності з ПДВ
3.2.1. Аналіз характерних рис податкового обліку ПДВ
3.2.2. Методика застосування податкових накладних
Розбіжності за специфічними операціями
Обов'язкові реквізити податкової накладної
3.2.3. Особливості побудови реєстрів аналітичного обліку та їх удосконалення
Удосконалення форми реєстру
3.2.4. Порівняння аналітичних позицій різних видів обліку