Цивільне право - Майданик P.A. - Вступ

Право - не лише сукупність норм; воно є значно складнішим явищем, системою норм, способів їх створення і тлумачення, пов'язаною з певною концепцією соціального устрою суспільства, від якої залежить, як застосовується і взагалі функціонує право.

Смисл підготовки юриста, в тому числі й у сфері цивільного права, полягає не в тому, щоб він на пам'ять вивчив чинні сьогодні норми. В цьому немає потреби, враховуючи постійну зміну значної частини правових норм.

Юристу важливо зрозуміти структурний взаємозв'язок норм, термінів, якими вони оперують, способи, якими користуються для фіксації норм і їх узгодження одна з одною. Поряд зі змінними елементами, в них немало і таких складових, які не можуть бути довільно змінені розчерком пера законодавця, оскільки вони найтіснішим чином пов'язані з нашою цивілізацією і нашим способом мислення. Законодавець не може впливати на ці елементи, як і на нашу мову або нашу манеру мислити. Саме на цих незмінних елементах, які стоять за нормами права, грунтується уявлення про історичну постійність національного права, незалежно від модифікацій норм.

Тому, впроваджуючи кращі зразки світової традиції права, ми не повинні забувати, хто і звідки ми, оскільки національна ідентичність в кінцевому підсумку визначає праворозуміння і в цілому функціонування національного права і національної правової системи. Наявність цих незмінних елементів національного права дає підстави розглядати право як науку і робить можливою юридичну освіту.

Ідея постійності національного права визначає основну методологічну вимогу до будь-якого підручника у сфері права, яка полягає в забезпеченні знань і навичок у певній сфері юриспруденції, що відображають концепцію соціального устрою і відповідають соціальному призначенню юриста відповідного суспільства.

В сучасних умовах формування в Україні соціально орієнтованого суспільства з ринковою економікою соціальне призначення юриста визначає тенденція до поступової еволюції українського права від правового позитивізму (легізму) на користь концепцій ліберального типу (природного, соціологічного, цивілізаційного права).

Юрист покликаний виконувати особливу роль у суспільстві, яка полягає в сприянні захисту прав і свобод суб'єктів правовідносин відповідно до вимог про справедливість, добросовісність і розумність, утверджувати в суспільстві ідею про діалектичність зв'язку і пріоритет права перед законом, неприпустимість підміни верховенства права принципом доцільності в праві.

Юрист повинен використовувати навички професійного правника задля реалізації самоврядності як у межах юридичної професії, так і на інших соціальних рівнях, дотримуватися принципу особливої соціальної відповідальності, оберігати правовий імідж юриста, долати прояви корупції і надмірного адміністрування в сфері державного та місцевого управління, розглядати право не лише як професію, а й як мистецтво добра і справедливості.

Дотримання зазначених правил є обов'язковою умовою формування у вітчизняного фахівця-юриста іманентної здатності якісно захищати права і свободи суб'єктів права.

У будь-якому випадку крім знань потрібно, щоб фахові юристи були справедливими. А справедливість може бути лише тоді, коли людина знає право, розуміє його і чесна за своєю природою.

Відповідність високим стандартам юридичної професії в сфері приватного права ускладнюється відсутністю усталених традицій новітніх кодифікацій законодавства, неефективною системою тлумачення і дотримання законодавства та формування одноманітної судової практики, неузгодженістю з національними традиціями вітчизняного права запозичень з інших правових систем.

З огляду на це сучасний юрист у сфері приватного права повинен як знати і вміти використовувати догми цивільного права (знання законодавства і вміння його тлумачити), так і застосовувати загальні засади цивільного законодавства (принципи цивільного права), вирішувати складні міжгалузеві і багатоюрисдикційні питання за допомогою різних методів пізнання (логічного, історичного, порівняльного тощо).

Для підготовки такого рівня фахівців необхідні як базові підручники, так і курси поглибленого вивчення цивільного права, покликані надати системний і методично обґрунтований аналіз юридичних конструкцій і доктрини цивільного права.

Цей підручник містить поглиблений курс загальної частини цивільного права, розрахований на студентів юридичних факультетів вищих навчальних закладів, призначення якого полягає в набутті студентами поглиблених знань і практичних навичок з питань цивільного права.

Концептуально підручник побудований на ідеї проведення системного аналізу двох рівнів вітчизняного цивільного права - об'єктивного (формального) і суб'єктивного (живого), висвітлення особливостей їх реалізації в законодавстві, доктрині і судовій практиці.

Структурно підручник складається з розділів, поділених на окремі глави, до кожної з яких подано список додаткової літератури.

Концептуальні особливості і системність цього дослідження сприятимуть більш глибокому розумінню цивільного права.

Сподіваємось, що це видання зацікавить і буде корисним широкому колу читачів: викладачам і студентам, аспірантам юридичних вузів і факультетів, юристам-практикам, спеціалістам з питань цивільного права, підприємцям.

Користуючись нагодою, висловлюємо щиру вдячність офіційним рецензентам цього видання, колегам і друзям за виявлений інтерес та підтримку цієї скромної праці.