Основний аудитор у процесі проведення аудиторської перевірки повинен постійно контролювати і спрямовувати роботу, яка виконується асистентами, тобто персоналом, який відрізняється за професійним рівнем від основного аудитора. На відміну від асистента, основний аудитор несе повну відповідальність за виконання аудиту. Асистенти, яким передається робота, повинні бути відповідним чином проінструктовані щодо своєї відповідальності й цілей процедур, які вони мають виконати, про діяльність підприємства і можливі облікові аудиторські проблеми, котрі можуть вплинути на суть, час проведення і масштаб аудиторських процедур. Важливим елементом передачі аудиторських повноважень є письмова програма аудитора.
Контроль адміністрації
Контроль із боку аудиторської фірми за роботою аудитора здійснюється: шляхом обговорення і перевірки обґрунтованості аудиторського плану і програми проведення аудиту у даного клієнта; шляхом суворого дотримання організаційно-етичних аудиторських принципів (а саме: аудитор, який консультує клієнта або який поновлює його бухгалтерський облік, не йде до нього з перевіркою і т. ін.); аудиторські фірми можуть практикувати повторні, безкоштовні для клієнта, переперевірки достовірності звітності іншим аудитором фірми вже після видачі аудиторського висновку основним аудитором; застосовувати процедури перевірки дотримання персоналом етичних норм: підтвердження незалежності аудиторів, що йдуть на перевірку, від засновників, акціонерів, керівників і посадових осіб ревізованого економічного суб'єкта, які несуть відповідальність за складання бухгалтерської (фінансової) звітності.
Залежно від стадії перевірки внутрішній контроль якості аудиторських послуг поділяють на:
♦ попередній — на стадії розподілу роботи і підготовки програми (керівник аудиторської групи);
♦ поточний — у процесі проведення аудиту й управління роботою підлеглих членів бригади (керівник аудиторської групи);
♦ наступний — вивчення й аналіз виконаної роботи по суті та з оформленням результатів (керівник аудиторської групи перевіряє результати роботи асистентів та інших аудиторів, представник адміністрації — аудиторської групи в цілому).
Джерела інформації:
♦ аудиторський висновок;
♦ аудиторський звіт;
♦ робочі документи аудитора;
♦ документи клієнтів та інша доказова інформація, що використовується при перевірках.
Контроль аудиторською фірмою за якістю робіт, які проводять аудитори залежно від широти охоплення перевірками:
♦ контроль аудиторського завдання;
♦ загальний контроль роботи конкретного аудитора.
Контроль аудиторського завдання здійснюється в процесі проведення кожного окремого етапу аудиту. Його мета — забезпечення планування аудиту на професійному рівні та належне виконання всіх аудиторських заходів. Для належного контролю аудиторських завдань необхідно складати їх таким чином, щоб забезпечити кваліфіковане виконання контрольних заходів. Роботу рекомендується видавати персоналу, який має певний досвід і достатню кваліфікацію, а також проводити з ним інструктаж щодо конкретних робочих програм.
Обов'язковою умовою забезпечення якісного виконання аудиторських послуг є відповідальне ставлення виконавців до здійснення окремих аудиторських завдань. Контроль за конкретними деталізованими аудиторськими програмами здійснюють досвідчені аудитори таким чином: безпосередньо наглядають за процесом роботи і надають допомогу менш досвідченим помічникам; уся виконана робота перевіряється особою, безпосередньо відповідальною за конкретне завдання; у разі особливої складності завдання найважливіші частини перед оформленням звіту перевіряються досвідченим аудитором, який не брав участі у виконанні цього завдання.
Під загальним контролем маються на увазі адміністративні заходи, спрямовані на створення передумов для високоякісного проведення аудиту. Відповідальність за здійснення даного контролю лягає на адміністрацію фірми. Загальний контроль передбачає ряд норм і правил. Це передусім незалежність персоналу фірми від клієнтів. Працівники фірми зобов'язані повідомляти керівництву фірми, чи не працювали вони раніше у клієнтів; вони не повинні вступати у стосунки з клієнтами, які ставили під сумнів незалежність працівника.
Фірма повинна мати достатню кількість кваліфікованого персоналу для виконання аудиторських завдань. При цьому чітко визначають вимоги до найму персоналу, його просування по службі, а також вимоги до працівників щодо кожного завдання і в цілому щодо роботи. Персонал зобов'язаний постійно проходити належне навчання. З огляду на це визначають вимоги до перервного навчання, проводять навчання на робочому місці за допомогою досвідчених аудиторів, дають аудиторам методичні рекомендації і матеріали, які містять нові свідчення, проводять регулярні збори персоналу фірми тощо.
