Теорія нотаріального процесу - Фурса С.Я. - 8.3.4. Ускладнення на стадії підготовки до вчинення нотаріального провадження: підстави та процесуальне оформлення

Аналіз процесуального порядку вчинення деяких нотаріальних проваджень потребує істотного переосмислення та ретельної його регламентації шляхом закріплення у процедурі на законодавчому рівні.

На стадії підготовки можуть мати місце певні ускладнення. Наприклад, у провадженнях, які відкриваються на підставі письмової заяви, або якщо такі заяви подаються заінтересованими особами під час вчинення провадження і мають значне правове значення для остаточного вчинення нотаріальної дії.

До таких проваджень та заяв можна віднести:

- провадження щодо вжиття заходів для охорони спадкового майна: заява про необхідність вжиття таких заходів;

- видача свідоцтва про право на спадщину: заява про прийняття спадщини, заява про відмову від прийняття спадщини.

Якщо такі заяви подано, направлено поштою нотаріусу без дотримання вимог щодо їх змісту та форми, нотаріус повинен залишити їх без руху та надати особам строк для усунення недоліків. За чинним законодавством можна, виходячи зі ст. 42 Закону, відкласти вчинення нотаріальної дії на строк, не більше одного місяця. У разі усунення таких недоліків нотаріус може вчиняти нотаріальну дію, у противному разі - має залишити заяву щодо особи, яка не усунула її недоліки, без розгляду.

Тобто на стадії підготовки до вчинення нотаріального провадження можуть мати місце такі ускладнення:

1) залишення заяви без руху (за чинним Законом - відкладення вчинення нотаріальної дії. - С.Ф.) - тимчасове зупинення вчинення нотаріусом процесуальних дій, які спрямовані на підготовку нотаріального провадження. Дане ускладнення у нотаріальному процесі зумовлене недотриманням особою вимог щодо змісту та форми письмової заяви-звернення до нотаріуса, яка є підставою для вчинення нотаріальної дії;

2) відмова у вчиненні нотаріального провадження - припинення розвитку нотаріального процесу з підстав недотримання об'єктивних та суб'єктивних умов вчинення нотаріального провадження" що передбачені ст. 49 Закону. Таке ускладнення має місце на стадії підготовки.

У разі відмови вчинити нотаріальну дію нотаріус на вимогу особи повинен протягом трьох робочих днів винести письмову постанову, у якій викласти причини відмови та роз'яснити порядок оскарження такої постанови до суду (гл. 13 Порядку).

3) залишення нотаріального провадження без вчинення (розгляду) у разі відмови особи від подальшого вчинення нотаріальної дії. Тобто особа після роз'яснення їй суті нотаріальної дії, її прав, обов'язків та наслідків вважає недоцільним її вчинення. У зв'язку із вищенаведеним досить важливим є питання, чи може нотаріус вимагати оплати витрат його часу, якщо після його роз'яснень особа відмовиться від вчинення нотаріального провадження. У цій правовій ситуації можуть мати місце декілька логічних та правових підходів. Логічною є думка, що витрати часу у нотаріуса були, тому вони мають бути оплачені, тобто частина грошей, яку заявник сплатив приватному нотаріусу за вчинення провадження, може йому не повертатися. З правової позиції роз'яснення прав та обов'язків, а також попередження про наслідки вчинюваних нотаріальних дій входить до обов'язків нотаріуса при вчиненні нотаріального провадження (ст. 5 Закону), тобто ця нотаріальна дія є складовою нотаріального провадження, вчинення якого не відбулося. Але в цьому випадку практично мала місце консультація правового характеру, яка має бути оплачена (ст. 4 Закону). Отже, це питання, по-перше, має бути визначено в законі, по-друге, визначає необхідність надавати таку консультацію якомога раніше, щоб не ускладнювати взаємовідносини із заявником і не витрачати час на подальші підготовчі нотаріальні дії.