Теорія нотаріального процесу - Фурса С.Я. - 13.2.2. Порядок оплати за векселем

Засади здійснення оплати за векселем урегульовано Законом України "Про обіг векселів в Україні" і Уніфікованим законом. Оскільки відповідно до ст. 6 Закону України "Про обіг векселів в Україні" закріплено, що платіж за векселем здійснюється на території України лише у безготівковій формі, то загальні правила і стандарти таких розрахунків урегульовано Інструкцією про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженою постановою Національного банку України №22 від 21 січня 2004 року. Розрахунки за векселем можуть здійснюватися в іноземній валюті, тому вказане питання урегульовується також валютним законодавством, зокрема, Законом України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті".

Відповідно до чинного законодавства, платіж за векселем повинен бути проведений негайно після його подачі до оплати, коли виникло право вимагати відповідної оплати на підставі векселя.

Держатель векселя терміном "на певну дату" або "у визначений строк від дати складання" або "від пред'явлення" має право пред'явити вексель до платежу або у день, коли він повинен бути оплачений, або в один із двох наступних робочих днів. Вексель, виданий строком "за пред'явленням", може бути пред'явлений до платежу протягом одного року з дня складання, якщо тільки цей термін не подовжений векселедавцем, або ж якщо він не скорочений векселедавцем, або індосантами (особами, які передають вексель новому векселедержателю за допомогою індосаменту - передавального напису на зворотному боці векселя або на додатковому аркуші (алонжі), за допомогою якої права за векселем і сам вексель передаються від одного векселедержателя до іншого).

Пред'явлення векселя до платежу виражається у вимозі до особи, зобов'язаної здійснити платіж за векселем, сплатити вексельну суму. Згідно ч. 2 ст. 530 ЦК, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Залежно від виду векселя - простий він чи переказний, вимога пред'являється до векселедавця простого або до акцептанта (платника за переказним векселем, який дав свою згоду оплатити вексель шляхом проставлення власноручного підпису на векселі - акцепту) переказного векселя. Вимога про оплату переказного векселя, акцепт за яким заборонений, пред'являється до платника. Якщо вексель доміцильований (підлягає оплаті у третьої особи), вимога про оплату векселя пред'являється до доміциліату - особи, уповноваженій вексельним боржником при настанні терміну оплатити пред'явлений вексель від імені та за рахунок боржника.

Повертаючись до питання порядку здійснення оплати за векселем, зазначимо, якщо вексель виражений в іноземній валюті, то платіж за таким векселем на території України може бути здійснено у національній валюті України за курсом Національного банку України на день настання терміну платежу, у разі ж якщо боржник прострочить платіж, на вимогу векселедержателя платіж має бути проведений за курсом Національного банку України на день платежу.

За умови одержання індивідуальної ліцензії Національного банку України платіж за векселем, вираженого в іноземній валюті, може здійснюватися і в іноземній валюті.

У разі ж, якщо векселедавець зробив у векселі застереження ефективного платежу, тобто обумовив валюту платежу, відмінну від валюти видачі, то оплата за векселем має здійснюватися за правилами, викладеними вище.

Слід вважати спірним й положення ст. 39 УВЗ, де встановлено неможливість векселедержателя відмовитися від прийняття часткового платежу від платника, оскільки це положення напряму суперечить ст. 529 ЦК, де встановлено право кредитора не приймати від боржника виконання його обов'язку частинами, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства. Тут питання полягає в тому, наскільки ускладняться правовідносини у зв'язку з тим, що замість повного і одночасного виконання обов'язку боржник, фактично, "нав'яже" кредитору розстрочку виконання зобов'язання. В окремих випадках, прийняття виконання зобов'язання частинами робить подальші відносини не визначеними, оскільки виникатиме питання, а коли ж очікувати наступний платіж і в якому розмірі? При застосуванні правила ст. 39 УВЗ доцільно припускати, що, по-перше, здійснюється остаточний платіж частиною, а, по-друге, дана частина є відтворенням всіх коштів боржника на його рахунку у банку.

Платник, у свою чергу, при здійсненні ним часткового платежу може зажадати від векселедержателя проставлення відмітки на векселі про такий платіж і видачі йому про це розписки. При повній оплаті вексельної суми платник може вимагати передачі йому векселя з розпискою про отримання платежу.

Для того, щоб здійснити платіж за векселем, необхідно звернутися до відповідного органу, що здійснює розрахунково-касове обслуговування. Функції таких органів в Україні здійснюються установами банків (для суб'єктів підприємницької діяльності) і органами Державного казначейства України (для суб'єктів, що фінансуються з державного бюджету і знаходяться на розрахунково-касовому обслуговуванні в органах Державного казначейства України). Вказані органи виконують функції розрахункових палат, про які йдеться в ст. 38 Уніфікованого закону. Процедура пред'явлення векселів до платежу в банки як в розрахункові палати затверджена постановою правління Національного банку України № 403 від 25 вересня 2001 року "Про затвердження Положення про розрахункові палати для пред'явлення векселів до платежу" (далі - Положення № 408).

Кожен векселедержатель має право в разі настання терміну платежу за векселем пред'явити вексель у розрахункову палату.