Суттєве значення для якості контролю має можливість персоналу консультуватися зі спеціалістами, тому аудиторська фірма повинна брати на роботу не тільки аудиторів, а й спеціалістів іншого фаху (з електронної обробки даних, оподаткування, юристів тощо), а також співпрацювати з незалежними спеціалістами і надавати працівникам вільний доступ до необхідної літератури.
Самоконтроль - це здійснення контрольних функцій щодо проведеної роботи відповідно до стандартів та інших нормативних документів самими працівниками фірми незалежно від їхньої посади.
У таблиці 2.1 наведений зразок програми внутрішнього контролю якості аудиту.
Таблиця 2.1
Зразок програми внутрішнього контролю якості аудиту (здійснюється суб'єктом аудиту)
Заходи | Дотримання вимог | Основні процедури |
1 | 2 | 3 |
1. Забезпечення незалежності | Кожний аудитор (персонал), який залучається до співпраці, повинен дати розписку, що і він ознайомлений та дотримується критеріїв професійної незалежності й кодексу професійної етики аудитора | Персонал повинен пройти стисле тестування на предмет знання основних принципів аудиту й основ кодексу професійної етики аудитора. Дані тестування зберігаються у суб'єкта аудиторської діяльності. Персонал повинен повідомляти керівництву про порушення незалежності в ході робіт |
2. Наймання на роботу | Кожний із персоналу (аудиторів, експертів) повинен мати відповідну кваліфікацію | При прийнятті на роботу персонал складає резюме, яке контролюється керівником з кадрових питань та додатково власником |
3. Складання графіка роботи | При плануванні аудиту слід враховувати складність робіт, строки їх здійснення та досвід (кваліфікацію) виконавців | Графік робіт повинен додатково перевірятися старшим партнером або одним із керівників (аудиторів), який має найбільший досвід в організації перевірок |
4. Підвищення кваліфікації | Весь персонал повинен постійно підтримувати високий рівень знань та намагатися його підвищувати | Усі аудитори щорічно проходять 40-годинні курси підвищення кваліфікації. Стимулюється самостійне підвищення кваліфікації персоналом додатково до зазначених курсів |
5. Інформаційне забезпечення | Необхідно мати адекватне роботам (консультаціям, послугам), що виконуються (надаються), актуалізоване інформаційне забезпечення | У суб'єкта аудиту повинна бути бібліотека або зібрання довідкових матеріалів, що забезпечують якість робіт та їх відповідність законодавству, методології перевірки та обліку. Кожен із персоналу повинен мати можливість швидкого доступу до інформаційного забезпечення або отримати кваліфіковану консультацію відповідно внутрішнього чи зовнішнього фахівця |
6. Кар'єра | Найвищі посади у суб'єкта аудиту повинен обіймати тільки висококваліфікований та досвідчений фахівець | Слід мати чітку систему професійного зростання, яка базується не на формальних, а на реальних професійних досягненнях персоналу. Кожний із персоналу (аудиторів) повинен мати оцінку своєї роботи (картку фахівця), в якій фіксується якість його роботи |
7. Контроль | Хід робіт, їхня якість повинні контролюватися керівництвом суб'єкта аудиту | Слід оперативно наглядати і своєчасно втручатися в дії виконавців (експертів) із метою забезпечення вимог Національних стандартів аудиту й етичних засад |
8. Моніторинг клієнтів (замовників) | Усі наявні або потенційні клієнти (замовники) вивчаються з метою мінімізації можливості співпраці з нечесною адміністрацією або кримінальним співтовариством | За результатами аудиту (співпраці в ході ведення обліку або надання консультацій) слід робити оцінку доцільності подальшої співпраці з цим клієнтом, незважаючи на розмірвинагороди, або планувати підвищення (зниження) ризику такої співпраці в майбутньому. Це стосується і потенційних клієнтів |
ТЕМА ІІІ. ПЛАНУВАННЯ АУДИТОРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
3.1. Необхідність у плануванні аудиторської діяльності
3.2. Планування аудиторської діяльності
Методи планування
Нормативно база планування
Види планів
План обсягу аудиторських послуг
Зміст і завдання плану праці й заробітної плати
Планування кількості персоналу