Облік і аудит у банках - Васюренко О.В. - 3.1. Організація обліку вкладних (депозитних) операцій банку

3.1. Організація обліку вкладних (депозитних) операцій банку.

32. Бухгалтерський облік вкладів (депозитів) суб'єктів господарювання та фізичних осіб.

3.3. Бухгалтерський облік коштів, залучених за ощадними (депозитними ) сертифікатами.

3.4. Відображення в бухгалтерському обліку вкладних (депозитних) операцій на міжбанківському ринку.

3.5. Бухгалтерський облік доходів та витрат за вкладними (депозитними ) операціями банку.

Вивчивши цю тему, ви зможете:

1. Запам'ятати порядок здійснення банками вкладних (депозитних) операцій.

2. Дати характеристику рахунків, призначених для обліку вкладів (депозитів) клієнтів банку.

3. Відображати в бухгалтерському обліку вклади (депозити) суб'єктів господарювання та фізичних осіб.

4. Зрозуміти особливості обліку коштів, залучених за ощадними (депозитними) сертифікатами.

5. Відображати в бухгалтерському обліку вкладні (депозитні) операції на міжбанківському ринку.

6. Відображати в бухгалтерському обліку прострочену, сумнівну та безнадійну заборгованість за вкладними (депозитними) операціями на міжбанківському ринку.

7. Відображати в бухгалтерському обліку доходи та витрати за вкладними (депозитними) операціями банку.

8. Використати вивчене і набути професійних навичок при виконанні практичних завдань.

3.1. Організація обліку вкладних (депозитних) операцій банку

Вклад (депозит) – це гроші або інші кошти в готівковій або безготівковій формі, у національній або іноземній валюті, передані власником (юридичною або фізичною особою) або третьою особою за дорученням і за рахунок власника до банку для зберігання на встановлених договором умовах, з обов'язковим поверненням вкладнику.

Вклади (депозити), що застосовуються у практиці сучасних банків, відрізняються залежно від строку, категорії депонента, умов внесення і вилучення коштів, сплати відсотків та інших характеристик (рис. 3.1).

За строками використання коштів вклади (депозити) клієнтів банку поділяють на:

– вклади (депозити) на вимогу;

– строкові вклади (депозити).

До вкладів на вимогу належать залишки тимчасово вільних коштів клієнтів банку на поточних рахунках.

У складі строкових вкладів виокремлюють власне строкові вклади і ощадні вклади. Власне строкові вклади відкриваються усім клієнтам банку: суб'єктам господарювання, фізичним особам, небанківським фінансовим установам, банкам. Ощадні вклади відкриваються тільки фізичним особам.

Рис. 3.1. Класифікація вкладів (депозитів) за категоріями депонентів та строками

Проведення вкладних (депозитних) операцій банку регламентується Положенням про порядок здійснення банками України вкладних (депозитних) операцій з юридичними і фізичними особами, затвердженим постановою Правління Національного банку України від 3 грудня 2003 р. № 516. Сума, строки та умови приймання вкладів (депозитів) визначаються між банком та вкладником на договірних засадах. Особливості залучення грошових коштів або банківських металів на вклади (депозити) регулюються внутрішніми положеннями банків. Банки встановлюють основні умови залучення банківського вкладу (депозиту) відповідного виду. Зазначені умови мають бути оприлюднені банком шляхом розміщення відповідної інформації в установі банку в загальнодоступному для клієнтів місці. Ця інформація може додатково розміщуватися банком у засобах масової інформації.

Банки повертають вклади (депозити) та сплачують нараховані проценти у строки, визначені умовами договору банківського вкладу (депозиту) між вкладником і банком. За договором банківського вкладу (депозиту) незалежно від його виду банк зобов'язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника, крім вкладів, розміщених юридичними особами на інших умовах повернення, які встановлені договором.

Якщо вкладник не вимагає повернення суми строкового вкладу (депозиту) із закінченням строку, встановленого договором банківського вкладу, або повернення суми вкладу (депозиту), внесеного на інших умовах повернення, то після настання визначених договором обставин договір уважається продовженим на умовах вкладу на вимогу, якщо інше не встановлено договором.

Вкладні операції впливають на фундаментальну облікову модель.

Порядок обліку установами банків операцій за вкладами (депозитами) регламентується Інструкцією з бухгалтерського обліку кредитних, вкладних (депозитних) операцій та формування і використання резервів під кредитні ризики в банках України, затвердженою постановою Правління Національного банку України від 15 вересня 2004 р. № 435.

Депозити враховуються на всю суму номіналу на депозитному рахунку до часу погашення. Залежно від методу виплати процентів за депозитами – за період або на період (авансом) змінюється сума, що надходить від депонента. У будь-якому разі номінальна сума депозиту і сума, що враховується на депозитному рахунку, збігаються.

Облік депозитів ведеться за рахунками 1-го та 2-го класів Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 17 червня 2004 р. № 280:

1 Казначейські та міжбанківські операції

13 Кошти Національного банку України

15 Кошти в інших банках

16 Кошти інших банків

2 Операції з клієнтами

25 Кошти бюджету та позабюджетних фондів України

26 Кошти клієнтів банку

В аналітичному обліку ведуться особові рахунки за кожним депозитом.

Бухгалтерські проводки

1. Залучення депозиту (за умови виплати процентів за період):

Д-т Рахунок для обліку готівкових коштів, кореспондентський рахунок, поточний рахунок, депозитний рахунок

К-т Депозитний рахунок

2. Залучення депозиту (за умови виплати процентів авансом):

Д-т Рахунок для обліку готівкових коштів, кореспондентський рахунок, поточний рахунок, депозитний рахунок – на суму номіналу депозиту за мінусом сплачених авансом процентів

Д-т Витрати майбутніх періодів – на суму сплачених авансом процентів

К-т Депозитний рахунок – на суму номіналу

3. Погашення депозиту:

Д-т Депозитний рахунок – на суму номіналу (у разі капіталізації з урахуванням суми процентів)

К-т Рахунок для обліку готівкових коштів, кореспондентський рахунок, поточний рахунок, депозитний рахунок

Внутрішній контроль за депозитами має здійснюватися відповідно до Положення про організацію бухгалтерського обліку та звітності в банківських установах України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 30 грудня 1998 р. № 566, так, щоб гарантувати: залучення та розміщення депозитів у межах строків і лімітів, встановлених банком; приймання та розміщення усіх депозитів за процентною ставкою, що застосовується у банку згідно із запровадженою ним політикою; своєчасне та правильне відображення в бухгалтерському обліку депозитних операцій.

Система бухгалтерського контролю за депозитними операціями включає систему реєстрації депозитів. Система обліку операцій із депозитами має гарантувати правильне та своєчасне відображення таких даних: номера договору; назви контрагента; типу договору (за строком використання); бази нарахування процентів; номіналу депозиту; валюти депозиту; процентної ставки; дати нарахування процентів; умов сплати процентів; дати погашення депозиту.

Банки мають визначити процедури перевірки тотожності цих систем аналітичного обліку операцій із депозитами з оборотами і залишками за рахунками синтетичного обліку.

Нарахування процентів і здійснення відповідних записів у бухгалтерському обліку має періодично перевірятися особою, яка не бере участі у виконанні операцій з нарахування. Проценти, відображені на окремих аналітичних рахунках процентних витрат (доходів), мають бути звірені з сумою процентів, сплачених депоненту.

При нарахуванні процентів та відображенні їх за відповідними рахунками бухгалтерського обліку необхідно регулярно переглядати відповідні процедури внутрішнього контролю і перевіряти розрахунок процентів і записи за цими рахунками.