Цивільне право України. Особлива частина - Дзера О.В. - Місце виконання зобов'язання

Однією з вимог, встановлених ЦК України щодо виконання зобов'язання, є вимога щодо місця виконання (ст. 532 ЦК).

Місцем виконання зобов'язання вважається місце, в якому мають бути вчинені дії боржника, яких вправі вимагати від нього кредитор.

З'ясування з необхідною точністю місця виконання зобов'язання покликане сприяти реалізації принципу належного виконання, оскільки за його допомогою сторони не лише встановлюють вимогу, дотримання якої буде свідченням належного виконання, а і формулюють умови договору щодо визначення і розподілу витрат на доставку предмета виконання (за загальним правилом, такі витрати на доставку покладаються на боржника), визначення місця переданий і приймання товару тощо.

Загальне правило щодо місця виконання встановлене абз. і ч. 1 ст. 532 ЦК України, згідно з якою сторони зобов'язання можуть встановити місце його виконання в договорі. Наприклад, при укладенні договору перевезення пасажира в білеті зазначається місце (пункт призначення), до якого перевізник зобов'язується доставити пасажира; в договорі купівлі-продажу меблів сторони передбачили обов'язок продавця доставити меблі на квартиру покупця тощо.

У тих випадках, коли місце виконання зобов'язання не визначено, виконання зобов'язання проводиться в місцях, встановлених абз. 2 ч. 1 ст. 532 ЦК України. При цьому критерієм визначення місця виконання законодавець обрав вид зобов'язання, обумовлений його предметом.

Так, місцем виконання зобов'язання про передання нерухомого майна є місцезнаходження цього майна. Згідно з абз. 1 ч. 1 ст. 181 ЦК України до нерухомих речей (нерухомого майна, нерухомості) належать земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

Виконання зобов'язання за місцезнаходженням нерухомого майна стосується передання цього майна не тільки у власність, айв користування або інше речове чи зобов'язальне право (оренду, лізинг тощо).

Зобов'язання щодо передання товару (майна), якщо це зобов'язання виникає на підставі договору перевезення, виконується за місцем здавання товару (майна) перевізникові.

Якщо зобов'язання про передання товару (майна) виникає на підставі інших (ніж перевезення) правочинів, його виконання провадиться за місцем виготовлення (ательє з пошиття та ремонту одягу, фотоательє, перукарня тощо) або зберігання товару (магазин, склад товаровиробника, гардероб театру тощо), якщо це місце було відоме кредиторові на момент виникнення зобов'язання.

Законом встановлені особливості щодо місця виконання грошового зобов'язання (п. 4 ст. 532 ЦК України).

Визначивши конкретні місця виконання окремих видів зобов'язання, ст. 532 ЦК України встановила, що інші зобов'язання (крім розглянутих вище) виконуються за місцем проживання (місцезнаходженням) боржника.

Згідно з ч. 2 ст. 532 ЦК України, якщо це встановлено актами цивільного законодавства або випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту, зобов'язання може бути виконане в іншому місці.

Так, ст. 970 ЦК України визначає місце виконання зобов'язання за договором про надання індивідуального банківського сейфа, що охороняється банком, а ст. 972 ЦК України - місце виконання зобов'язання щодо зберігання речей у камерах схову організацій, підприємств транспорту.

Виходячи із суті зобов'язання, наприклад, капітальний ремонт будинку може бути проведений лише за місцем його знаходження, тому місце виконання такого роду зобов'язання встановлювати в договорі немає потреби.

Визначення місця виконання зобов'язання, що випливає із звичаїв ділового обороту (наприклад Правил ІНКОТЕРМС), широко застосовується при виконанні договорів міжнародної купівлі-продажу.

Місце виконання зобов'язання є одним з елементів його належного виконання. Якщо зобов'язання виконане у місці, що зазначене в договорі, законі або випливає із звичаїв ділового обороту, є всі підстави стверджувати, що за цим елементом зобов'язання виконане належним чином. Недотримання ж вимоги щодо місця виконання зобов'язання є свідченням його неналежного виконання.

Строк (термін) виконання зобов'язання
Глава 3. Загальні засади забезпечення виконання зобов'язань
1. Поняття і способи забезпечення виконання договору
2. Правова природа забезпечувальних правовідносин
Глава 4. Неустойка
1. Загальні положення про неустойку в цивільному праві
2. Неустойка як спосіб забезпечення виконання зобов'язань
Види неустойки
3. Стягнення (сплата) неустойки як міра цивільно-правової відповідальності
Глава 5. Порука
© Westudents.com.ua Всі права захищені.
Бібліотека українських підручників 2010 - 2020
Всі матеріалі представлені лише для ознайомлення і не несуть ніякої комерційної цінностію
Электронна пошта: site7smile@yandex.ru