Якщо цивільне право як галузь права регулює відповідні суспільні відносини, а наука цивільного права вивчає цивільно-правові явища, то цивільне право як учбова дисципліна навчає цивільному праву і науці цивільного права.
Завдання цивільного права як учбової дисципліни, перш за все, полягає в навчанні тим нормам цивільного права і практиці їх застосування, які в сукупності становлять цивільне право як галузь права.
Поряд з галуззю цивільного права до сфери вивчення входить і наука цивільного права з виробленими нею поняттями, висновками, концепціями і теоріями. У зв'язку з цим курс цивільного права як учбова дисципліна має предметом вивчення цивільно-правову науку, однак відрізняється від останньої за предметом, об'єктом і структурою. Протягом проходження учбового курсу цивільного права студент оволодіває знаннями не лише цивільних законів і практики їх застосування, а й пізнає закономірності їх розвитку, знайомиться з виробленим цивілістичною наукою понятійним апаратом, теоретичним обґрунтуванням закріплених у законі норм права, правилами їх тлумачення і застосування.
До завдань учбового курсу цивільного права належить також оволодіння навичками практичної роботи за обраною спеціальністю, пов'язаних з правильним застосуванням цивільних законів до окремих спірних ситуацій, інших випадків, які виникають у правозастосовній практиці. Для цього існують практикуми, які містять казуси, засновані, як правило, на реальних судових та інших справах. Під час вирішення цих казусів як домашнього завдання та обговорення рішення в аудиторії студенти навчаються орієнтуватися в законодавстві, обґрунтовувати свою позицію по справі, заперечувати аргументи протилежної сторони. Значне поширення в юридичних вузах отримали дистанційне навчання, тестування, написання рефератів тощо.
Формування навичок правозастосування покладає на викладача відповідальне завдання не допустити виникнення правового нігілізму і підтримання інтересу до навчання. Тому викладачу завжди необхідно аналізувати проблеми, які виникають на практиці, виявляти протиріччя та недоліки.
З огляду на часті зміни цивільного законодавства та його значний обсяг знати досконало весь правовий масив цивільно-правових норм неможливо. Тому завдання вивчення цивільного права полягає не в заучуванні цивільно-правових норм, а у виробленні у студентів навичок самостійної роботи з правовим матеріалом і розуміння логіки цивільно-правового регулювання. Студенти зможуть вільно орієнтуватися в чинному законодавстві, коли засвоять поняття, принципи, правові конструкції, теорії, вироблені наукою цивільного права.
В основу системи учбового курсу цивільного права покладено систему цивільного права та цивільного законодавства, доповненої особливостями систематики науки цивільного права. Зокрема, в цивільному праві відсутні наукові визначення багатьох понять, які використовуються в нормативних актах цивільного законодавства, немає наукових узагальнень і висновків, прикладів із судової практики, які підтверджують правильність цих висновків.
До курсу цивільного права включаються теми, які не мають відповідних аналогів у системі галузі цивільного права. До таких, зокрема, належать теми, присвячені предмету і методу цивільного права, його джерелам, цивільному правовідношенні.
Система курсу цивільного права охоплює всі інститути цивільного права та засновується на поділі всього учбового матеріалу на великі розділи, які підрозділяються на дві основні частини: Загальну та Особливу.
Загальна частина містить конструкції, які поширюються на всі види цивільних відносин. Особлива частина охоплює динаміку цих відносин, власне майновий оборот.
Загальна частина курсу цивільного права може бути представлена у вигляді розділів (змістових модулю): Розділ 1 "Цивільне право у правовій системі України: поняття і система цивільного права, джерела цивільного права, цивільне право як наука і учбова дисципліна"; Розділ 2 "Цивільні правовідносини: вчення про цивільні правовідносини, правове становище його суб'єктів та об'єктів, підстави правовідносин"; Розділ 3 "Здійснення і захист цивільного права: форми реалізації майнових цивільних прав та інтересів, право на захист і відповідальність у цивільному праві, правочини, представництво, цивільно-правові строки"; Розділ 4 "Особисті немайнові права фізичної особи: поняття, класифікація, види особистих немайнових прав"; Розділ 5 "Право власності та інші речові права: поняття і зміст права власності (приватної та публічної), поняття і види інших (обмежених) речових прав, цивільно-правові способи захисту права власності та інших речових прав"; Розділ 6 "Право інтелектуальної власності: зміст та особливості цивільно-правового регулювання особистих немайнових відносин, що виникають у результаті творчої діяльності, що входить до сфери авторського та патентного права, а також цивільно-правової охорони засобів індивідуалізації товарів, осіб та послуг"; Розділ 7 "Цивільно-правовий захист особистих немайнових благ".
Особливу частину курсу становлять: Розділ 8 "Загальні положення про зобов'язання: поняття і види, виникнення і припинення, забезпечення належного виконання"; Розділ 9 "Договори, спрямовані на передачу майна у власність та надання майна у користування"; Розділ 10 "Договори, спрямовані на виконання робіт та надання послуг"; Розділ 11 "Договори у сфері банківської діяльності та інтелектуальної власності"; Розділ 12 "Недоговірні зобов'язання"; Розділ 13 "Спадкове право".
Значний обсяг Особливої частини курсу цивільного права ставить перед студентами складне завдання з оволодіння нею. Поширена в окремих іноземних країнах практика відмови від викладання у вузах Особливої частини цивільного права і заміна цього курсу кількома самостійними дисциплінами (житлове, страхове, транспортне, банківське право) не є виправданою. Лише при вивченні цивільного права в цілому формується порівняно повне, а не фрагментарне уявлення про цивільне право.
1. Інтеграція України в європейський та світовий правовий простір
2. Загальна характеристика приватного права зарубіжних країн
3. Джерела цивільного і торгового права зарубіжних країн
Розділ ІІ. Цивільне правовідношення
Глава 6. Цивільні правовідносини
1. Поняття і особливості цивільних правовідносин
2. Суб'єкти і об'єкти цивільних правовідносин
3. Зміст цивільних правовідносин
4. Види цивільних правовідносин