Цивільне право України. Особлива частина - Дзера О.В. - 3. Обов'язки сторін у договорі дарування та наслідки їх невиконання

Цивільне законодавство покладає на дарувальника обов'язок попередити обдаровуваного про всі відомі йому недоліки речі, що є дарунком, та її особливі властивості, які можуть бути небезпечними для життя, здоров'я, майна обдаровуваного чи інших осіб (ч. 1 ст. 721 ЦК). У випаду невиконання зазначеного обов'язку, дарувальник, відповідно до ч. 2 ст. 721 ЦК, повинен відшкодувати шкоду, заподіяну при володінні чи користуванні його дарунком.

Але це не означає, що обдаровуваний може пред'являти вимоги до дарувальника лише на підставі того факту, що річ, яку подарували, виявилася з недоліками - дарувальник відповідає за недоліки прийнятого дару лише тоді, коли через них в результаті володіння чи користування дарунком обдаровуваному або ж іншим особам (якщо вони відомі обдаровуваному) була заподіяна шкода. Також дарувальник не несе відповідальності за заподіяну внаслідок володіння чи користування його подарунком шкоду, якщо йому самому не було відомо про недоліки або особливі властивості дарунка (за таких обставин, коли дарувальник не знав про наявність у подарованої речі недоліків чи особливих властивостей, які можуть бути небезпечними для життя, здоров'я, майна обдаровуваного чи інших осіб, цілком очевидно, що у разі заподіяння такої шкоди мають застосовуватись положення ст. 16 Закону України "Про захист прав споживачів" та ст. 1209 ЦК).

Таким чином, дарувальнику доведеться відшкодовувати шкоду, заподіяну життю, здоров'ю чи майну обдаровуваного або інших осіб в результаті володіння чи користування його дарунком лише за наявності всіх таких умов у сукупності:

- зазначена шкода дійсно була заподіяна і саме внаслідок недоліків чи особливих властивостей дарунка;

- дарувальникові було відомо про недоліки чи особливі властивості його дарунка, через які обдаровуваному або іншим особам було заподіяно шкоду;

- дарувальник не повідомив про вказані недоліки чи особливі властивості дарунка обдаровуваного.

Якщо хоча б одна із перелічених обставин відсутня, то в обдаровуваного немає підстав для пред'явлення претензії до дарувальника.

За договором дарування певні обов'язки можна покласти й на обдаровуваного - відповідно до ст. 725 ЦК у договорі дарування може бути передбачено положення про обов'язок обдаровуваного вчинити певну дію майнового змісту на користь третьої особи або утриматись від її вчинення (наприклад, передати грошову суму чи інше майно у власність, сплачувати грошову ренту, надати право довічного користування дарунком чи його частиною, не пред'являти вимог до третьої особи про виселення тощо). Зазначене положення є досить новим для цивільного законодавства - адже раніше обдаровуваний завжди ставав власником одержаного за договором дарування майна без будь-яких умов та обов'язків виконувати будь-які дії на користь третіх осіб. Але тепер дарувальник може не лише покласти на обдаровуваного вказані обов'язки, а й вимагати від нього їх виконання (це жодним чином не суперечить вимогам законодавства щодо безоплатності договору дарування - адже на обдаровуваного може бути покладено лише певний обов'язок винятково на користь третьої особи, а не на користь дарувальника, отже, зустрічна компенсація дарувальникові відсутня за будь-яких обставин). Якщо ж обдаровуваний порушить свій обов'язок на користь третьої особи, то дарувальник, згідно зі ст. 726 ЦК, має право вимагати розірвання договору і повернення дарунка, а у випадку, коли таке повернення неможливе, - відшкодування його вартості. При цьому слід мати на увазі, що у випадку смерті обдаровуваного його спадкоємці, що одержать у спадщину предмет договору дарування, також будуть змушені виконувати обов'язок обдаровуваного на користь третьої особи під загрозою настання таких самих наслідків (адже до складу спадщини входять не лише усі права спадкодавця, що належали йому на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті, а й відповідні обов'язки).