Усі банківські операції документально підтверджуються. Документи, які засвідчують операції, називають первинними.
Сукупність документів, на підставі яких банки здійснюють бухгалтерський облік та контроль, становить банківську документацію. Форми документів та порядок їх застосування визначаються окремими нормативно-правовими актами Національного банку України. Банківські документи класифікуються за такими ознаками (рис. 1.5).
Рис. 1.5. Класифікація банківських документів
Наприклад, до касових документів належать заява на переказ готівки, приходний касовий ордер, грошовий чек, видатковий касовий ордер; до меморіальних – платіжні доручення, платіжні вимоги-доручення, меморіальний ордер; до позабалансових – приходний позабалансовий та видатковий позабалансовий ордери.
Первинні документи мають бути складені під час здійснення операції, а якщо це неможливо – безпосередньо після її закінчення. Вони можуть складатися як на паперових носіях, так і в електронному вигляді й повинні мати такі обов'язкові реквізити:
• назву документа;
• дату і місце складання документа;
• назву банку, що склав документ;
• зміст та обсяг операції;
• посади осіб, відповідальних за здійснення операції і правильність її оформлення;
• назву одержувача коштів;
• суму операції (цифрами та прописом);
• номери рахунків;
• назву банку (одержувача та платника коштів);
• особистий підпис та інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні операції.
Первинні документи, як на паперових носіях, так і у вигляді електронних записів, можуть мати й інші додаткові реквізити залежно від виду операції. Внесення виправлень до первинних документів не допускається, крім випадків, встановлених нормативно-правовими актами Національного банку України.
Порядок вивіряння, формування і зберігання документів банк визначає самостійно, згідно з його внутрішніми положеннями та нормативно-правовими актами.
1.7. Аналіз операцій та правила і методи контролю реєстрації операцій в обліковій системі. Використання рахунків для збору інформації
Протягом операційного дня в банку відбуваються певні події, які реєструються як частина облікового процесу. Ці події називаються операціями. Кожна банківська операція аналізується з позицій фундаментальної облікової моделі:
Активи = Зобов'язання + Капітал.
Операція завжди відображається як мінімум за двома змінами у фундаментальній обліковій моделі. Для того, щоб зберегти рівність, операція, яка змінює величину активів, також позначається на зміні зобов'язань або капіталу. У зв'язку з цим виділяють чотири типи операцій (табл. 1.2).
Таким чином:
1) кожна банківська операція має подвійний результат;
2) після запису кожної операції права частина дорівнює лівій.
Розглянемо приклад подвійного впливу операцій на величину активів та зобов'язань і капіталу (табл. 1.3).
Таблиця 1.2. Типи операцій та їх вплив на банківську установу
№ з/п | Тип операції | Актив | Пасив |
1 | Операція одночасно збільшує актив та пасив. Приклад. Видана позика зараховується на поточний рахунок клієнта | + | + |
2 | Операція одночасно зменшує актив та пасив. Приклад. Видача готівки на виплату заробітної плати з поточного рахунка клієнта | - | - |
3 | Операція зумовлює диверсифікацію тільки активів. Приклад. Видача позики клієнту готівкою | ± | |
4 | Операція зумовлює диверсифікацію тільки пасивів. Приклад. Перерахування коштів з поточного рахунку клієнта на депозитний рахунок | ± |
Таблиця 1.3. Подвійний вплив операції на величину активів та зобов'язань і капіталу
№ з/п | Операції | Активи | Зобов'язання | Капітал (Доходи — Витрати) |
1 | 2 | 3 | 4 | 5 |
1 | Внесено готівкою власниками до статутного капіталу —100 000 грн | Внесена готівка +100 000 | Внесений статутний капітал +100 000 | |
2 | Отримана позика від іншого банку — 50 000 грн | Кошти на коррахунку банку +50 000 | Отримані позики +50 000 | |
3 | Видана позика та зарахована на поточний рахунок клієнта банку — 20 000 грн | Надані позики +20 000 | Кошти на поточних рахунках +20 000 | |
4 | Видано готівкою на виплату заробітної плати з поточного рахунку клієнта банку — 5000 грн | Видана готівка -5000 | Кошти на поточних рахунках -5000 | |
5 | Видана позика клієнту банку готівкою — 2000 грн | Видана готівка -2000 Надані кредити +2000 | - | |
6 | Перераховано кошти з поточного рахунку клієнта на депозитний рахунок — 10 000 грн | Кошти на поточних рахунках -10 000 Кошти на депозитних рахунках +10 000 | ||
7 | Отримано процентні доходи готівкою — 1000 грн | Внесена готівка +1000 | Процентні доходи +1000 | |
8 | Сплачено процентні витрати на поточний рахунок клієнту банку — 500 грн | Кошти на поточних рахунках +500 | Процентні витрати -500 | |
1—8 | Усього за період | 166 000 | 65 500 | 100 500 |
Останній рядок прикладу відображає фінансовий стан банку на кінець періоду:
166 000 = 166 000;
166 000 = 65 500 + 100 500.