Відповідно до вимог статті 38 Уніфікованого закону векселедержатель, який пред'явив вексель у розрахункову палату в строк платежу за векселем, вважається таким, що здійснив своєчасне пред'явлення векселя до платежу. Процедура пред'явлення векселя до банку як в розрахункову палату включає у себе такі два етапи:

1) виявлення векселедержателем наміру (шляхом подання відповідної заяви) пред'явити вексель у розрахункову палату при настанні строку платежу за цим векселем. Векселедержатель, який має намір пред'явити вексель у розрахункову палату, подає в останню відповідну заяву. Така заява складається у двох примірниках та разом з іншими документами направляється або подається в розрахункову палату особисто векселедержателем. Коли подача документів здійснюється представником векселедержателя, то цей представник повинен підтвердити свої повноваження. Разом із заявою векселедержатель подає у розрахункову палату: оригінал векселя, копію лицьового і зворотного боків векселя (яка повинна відтворювати усі написи і підписи, вчинені на векселі, разом з Алонж - у разі його наявності). Строки звернення до розрахункової палати Положенням № 403 обмежені:

- для векселів з терміном платежу "на певну дату", "у певний термін від пред'явлення ", "у певний термін від дати складання";

- заява подається в розрахункову палату не пізніше ніж за 14 робочих днів до настання терміну платежу;

2) пред'явлення векселя у розрахункову палату в строк платежу з подальшим посвідченням цього факту розрахунковою палатою. Розрахункова палата приймає в платіж тільки векселі, що відповідають нижчевикладеним вимогам:

- по них настав термін платежу і щодо них дотримано строк, встановлений для пред'явлення векселів до платежу;

- пред'явлені векселедержателями або їх представниками шляхом подачі заяви про намір пред'явити ці векселі до платежу. Для пред'явлення векселя до платежу векселедержатель подає у розрахункову палату: оригінал векселя; реєстр, заповнений не менш ніж у двох примірниках; примірник (копію примірника) заяви про намір пред'явити вексель до платежу з відповідними відмітками розрахункової палати, що подається у розрахункову палату раніше. Зазначені документи подаються в розрахункову палату особисто векселедержателем, уповноваженою особою векселедержателя або надсилаються з використанням послуг спецзв'язку. Розрахункова палата приймає вексель від векселедержателя протягом строку платежу за векселем, в операційний час, встановлений внутрішнім розпорядком розрахункової палати. При цьому в останній день, коли вексель може бути пред'явлений до платежу, прийом векселів, у тому числі спрямованих спецзв'язком, здійснюється розрахунковою палатою до 13-ти годин. На зворотному боці векселя (або на алонжі, якщо такий є) після останнього індосаменту розрахункова палата виконує спеціальний напис механічним способом або від руки, який засвідчує пред'явлення векселя у розрахункову палату. Напис містить слова "Вексель пред'явлено в (докладні назва, адреса і код установи банку) як у розрахункову палату (дата, посада та підписи відповідальних працівників розрахункової палати)". Напис може бути - проставлено - і датовано тільки протягом строку платежу за векселем. Крім напису на векселі про його пред'явлення розрахункова палата складає також і акт про пред'явлення векселя до платежу у розрахункову палату. Акт складається у двох примірниках, один з яких видається векселедержателю.

Якщо платник згоден оплатити вексель, він може забезпечити сплату за векселем через розрахункову палату одним з таких способів:

- подати у розрахункову палату розрахункові документи на перерахування у строк платежу за векселем коштів зі свого поточного рахунку на користь векселедержателя за банківськими реквізитами, вказаними векселедержателем;1

- у разі наявності відповідного договору з розрахунковою палатою перерахувати кошти на відповідний рахунок у розрахунковій палаті з наданням їй повноважень на оплату за рахунок цих коштів векселя при його пред'явленні векселедержателем;

- здійснити оплату за векселем за рахунок кредиту, отриманого від розрахункової палати;

- у порядку, встановленому нормативно-правовими актами Національного банку України, внести готівку у касу розрахункової палати для її подальшого зарахування на рахунок векселедержателя.

Розрахункова палата перераховує кошти в оплату векселів на користь векселедержателя лише у безготівковій формі.

Сплачений у повній сумі вексель повертається розрахунковою палатою платнику за векселем або його представнику під розпис або надсилається спеціальним зв'язком (цінним листом поштою). У разі часткової сплати за векселем і повернення векселя векселедержателю розрахункова палата вимагає від останнього надання розписки про частковий платіж та здійснення відповідної відмітки про це на векселі.

У разі, часткової оплати чи несплати векселя векселедержатель може на підставі векселя разом зі штампом, який засвідчує пред'явлення векселя до платежу у розрахункову палату, здійснювати встановлені вексельним законодавством дії з метою реалізації права вимоги проти векселезобов'язаних осіб.

Отже, вище було розглянуто особливості, умови і порядок здійснення оплати за векселем з метою розуміння, що являє собою "платіж за векселем", та комплексного розуміння, у зв'язку з чим звертається векселедержатель до нотаріуса для вчинення протесту.