Цивільне право України. Особлива частина - Дзера О.В. - 1. Умови виникнення зобов'язання з набуття, збереження майна без достатньої правової підстави

1. Умови виникнення зобов'язання з набуття, збереження майна без достатньої правової підстави

Загальне положення про зобов'язання з набуття, збереження майна без достатньої правової підстави встановлено гл. 83 ЦК, у ст. 1212 якої зазначено: "Особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала".

На сьогодні функція зобов'язання з набуття, збереження майна без достатньої правової підстави перш за все полягає як у відновленні майнової сфери потерпілого набувачем, який безпідставно отримав майнові вигоди, так і у присудженні потерпілому майна, яке було безпідставним збереженням для набувача.

Фактичний склад, який породжує зобов'язання з набуття або збереження майна без достатньої правової підстави, складається з таких елементів: а) одна особа набуває або зберігає майно за рахунок іншої особи; б) майно набувається або зберігається без правових підстав. Отже зобов'язання з набуття або збереження майна без достатньої правової підстави виникатиме за наявності таких умов:

1. Має місце набуття або збереження майна. Набуття майна однією особою за рахунок іншої означає збільшення обсягу майна у однієї особи з одночасним зменшенням його обсягу у іншої особи. Набуття майна може виражатися у кількісному прирощенні майна, підвищенні його вартості без здійснення якихось затрат набувачем, наприклад у випадку, коли особа повторно оплачує вже оплачений товар.

Збереження майна означає, що особа мала витратити свої кошти, але не витратила їх завдяки затратам іншої особи або в результаті невиплати винагороди іншій особі. Так, наприклад, якщо офіціант в ресторані забуває включити в рахунок якісь замовлення, відвідувач отримує збереження своїх коштів, які він мав би виплатити ресторану.

2. Має місце набуття або збереження майна за рахунок іншої особи. Тобто збільшення або збереження майна у особи є наслідком втрати або недоотримання цього майна іншою особою. Тому, наприклад, якщо особа знайшла річ, яка нікому не належить (наприклад, була викинута господарем), привласнення нею такої речі не вважатиметься безпідставним збагаченням.

3. Обов'язково має місце відсутність правової підстави для набуття або збереження майна за рахунок іншої особи.

Судова практика вважає достатньою підставою для набуття або збереження майна однією особою за рахунок іншої відповідність збагачення нормам закону, адміністративного акта, умовам договору або одностороннього правочину. Така відповідність існує, якщо одна із сторін повинна була в силу закону або правочину (одно - чи двостороннього) здійснити певну дію на користь іншої сторони, в результаті чого настало збагачення цієї сторони. За відсутності положень закону, адміністративного акта, правочину або інших підстав, передбачених у ст. 11 ЦК, набуття або збереження майна є безпідставним.

До відсутності правової підстави стаття 1212 ЦК відносить також і ситуацію, коли підстава, на якій було набуте або збережене майно, на момент набуття або збереження існувала, але згодом відпала. Наприклад, коли правочин, на підставі якого передавалася річ, згодом був визнаний недійсним або коли закінчився строк дії договору, на підставі якого особа користувалася майном, тощо.

Безпідставне набуття або збереження майна може виникнути внаслідок дій або подій. Частіше за все безпідставне збагачення є результатом дій потерпілого: він сплатив, хоча не мав це робити, або сплатив більше, ніж треба, або допустив помилку у сумі оплати. Безпідставне збагачення також може бути наслідком дій особи, яка збагатилася, причому як випадкових, так і винних. Можливі і випадки, коли безпідставне збагачення є результатом дій обох сторін (наприклад, коли потерпший здійснює зайву оплату, а друга сторона, знаючи про це, не повідомляє потерпілого). Безпідставне збагачення може також бути результатом тільки дій третьої особи (наприклад, якщо банк помилково перерахував кошти платника не на вказаний рахунок одержувача, а на рахунок третьої особи) або результатом подій, не пов'язаних із чиєюсь волею (змішування речей внаслідок урагану, повеню тощо).

Отже, зобов'язання з набуття або збереження майна без достатньої правової підстави - це зобов'язання, підставами виникнення яких можуть бути як правомірні, так і неправомірні дії, а також події, що дозволяє вважати їх самостійним недоговірним інститутом, який слугує захисту права власності та інших прав суб'єктів цивільних відносин.

2. Суб'єкти та зміст зобов'язання із набуття, збереження майна без достатньої правової підстави
РОЗДІЛ V. Спадкове право
Глава 62. Загальні положення спадкового права
1. Загальні засади
2. Особливості спадкових правовідносин
Глава 63. Спадкування за заповітом
1. Заповіт як остання воля власника майна
2. Суб'єкти, які наділені повноваженнями щодо посвідчення заповітів
3. Види заповітів та їх класифікація
Заповіт із заповідальним відказом
© Westudents.com.ua Всі права захищені.
Бібліотека українських підручників 2010 - 2020
Всі матеріалі представлені лише для ознайомлення і не несуть ніякої комерційної цінностію
Электронна пошта: site7smile@yandex.ru