Збір інформації про кожний елемент звітності здійснюється шляхом створення окремого запису, який називається рахунком. Для кожного активу, зобов'язання і капіталу відкривається окремий рахунок (наприклад, для активу – "Банкноти та монети в касі банку", "Короткострокові кредити в поточну діяльність, що надані суб'єктам господарювання", "Основні засоби" тощо).
Для графічного зображення рахунку використовується Т-подібна модель рахунку. Т-рахунок складається з трьох елементів: найменування рахунку; лівого боку – дебету; правого боку – кредиту.
Усі активні рахунки мають дебетовий залишок, усі пасивні рахунки мають кредитовий залишок. Кожний рахунок створено так, що всі збільшення в активних рахунках вносяться в лівий бік рахунку, а всі зменшення – в протилежний; у пасивних рахунках – навпаки. За активними рахунками сальдо на кінець дня визначається за формулою
Сальдо на кінець дня = Дебетове сальдо на початок дня +
+ Обіги дебетові - Обіги дебетові кредитові.
За пасивними рахунками сальдо на кінець дня визначається за формулою
Сальдо на кінець дня = Кредитове сальдо на початок дня +
+ Обіги кредитові - Обіги дебетові.
Для того щоб показати, як саме реєструються операції в системі бухгалтерського обліку, необхідний аналіз операцій.
Аналіз операцій – це термін, який вживається для опису в термінах фундаментальної облікової моделі процесу вивчення подвійного впливу операцій на банківську установу.
Для аналізу кожної операції необхідно:
1) розкрити характер операції;
2) проаналізувати зміст операції;
3) скласти бухгалтерську проводку;
4) показати вплив операції на рахунки.
Звернемося до попереднього прикладу і проведемо аналіз операцій.
1. Власниками внесено готівкою до статутного капіталу 100 000 грн.
Аналіз операції: операція збільшила готівкові кошти на 100 000 грн, що реєструється на рахунку "Банкноти та монети в касі банку" за дебетом (збільшення); частина несплаченого зареєстрованого статутного капіталу банку зменшилась на 100 000 грн, що реєструється на рахунку "Несплачений зареєстрований статутний капітал банку" за кредитом (зменшення, зверніть увагу на характеристику рахунку – він контрпасивний).
Бухгалтерська проводка
Д-т – Банкноти та монети в касі банку 100 000
К-т – Несплачений зареєстрований статуний капітал банку
Вплив операції на рахунки:
Подвійний контроль точності:
Дебет (100 000) = Кредит (100 000)
Активи (+100 000) = Зобов'язання (0) + Капітал (+100 000)
2. Отримана позика від іншого банку – 50 000 грн.
Аналіз операції: збільшились кошти на коррахунку банку на 50 000 грн, що реєструється на рахунку "Кореспондентський рахунок банку в Національному банку України" за дебетом (збільшення); збільшились зобов'язання банку на 50 000 грн, що реєструється за кредитом (збільшення).
Бухгалтерська проводка
Д-т Кореспондентський рахунок
К-т Отримані позики 50 000
Вплив операції на Т-рахунки:
Подвійний контроль точності:
Дебет (50 000)" Кредит (50 000)
Активи (+50 000)" Зобов'язання (+50 000) + Капітал (0)
За операціями 3–8 виконайте аналіз самостійно.
1.9. Регістри синтетичного та аналітичного обліку
1.10. Порядок формування та характеристика параметрів аналітичного рахунку
1.11. Бухгалтерський облік за принципом нарахування
Розділ 2. ОБЛІК НАЯВНИХ КОШТІВ БАНКУ
2.1. Характеристика грошових коштів згідно з Положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку
2.2. Особливості обліку касових операцій
2.3. Порядок здавання та отримання банками підкріплень готівки
2.4. Забезпечення схоронності грошей і цінностей
2.5. Ревізія цінностей