Питання даного виду застави регулюються р. IV Закону України "Про заставу". Так, закладом є застава рухомого майна, при якій майно, що складає предмет застави, передається заставодавцем у володіння заставодержателя (ст. 44 даного Закону). За угодою заставодержателя із заставодавцем предмет застави може бути залишено у заставодавця під замком та печаткою заставодержателя (тверда застава). Індивідуально визначена річ може бути залишена у заставодавця з накладенням знаків, які засвідчують заставу. Правила норм вказаного розділу Закону України "Про заставу" поширюються на тверду заставу у випадках, коли її застосування не суперечить суті відносин заставодержателя із заставодавцем при такій заставі.
Предмет закладу може перебувати у користуванні заставодержателя, якщо зазначене передбачено договором. Набуті заставодержателем доходи спрямовуються на покриття витрат на утримання предмета закладу, а також зараховуються в рахунок погашення процентів по боргу, забезпеченому закладом зобов'язань чи самого боргу (ст. 46 Закону України "Про заклад").
Статтею 45 Закону України "Про заставу" визначено обов'язки заставодержателя, які покладаються на останнього у разі, якщо інші обов'язки не передбачені договором закладу. Законом встановлено наступні обов'язки заставодержателя: а) вживати заходів, необхідних для збереження предмета закладу; б) у випадках, коли це передбачено договором, одержувати з предмета закладу дохід в інтересах заставодавця; в) регулярно надсилати заставодавцю звіт про користування предметом закладу, якщо користування ним допускається відповідно до ч. 1 ст. 46 вказаного Закону; г) страхувати предмет закладу в обсязі його вартості за рахунок та в інтересах заставодавця; г) сплачувати податки та збори, пов'язані з володінням заставленою річчю, за рахунок заставодавця; д) належним чином утримувати предмет закладу, нести відповідальність за нього у випадках, коли немає доказів, що втрата, пошкодження або загибель закладу сталися не з його вини; е) негайно повідомляти заставодавця про виникнення загрози загибелі чи пошкодження предмета закладу; є) негайно повертати предмет закладу після виконання заставодавцем або третьою особою забезпеченого закладом зобов'язання.
У разі виникнення загрози загибелі, пошкодження чи зменшення вартості предмета закладу не з вини заставодержателя він має право вимагати заміни предмета закладу, а при відмові заставодавця виконати цю вимогу - достроково звернути стягнення на предмет закладу. Якщо заставодержатель зберігає або використовує предмет закладу неналежним чином, заставодавець має право в будь-який час вимагати припинення застави та (або) достроково виконати забезпечене закладом зобов'язання.
Закон України "Про заставу" (ст. 48) покладає на заставодержателя відповідальність за втрату, недостачу або пошкодження предмета застави при закладі, яка виникає лише у разі наявності в такому його вини. У разі настання вказаних обставин відповідальність заставодержателя встановлюється у розмірі вартості втраченого майна, а за пошкодження предмета закладу - в розмірі суми, на яку знизилася вартість заставленого майна. При цьому заставодержатель зобов'язаний відшкодувати заставодавцю всі заподіяні цим збитки в повному обсязі, якщо це передбачено законом чи договором. Якщо заставодержателем є ломбард або інша організація, для якої надання кредитів громадянам під заклад є предметом її діяльності, звільнення від відповідальності може мати місце лише за умови, якщо заставодержатель має докази, що втрата, недостача чи пошкодження предмета закладу сталися внаслідок непереборної сили (ст. 617 Цивільного кодексу України).
4. Застава цінних паперів
5. Застава товарів у обороті або переробці
Глава 9. Притримання
1. Загальні правові засади притримання
2. Правова природа права притримання та його співвідношення з іншими правовими конструкціями
3. Умови здійснення права притримання
Глава 10. Припинення зобов'язань
1. Поняття та підстави припинення зобов'язань
2. Підстави припинення зобов'язань з волі сторін