Цивільне право України - Дзера О.В. - 1. Інтеграція України в європейський та світовий правовий простір

1. Інтеграція України в європейський та світовий правовий простір

Важливою характеристикою цивільно-правових систем країн, економіки яких базуються на ринкових принципах, є те, що вони дуже близькі, оскільки спираються на однакові начала bona fides (добрі нрави) та свободи особистості. З переходом України на ринкові засади її цивільне право поступово трансформується у приватне право громадянського суспільства, принципові положення якого однакові для всіх країн світу. Тому сьогодні цивільне право зарубіжних країн стає для нас більш зрозумілим, а його вивчення набуває особливого значення на шляху інтеграції України в європейський та світовий правовий простір.

Взаємовплив та взаємодія цивільного права України та зарубіжних країн створює сучасну мозаїчну картину цивільного права світу,

У практичному плані порівняльно-правовий аналіз зарубіжного цивільного права відіграє важливу роль у національній та міжнародній законодавчій діяльності.

Всесвітній досвід показує, що будь-яка доцільна правова реформа, запроваджена в одній країні, обов'язково повторювалася з деякими модифікаціями в інших. Так було, зокрема, з рецепцією Французького цивільного кодексу, англійського акта про чеки, німецьких норм про компанії з обмеженою відповідальністю тощо.

Законодавча практика України також зважає на досвід зарубіжних правових доктрин і законодавства. Так, наприклад, багато правових актів першого покоління ринкового законодавства України готувались з урахуванням відповідного зарубіжного законодавства. Яскравим прикладом використання нормотворчого зарубіжного досвіду є новий ЦК України, проект якого створювався на основі широкого використання правових підходів, утілених у цивільних кодифікаціях Франції, Німеччини, Швейцарії, Нідерландів, провінції Квебек та в Модельному ЦК для країн СНД.

Цивільне право зарубіжних країн, особливо Європейського Союзу, і надалі відіграватиме важливу роль у контексті євроінтеграційних прагнень України.

Приватноправові системи різних країн виявляють дедалі більшу схильність до зближення та уніфікації, що, зокрема, спрощує міжнародні відносини. Тому українські спеціалісти повинні бути готові до наступного кроку - участі в процесі всесвітнього унормування приватного права, зокрема в міжнародній договірній уніфікації.

Міжнародна договірна уніфікація також потребує вивчення зарубіжного цивільного права. Створенню уніфікованих актів передує ретельна підготовча робота, порівняльні дослідження відповідного нормативного матеріалу багатьох країн з метою встановлення як схожих положень, так і відмінностей, щодо яких необхідно досягти єдності. Прикладом уніфікації цивільних норм шляхом укладення міжнародно-правових актів можна назвати Конвенцію ООН про договори міжнародної купівлі-продажу товарів 1980 р.

Знання зарубіжного цивільного права відіграє важливу роль у правозастосовній діяльності. Наслідком взаємодії вітчизняного та іноземного цивільного права є застосування останнього суб'єктами цивільних правовідносин з іноземним елементом та судами України.

Згідно з нормами українського колізійного права до приватноправових відносин з іноземним елементом може застосовуватися як право України, так і іноземне право. Наприклад, ст. 38 Закону України "Про міжнародне приватне право" встановлює, що право власності та інші речові права на рухоме та нерухоме майно визначається правом країни, в якій це майно знаходиться. Отже, якщо річ знаходиться за кордоном, сторони чи суд застосовуватимуть для регулювання речових відносин іноземний закон.

Взаємодія вітчизняного та іноземного цивільного права відбувається і у таких формах, як надання іноземній правовій нормі значення юридичного факту, або як виступ іноземної правової норми передумовою акту правозастосування (наприклад, іноземним громадянам надається певний статус за умови взаємності). В усіх цих випадках слід звертатися до іноземного права,

З науково-пізнавального боку вивчення зарубіжного цивільного права дає можливість теоретично осмислити провідні закономірності його розвитку, краще засвоїти своє національне цивільне право.

Порівняльне цивільне право розширює науковий світогляд, підвищує правову культуру юриста, є формою розвитку міжнародних наукових зв'язків.

Вивчення зарубіжного цивільного права здійснюється на підставі порівняльного методу. Порівняльно-правові дослідження передбачають вивчення не лише правових норм та інститутів, а й судової практики та доктрини інших країн.