Теорія нотаріального процесу - Фурса С.Я. - 7.6. Одноетапні та багатоетапні нотаріальні провадження: теорія і практика

Залежно від порядку вчинення нотаріального провадження, тобто з урахуванням стадій нотаріального процесу, автори запропонують їх поділ на одноетапні та багатоетапні.

Одноетапне нотаріальне провадження - це провадження, що вчиняється в один етап, на якому мають місце такі стадії: відкриття нотаріального провадження, підготовка до вчинення нотаріальної дії, яка передбачає комплекс процесуальних дій нотаріуса, спрямованих на перевірку об'єктивних та суб'єктивних умов вчинення нотаріального провадження, та розгляд заяви по суті, тобто безпосереднє вчинення нотаріального провадження, що закінчується посвідченням нотаріального акта. Наприклад, нотаріальне провадження щодо засвідчення справжності підпису на документі (п. 11 ст. 34 Закону), засвідчення вірності копії (фотокопії) документів та виписок з них (п. 10 ст. 34 Закону).

Для розуміння сутності даного провадження розглянемо його на прикладі такої нотаріальної дії, як засвідчення справжності підпису на документі (див. схему № 1). Це провадження вчиняється у один етап, тобто у своєму розвитку проходить три стадії.

Стадія відкриття у даному провадженні передбачає усне звернення до нотаріуса з проханням вчинити нотаріальну дію.

На стадії підготовки нотаріус перевіряє об'єктивні та суб'єктивні умови вчинення нотаріального провадження (див. тема 8),

На стадії безпосереднього вчинення нотаріального провадження нотаріус вчиняє низку процесуальних дій, які спрямовані на посвідчення (видачу) нотаріусом нотаріального акта.

Схема № 1. Одностайне нотаріальне провадження з засвідчення справжності підпису на документі та його стадії

Багатоетапне нотаріальне провадження - це провадження, яке вчиняється у декілька етапів, тобто на кожному етапі мають місце такі стадії: відкриття нотаріального провадження; підготовка до вчинення нотаріального провадження; розгляд заяви по суті, тобто безпосереднє вчинення нотаріального провадження, яке закінчується посвідченням нотаріального акта. Багатоетапні провадження за своїм змістом повинні відповідати також умовам стадійності нотаріальних проваджень.

Кількість етапів у такому провадженні чітко не визначена, тобто не обмежена, оскільки це залежить від змісту та мети конкретного правочину. Тут мається на увазі можливість вчиняти окремі нотаріальні дії через певний проміжок часу, який складає окремий етап - зберігання документів або майна протягом цього часу, а потім повернення його або передачу іншій особі. До багатоетапних нотаріальних проваджень належать:

- видача свідоцтва про право на спадщину;

- вжиття заходів до охорони спадкового майна;

- посвідчення факту, що фізична чи юридична особа є виконавцем заповіту;

- прийняття у депозит грошових сум та цінних паперів;

- прийняття документів на зберігання;

- посвідчення договорів.

Віднесення провадження щодо посвідчення договорів до багатоетапних нотаріальних проваджень зумовлено насамперед специфікою певних договорів, а також правом сторін за їх спільною згодою, якщо інше не передбачено законом або не встановлено договором, вносити до них зміни. Наприклад, у договорі довічного утримання (догляду) згідно зі ст. 753 ЦК, передбачена можливість заміни майна за цим договором. Отже, якщо така заміна матиме місце, вона здійснюватиметься шляхом складання окремого договору про зміну та доповнення до основного договору, який має бути вчинений у такій самій формі, як і договір довічного утримання. Тобто з аналізу цього договору можна зробити висновок, що він з урахуванням викладеного, проходить декілька етапів: І етап - первісне посвідчення договору довічного утримання (догляду), провадження по якому проходить три стадії і закінчується видачею нотаріального акта, тобто договору (основного); П етап - внесення доповнень та змін до договору. Дане провадження у своєму розвитку також проходить три стадії, і закінчується посвідченням нотаріусом договору, який оформлюється окремим нотаріальним актом, яким є договір про зміну або доповнення основного договору. Він підписується сторонами та додається до основного договору, який зберігається у нотаріуса та є його невід'ємною частиною. Такий договір реєструється у реєстрі вчинюваних нотаріальних дій під самостійним номером. Але кількість змін, які можуть вносити сторони в договір, законом не визначено, тому кожна наступна зміна буде окремим етапом. Так само вирішується питання у шлюбному договорі.

Щодо такого багатоетапного нотаріального провадження як видача свідоцтва про право на спадщину, то воно у своєму розвитку проходить мінімум три етапи (див. схема № 2), на кожному з яких мають місце три стадії.

Схема № 2. Стадії багатоетапного нотаріального провадження з видачі свідоцтва про право на спадщину

У запропонованій таблиці конкретизовано дії нотаріуса на кожній стадії кожного етапу:

Отже, завдяки цій моделі ми можемо конкретизувати дії нотаріуса на кожному етапі, що відповідає принципу єдиної нотаріальної форми.

Така класифікація дає можливість суттєво переглянути зміст всіх нотаріальних проваджень та підкреслити необхідність правової регламентації всіх етапів нотаріального процесу.

При суто теоретичному значенні дана класифікація за етапами нотаріального процесу дозволить більш детально досліджувати порядок вчинення нотаріальних дій, конкретизувати дії нотаріуса на кожній стадії та регламентувати їх законом, таким чином впливаючи на нотаріальну практику, що убезпечить порушення нотаріусом процедури. У разі виникнення судових спорів нотаріус, який належним чином вчинив нотаріальну дію відповідно до встановленої законом процедури, зможе захистити свої права. Але для більшої гарантії таких прав слід запровадити фіксацію нотаріального процесу технічними засобами10.

Значення цієї класифікації полягає також у тому, що до обов'язків нотаріуса повинні увійти консультації щодо наступних етапів розвитку нотаріального процесу, часу їх вчинення, характерних ознак та процесуальних і правових наслідків, що неможливо здійснити без належної правової регламентації.

При цьому не слід ототожнювати ускладнення нотаріального процесу із самою процедурою нотаріального провадження, яка передбачає його здійснення у декілька етапів. Наприклад, при посвідченні договору про відчуження майна, що є спільною сумісною власністю подружжя, одним із них відсутність згоди іншого на укладення такого договору має призводити до відкладення посвідчення договору. Але це слід розцінювати як ускладнення нотаріального провадження, а не як наступний його етап щодо посвідчення даного договору.