Глава 1. Поняття права
1. Класифікація значень права
Одним з основних інститутів соціальної природи людини є право. Воно відноситься до найпотужніших рушійних сил цивілізації в людському суспільстві, що зумовлює значення і цінність розуміння сутності права.
Питання, що таке право, має фундаментальне значення. Залежно від його вирішення розуміються й трактуються всі інші явища правового життя суспільства, зокрема система права й систематизація законодавства, застосування й тлумачення права тощо, реальне поводження окремих суб'єктів права, його оцінка з боку інших суб'єктів.
В юридичній доктрині прийнято розглядати право в кількох значеннях, кожне з яких відображає певну частину його змісту і функціональної спрямованості з урахуванням застосовуваного критерію класифікації.
Залежно від того, в якій сфері суспільних знань використовується термін "право", виділяють його філософське, юридичне, соціологічне, політологічне, культурологічне, психологічне та інші тлумачення.
За місцем у системі соціального регулювання право може розглядатися в трьох основних значеннях як: 1) певні можливості суб'єктів правовідносин (право як суб'єктивне право); 2) правила (норми), за допомогою яких здійснюється регулювання суспільних відносин (право як об'єктивне право); 3) оцінка істинності та дійсності певних соціальних явищ (право як загальносоціальне явище).
За сферою поширення на певні суспільні відносини право може розглядатися в двох значеннях як: 1) загальносоціальне явище та 2) волевиявлення держави (юридичне право).
Як загальносоціальне явище право являє собою певну свободу поведінки людей, гарантовану відповідальністю суб'єктів за свої дії в суспільстві. Такі вимоги права щодо поведінки суб'єктів права мають бути загальними і рівними для всіх однорідних суб'єктів.
У цьому розумінні право поділяють на такі чотири підвиди: 1) права людини; 2) права об'єднань соціальних верств населення; 3) права нації та народу; 4) права людства.
Юридичне право в широкому розумінні розглядається як свобода та обґрунтованість поведінки людей, що задекларовані державою згідно із законодавством та іншими джерелами права.
У власному розумінні юридичне право являє собою зумовлену природою людини і суспільством систему регулювання суспільних відносин, яка виражає свободу особистості, якій властиві нормативність, формальна визначеність в офіційних джерелах і забезпечена можливість державного примусу.
Юридичне право поділяється на об'єктивне та суб'єктивне право.
Об'єктивним правом називають систему всіх правових приписів (правові норми), що встановлюються та охороняються державою, мають загальнообов'язковий характер, є критерієм правомірної чи неправомірної поведінки та існують незалежно від волі суб'єктів права.
Суб'єктивне право - це певні юридично забезпечені можливості, що належать суб'єкту і закріплені об'єктивним правом (тобто в нормах права).
2. Право як триєдина єдність
Сучасна теорія права розрізняє три значення терміна "права": загальносоціальне, об'єктивне та суб'єктивне право. Кожне з трьох розумінь (значень) права має свій зміст. У загальносоціальному (природному) розумінні право являє собою усвідомлення можливостей людини взагалі (абстрактної людини) в системі суспільних відносин.
У цьому контексті юридична наука розглядає право як загальнообов'язковий соціальний регулятор, що складається із системи норм і принципів, спрямований на забезпечення свободи і ефективна дія якого гарантується державою (С. П. Погребняк).
В об'єктивному значенні право - нормування цих можливостей, що являє собою об'єктивне (позитивне) право.
У суб'єктивному розумінні право є визнанням відповідних можливостей за конкретними особами (суб'єктивне право).
Кожний з наведених трьох елементів права перебуває у взаємному зв'язку: від права в загальносоціальному розумінні через об'єктивне право до суб'єктивного права, реалізація якого становить кінцеву мету функціонування права як багатоаспектного соціального явища.
Єдність проявів робить право засобом, знаряддям існування цивілізованого суспільства, одним з основних інститутів соціальної природи людини, без якого вона була б зовсім іншою істотою (Д. Ллойд).
Без права суспільство просто не може існувати, особливо якщо йдеться про сучасне суспільство.
4. Право як спеціально-юридична категорія
5. Ознаки і визначення поняття права
Глава 2. Дуалізм і система права
1. Еволюція дуалізму права
2. Основні концепції дуалізму права
3. Сучасні тенденції дуалізму права
4. Дуалізм приватного права
5. Структура системи права
Глава 3. Цивільне право як приватне право